Координати: 38° пн. ш. 145° зх. д. / 38° пн. ш. 145° зх. д. / 38; -145

Велика тихоокеанська сміттєва пляма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика тихоокеанська сміттєва пляма
Карта

Місця накопичення морського сміття в північній частині Тихого океану
Географія
38° пн. ш. 145° зх. д. / 38° пн. ш. 145° зх. д. / 38; -145
АкваторіяПівнічна частина Тихого океануd
Площа5 км² і 542 км²
Породавідходи і пластикові відходиd
Країна
Населення
Велика тихоокеанська сміттєва пляма. Карта розташування: Тихий океан
Велика тихоокеанська сміттєва пляма
Велика тихоокеанська сміттєва пляма
Велика тихоокеанська сміттєва пляма (Тихий океан)
Мапа
CMNS: Велика тихоокеанська сміттєва пляма у Вікісховищі

Велика тихоокеанська сміттєва пляма (англ. Great Pacific Garbage Patch, англ. Eastern Garbage Patch, англ. Pacific Trash Vortex) — водоверть антропогенного сміття у північній частині Тихого океану. Розташована між 135°—155° західної довготи та 35°—42° північної широти. На цій ділянці сконцентровано надзвичайно щільні масиви пластику та інших відходів, занесених водами Північно-Тихоокеанської системи течій.

Відкриття

[ред. | ред. код]
Сміттєвий континент розташований у Північно-Тихоокеанській системі течій, одній із п'яти основних систем океанічних течій.
Візуалізація, яка показує океанські сміттєві клапті.

Існування великої тихоокеанської сміттєвої плями передбачили в публікації 1988 року, виданої Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) США. Прогноз базувався на даних, отриманих на Алясці в період між 1985 та 1988 роками. Виміри кількості дрейфуючого пластику в поверхневих водах північної частини Тихого океану[1] виявило, що в областях, підвладних певним океанічним течіям, накопичується багато сміття. Дані щодо Японського моря дозволили дослідникам припустити, що подібні скупчення можуть бути виявлені в інших частинах Тихого океану, де домінуючі течії сприяють утворенню відносно спокійної водної поверхні. Зокрема, вчені вказали на Північно-Тихоокеанську систему течій[2].

Факт існування сміттєвої плями привернув увагу громадськості та наукових кіл після виходу у світ кількох статей Чарльза Мура, капітана флоту Каліфорнії і океанолога. Пропливаючи Північно-Тихоокеанську систему течій після участі в регаті Transpac, Мур виявив величезне скупчення сміття на поверхні океану.

Мур повідомив про свою знахідку океанографу Кертісу Еббесмейеру, який згодом назвав цю область Східним сміттєвим континентом. Засоби масової інформації часто посилаються на неї як на винятковий приклад забруднення океану[3].

Основні дані

[ред. | ред. код]

Вважається, що, подібно іншим районам концентрації морського сміття, Велика тихоокеанська сміттєва пляма поступово формується в результаті океанських та морських забруднень, які згромаджуються разом океанськими течіями. Сміттєва пляма займає велику частину Тихого океану, яка є відносно нерухомою та обмежена Північно-Тихоокеанською течією (цю віддалену від течій область зазвичай називають Кінські широти).

В останній час тихоокеанська сміттєва пляма в поверхневих водах Тихого океану поширилася далеко на південь та досягнула океанського простору поміж Новою Зеландією та Чилі. Так, у 2023 році, вчені австралійського Університету Тасманії дослідили острів Гендерсон, який став яскравим прикладом руйнівного впливу пластикових відходів на довкілля. Дослідники виявили, що острів Хендерсон має найвищу щільність пластикових відходів серед усіх інших місць у світі. За їхніми підрахунками, на острові накопичилося у вигляді пластикових скель близько 38 мільйонів шматків пластику, причому понад 13 000 шматків пластику прибиває до берега острову щодня[4].

Площа

[ред. | ред. код]

Площу сміттєвої плями різні дослідники оцінюють від 700 тис. до 1,5 млн км2, тобто найменша оцінка перевищує площу України на 20 %[5].

