Білоцерківська волость (Хорольський повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Білоцерківська волость | ||||
Центр | Білоцерківка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 14 932 | |||
Населення | 11 808 осіб (до 1885 р.) | |||
Густота | 72.4 осіб / км² | |||
Попередники | Білоцерківська сотня | |||
Білоцерківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Хорольського повіту Полтавської губернії з центром у містечку Білоцерківка.
Станом на 1885 рік — складалася з 150 поселень, 13 сільських громад. Населення 11808 — осіб (5900 осіб чоловічої статі та 5908 — жіночої), 1737 дворових господарств[1].
Основні поселення волості:
- Білоцерківка — колишнє державне та власницьке містечко при затоці річки Псел за 39 верст від повітового міста, 62 двори, 350 мешканців, 3 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, поштова станція, 5 постоялих дворів, 7 постоялих будинків, ренськовий погріб, 7 лавок, базар, 4 ярмарки (9 березня, 10-а п'ятн. після Паски, 27 липня і 14 жовтня), 3 кузні, водяний млин, цегляний завод. В 11 верстах — поштова станція Бузова Балка.
- Бірки — колишнє державне та власницьке село при річці Псел, 128 дворів, 650 мешканців, православна церква, 2 постоялих будинки, Ярмарок (на Трійцю), 4 вітряні млини, маслобійний завод.
- Лиман (нині с. Лиман Другий) — колишнє державне село при озері Лиман, 29 дворів, 175 мешканців, православна церква, 3 ярмарки, 5 вітряних млинів, маслобійний завод.
Старшинами волості були:
- 1900 року козак Діонісій Якович Журавель[2];
- 1904 року козак Степан Пилипович Іона[3];
- 1913—1915 роках козак Павло Денисович Трутень[4],[5].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |