Булатова Муніра Закирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Булатова Муніра Закирівна
тат. Мөнирә Закир кызы Булатова
Основна інформація
Дата народження19 травня 1914(1914-05-19) або 19 травня (1 червня) 1914[1]
Місце народженняАрхангельськ, Російська імперія
Дата смерті31 травня 2011(2011-05-31)[1]
Місце смертіКазань, Росія
ГромадянствоРосійська імперія, СРСР і Росія
Професіїоперна співачка
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментивокал[d]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
народний артист РРФСР заслужений артист Татарської АРСР

Булатова Муніра Закирівна (тат. Мөнирә Закир кызы Булатова; нар. 19 травня 1914, Янгільдіно, Чебоксарський повіт, Казанська губернія — 31 травня 2011, Казань, Татарстан) — радянська, татарська оперна співачка (меццо-сопрано)[2], педагог, солістка Татарського театру опери та балету імені Муси Джаліля. Заслужена артистка ТАРСР (1945)[3]. Народна артистка ТАРСР (1950). Народна артистка РРФСР (1957).

Бографія

[ред. | ред. код]

Булатова Муніра Закирівна народилася 19 травня 1914 року в селі Янгільдіно Чуваської АРСР[4].

У 1930 році закінчила Казанський індустріальний технікум.

З 1930-36 рр. працювала на заводі імені Вахітова майстром свічкового цеху.

З 1934 по 1936 рр. навчалася в Казанському музичному технікумі[5].

З 1936 по 1938 рр. навчалася в Татарській оперній студії[6] при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського.

З 1939—1978 артистка Татарського театру опери і балету імені Мси Джаліля.

З 1948—1953 навчалася в Московській консерваторії ім. П. І. Чайковського.

У сезоні 1949—1950 рр. стажувалася в Великому театрі, виступала в партіях Поліни і Миловзора в «Піковій дамі» П. Чайковського.

З 1967—1970 рр. директор Театру опери і балету імені Муси Джаліля.

З 1978—1985 рр. викладала в Казанському державному інституті культури[2].

Багато років М. Булатова була головою Татарського відділення Всеросійського театрального товариства[3][7].

Була депутатом міськради Татарської АРСР.

Муніра Булатова померла 31 травня 2011 року в Казані. Похована на Ново-Татарському кладовищі[1] [Архівовано 20 червня 2021 у Wayback Machine.].

Творчість

[ред. | ред. код]

Протягом декількох десятиліть М. Булатова була однією з провідних солісток Татарського театру опери і балету. Її репертуар був великий і різноманітний, і включав в себе партії з опер зарубіжних, російських і татарських композиторів.

У роки Великої Вітчизняної війни понад 70 разів виступала перед солдатами Третього Прибалтійського фронту, в частинах Радянської армії, в госпіталях і санчастинах.

Булатова так само вела активну коцертну діяльність, виконувала романси і пісні російських і татарських композиторів, була першою виконавицею багатьох романсів Р. Яхіна.

У фондах ДТРК «Татарстан» знаходиться більше 160 записів виконання Булатової.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

Основні партії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедияЧувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
  2. а б Татарский энциклопедический словарь. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 1999 — C. 94.
  3. а б Раимова С. Булатова Мунира Закировна // Народные артисты: Очерки. — Казань, 1980. — С. 402—406
  4. О селе. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 29 травня 2020.
  5. Театральная энциклопедия. Том 1/Глав. ред. С. С. Мокульский — М.: Советская энциклопедия, 1961.- 1214 стб. с илл., 12 л. илл.
  6. Салихова Л. И. Татарская оперная студия при Московской государственной консерватории (1934—1938) в контексте музыкальной культуры Татарии 30-х гг. XX века. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 29 травня 2020.
  7. Союз театральных деятелей Республики Татарстан. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 29 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Татарський енциклопедичний словник. — Казань: Інститут Татарської енциклопедії АН РТ, 1999 — с. 94.
  • Раімова С. Булатова Муніра Закирівна// Народні артисти: Нариси. — Казань, 1980. — с. 402—406