Вплив на живі організми

[ред. | ред. код]
Залишки пташеняти темноспинного (лайсанського) альбатроса, якого батьки годували пластиком; пташеня не могло вивести його з організму, що призвело до смерті

Суспензія з пластикових частинок нагадує зоопланктон, і медузи або риби можуть прийняти їх за їжу. Велика кількість довговічного пластику (кришки й кільця від пляшок, одноразові запальнички) опиняється в шлунках морських птахів і тварин,[6] зокрема, бокоплавів[7], морських черепах та чорноногих альбатросів[8].

Окрім прямої шкоди тваринам,[9] відходи, що плавають, можуть вбирати з води органічні забруднювачі, включаючи ПХБ (поліхлоровані біфеніли), ДДТ (дихлордифенилтрихлорметилметан), ПБДЕ (полібромовані дифенилові ефіри) і ПАУ (поліароматичні вуглеводні). Деякі з цих речовин не лише токсичні[10] — але й мають подібний до гормону естрадіолу вплив, що призводить до гормональних збоїв в отруєної тварини[8].

Спроби вирішення проблеми

[ред. | ред. код]
Докладніше: The Ocean Cleanup

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Day, Robert H.; Shaw, David G.; Ignell, Steven E. (4), Quantitative distribution and characteristics of neustonic plastic in the North Pacific Ocean. Final Report to US Department of Commerce, National Marine Fisheries Service, Auke Bay Laboratory. Auke Bay, AK (PDF), с. 247—266, архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019
  2. ↑ "Потрапляючи в поверхневі шари океану, пластик поширюється течіями і вітрами. Так, пластик, що потрапляє у воду в Японії, несеться на схід Субарктичною течією (субарктичних водах) і течією Куросіо (у проміжних водах, Каваї 1972; Фейворіт et al. 1976; Нагата et al. 1986). Таким чином, сміття переміщається із зон з високою концентрацією в зони з низькою концентрацією. Крім цього, екманове тертя — вітрова циркуляція океану — зміщує весь водний масив до проміжних вод (див. Родін 1970: фіг. 5). Через конвергентну природу шару Екмана в проміжних водах щільність забруднення зазвичай висока. До того ж злиття течій у Північно-Тихоокеанській системі (Масузава, 1972) має і там приводити до високої концентрації сміття. Day, etc … 1988, p. 261 (Emphasis added)
  3. ↑ Berton, Justin (October 19 2007), Continent-size toxic stew of plastic trash fouling swath of Pacific Ocean, San Francisco Chronicle, San Francisco: Hearst (опубліковано опубліковано Friday, October 19), с. W—8, архів оригіналу за 21 жовтня 2007, процитовано 22 жовтня 2007
  4. ↑ На острові в Тихому океані з’явилися скелі з пластику. 22.03.2023
  5. ↑ cawrecycles (22 лютого 2007), Plastics and Marine Debris, архів оригіналу за 14 липня 2010, процитовано 9 червня 2018
  6. ↑ Moore, Charles (November 2003). Across the Pacific Ocean, plastics, plastics, everywhere. Natural History Magazine. Архів оригіналу за 30 грудня 2005. Процитовано 2 грудня 2010.
  7. ↑ На дні океану накопичуються заборонені хімікати [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.] // BBC Україна. — 2017. — 13 лютого
  8. ↑ а б Moore, Charles (2 жовтня 2002). Great Pacific Garbage Patch. Santa Barbara News-Press. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 2 грудня 2010.
  9. ↑ Rios, L. M.; Moore, C. and Jones, P. R. (2007). Persistent organic pollutants carried by Synthetic polymers in the ocean environment. Marine Pollution Bulletin. 54: 1230—1237. doi:10.1016/j.marpolbul.2007.03.022.
  10. ↑ Tanabe, S.; Watanabe, M., Minh, T.B., Kunisue, T., Nakanishi, S., Ono, H. and Tanaka, H. (2004). PCDDs, PCDFs, and coplanar PCBs in albatross from the North Pacific and Southern Oceans: Levels, patterns, and toxicological implications. Environmental Science & Technology. 38: 403—413. doi:10.1021/es034966x.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велика_тихоокеанська_сміттєва_пляма&oldid=40227585