Булахов Михайло Гапейович
Булахов Михайло Гапейович | |
---|---|
біл. Міхаіл Гапеевіч Булахаў | |
Народився | 22 липня 1919 Maslakid, Горецький повітd, Гомельська губернія, РСФРР |
Помер | 5 травня 2012 (92 роки) |
Країна | Російська СФРР СРСР Білорусь |
Діяльність | мовознавець |
Alma mater | Могилівський державний університет імені Аркадія Кулешова (1940) |
Заклад | Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка Інститут мовознавства імені Якуба Коласаd Білоруський державний університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Вчителі | Бархударов Степан Григорович |
Війна | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Бу́лахов Михайло Гапейович (біл. Булахаў Міхаіл Гапеевіч, 22 липня 1919, с. Маслаки Могильовської області, Білорусь — 5 травня 2012) — білоруський мовознавець. Доктор філологічних наук (1966), професор (1967). Заслужений діяч наук Білорусі (1972). Нагороджений медаллю (1990) та орденом Ф. Скорини (1997). Учасник Другої світової війни.
Закінчив Могильовський педагогічний інститут (1940). Працював учителем (1939—1940); у Мінському педагогічному інституті (1948—1951): асистент, викладач, старший викладач, від 1949 — завідувач кафедри російської мови; 1951—1965 — в Інституті мовознавства Білоруської АН: старший науковий співробітник, від 1952 — завідувач сектору сучасної білоруської мови. 1965—1975 — завідувач кафедри російської мови Білоруського університету; 1975—1990 — завідувач кафедри загального і російського мовознавства, від 1990 — професор Білоруського педагогічного університету. Наукові роботи присвячені російському, білоруському, слов'янському та загальному мовознавству. Вивчав «Слово о полку Ігоревім», особливості мови текстів, виданих Ф. Скориною; досліджував прикметник у білоруській мові, звукову і граматичну систему сучасної білоруської літературної мови; розробив основні принципи побудови повної граматики. Співавтор п'ятитомної «Энциклопедії „Слова о полку Игореве“» (Санкт-Петербург, 1995), керівник автор. колективу зі створення «Граматыкі беларускай мови» (т. 1, Мінськ, 1962; т. 2, Мінськ, 1966), низки навчальних підручників і посібників. Тритомна праця Б. «Восточнославянские языковеды: Библиогр. словарь» (Минск, 1976—78, т. 1—3) містить статті про життя й наукову діяльність 354-х східнослов'янських мовознавців від 16 століття.
- Развіццё беларускай літаратурнай мови ў XIX—ХХ ст. ва ўзаемаадносінах з іншымі славянскімі мовамі. Мінск, 1958;
- Гісторыя прыметнікаў беларускай мовы XIV—XVII стагоддзяў. Мінск, 1971;
- Гісторыя прыметнікаў беларускай мовы. Мінск, 1973; Восточнославянские языки. Москва, 1987 (співавт.);
- «Слово о полку Игореве» в литературе, искусстве, науке: Краткий энциклоп. слов. Минск, 1989.
- Германович И. К. Булахов Михаил Гапеевич. Минск: 1999.
- Ліўшыц, Уладзімір. Выдатны вучоны лінгвіст// У кн.: Раскопкі вакол Горацкага Парнаса.— Горкі: 2001.— С.167-170.
- М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 576
Це незавершена стаття про особу Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 22 липня
- Народились 1919
- Померли 5 травня
- Померли 2012
- Випускники Могильовського державного університету
- Викладачі Білоруського педагогічного університету
- Науковці Білоруського університету
- Доктори філологічних наук
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Лицарі ордена Франциска Скорини
- Нагороджені медаллю Франциска Скорини
- Лауреати премії Ради Міністрів СРСР
- Заслужені діячі науки Білоруської РСР
- Уродженці Горецького району
- Білоруські мовознавці