Координати: 48°58′53″ пн. ш. 24°11′41″ сх. д. / 48.98139° пн. ш. 24.19472° сх. д. / 48.98139; 24.19472

Брошнів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Брошнів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Брошнів-Осадська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26060030020027572
Основні дані
Засноване 1615
Населення 1100
Площа 5,439 км²
Густота населення 202,24 осіб/км²
Поштовий індекс 77614
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 48°58′53″ пн. ш. 24°11′41″ сх. д. / 48.98139° пн. ш. 24.19472° сх. д. / 48.98139; 24.19472
Водойми Чечва
Місцева влада
Адреса ради 77611, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с-ще Брошнів-Осада, вул. 22 Січня, 85
Карта
Брошнів. Карта розташування: Україна
Брошнів
Брошнів
Брошнів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Брошнів
Брошнів
Мапа
Мапа

CMNS: Брошнів у Вікісховищі

Бро́шнів — село в Україні, у Брошнів-Осадській селищній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

Історія

[ред. | ред. код]

У податковому реєстрі 1515 року село документується як спалене, але збереглись орендатори Іванко — 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі та Стецько — 1 лан[1].

Церква Святої П'ятниці села Брошнева згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[2], а церква Святої Мучениці Параскеви цього ж села — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.

У 1939 році в селі проживало 1020 мешканців (960 українців, 10 поляків, 20 латинників, 30 євреїв)[3].

1986 року збудовано дитячий садок на 280 місць. Архітектор О. Гузій.[4] Сільський голова — Ткач Ігор.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1094 99.45%
російська 6 0.55%
Усього 1100 100%

Поховані

[ред. | ред. код]
  • о. Володимир Коновалець[6]
  • о. Лев Глинка[7]
  • о. Ярослав Сов'як

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  2. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 20 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 177.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Брат Євгена Коновальця. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 21 червня 2016.
  7. Шкіль Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Брошнів. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]