Власта Фабіанова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Власта Фабіанова
чеськ. Vlasta Fabianová
Народилася29 червня 1912(1912-06-29)[1][2][…]
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[4]
Померла26 червня 1991(1991-06-26)[1][2][…] (78 років)
Прага, Чеська і Словацька Федеративна Республіка[2][5][4]
ПохованняВишеградський цвинтар
Громадянство Чехословаччина
Діяльністьосвітянка, акторка, вчителька, акторка театру, театральний педагог, кіноакторка, телеакторка, декламатор
Alma materПразька консерваторія[4]
ЗакладНаціональний театр, Празька консерваторія і Театральний факультет Празької Академії мистецтвd
Роки діяльностіз 1940
У шлюбі зJosef Bezdíčekd і Bohumil Záhorskýd
IMDbnm0264646
Нагороди та премії
CMNS: Власта Фабіанова у Вікісховищі

Власта Фабіанова (нар. 29 червня 1912, Львів, Австро-Угорщина, нині Україна — 26 червня 1991, Прага, Чехія) — чеська актриса, професорка Академії музичного мистецтва в Празі (1964). Заслужена артистка Чехословаччини (1961).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Власта народилася у Львові, в родині прокурора місцевого відділення Центрального банку чеських ощадних банків[6]. Переїхала до Праги з матір'ю в 1914 році, батько повернувся до них з Першої світової війни в 1917 році.

Фабіанова закінчила драматичний факультет Празької консерваторії (1928–1932), недовго працювала в театрі Шванди та театрі Акрополіс у Жижкові. В 1932 — 1941 рр. працювала в Національному театрі в Брно, з якого була запрошена 1 серпня 1941 р. до Національного театру в Прагу[7]. Працювала тут під керівництвом ряду режисерів (Карел Досталь, Антонін Дворжак, Іржі Фрейка, Індржих Гонцль, Отомар Крейча, Мирослава Махачека, Яромір Плескот, Альфреда Радока, Франтішек Зальцер) аж до вимушеного виходу на пенсію в 1977 році. Це була актриса аристократичної зовнішності з оксамитовим захоплюючим голосом і вишуканою культурою мовлення. Спочатку вона викладала акторську майстерність в Празькій консерваторії (1947), потім у празькому ДАМУ (Театральний факультет Академії музичного мистецтва в Празі), де стала доцентом, а згодом професоркою у 1964 році. Була затребувана як декламатор, часто працювала на радіо та дубляжі. Фабіанова також знімалася у телевізійних постановках та фільмах. З 1940 року знялася у більш ніж у 30 фільмах.

Її чоловіком був радіорежисер Юзеф Бездічек (1900–1962), після його смерті вона вийшла заміж за актора Національного театру Богуша Загорського (1906–1980) у 1971 році.

Власта Фабіанова померла 26 червня 1991 р. Похована на Вишеградському кладовищі в Празі в могилі[8] відомій як «Пам'ятник чеським акторам», який був відкритий у 1999 році і знаходиться під спільною опікою Асоціації акторів та Фонду «Життя художника».

Цитата

[ред. | ред. код]
Na vaše hodiny jsme se vždycky těšili jak malí. Děláme rovnítko mezi to, co nám dala škola a co jste nám dala vy. Především svým osobním příkladem, příkladem svého herectví. Často vzpomínáme, jak jste se štvala z divadla do školy a zase zpátky, jak jste nám nosila rekvizity, holkám jste půjčovala šaty. A ty vaše bramborové saláty – to byla jedna báseň! Kolik jen jsme jich snědli! Віктор Прейс[9]

Ми завжди з нетерпінням чекали ваших уроків, коли були маленькими. Ми порівнюємо те, що дала нам школа, і те, що ви дали нам. Перш за все, ваш особистий приклад, приклад вашої акторської гри. Ми часто згадуємо, як ви ходили з театру до школи і назад, як приносили нам реквізит, позичали одяг для дівчат. А ваші картопляні салати - це був один вірш! Скільки ми з’їли!

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1940 Травнева казка — хазяйка Ріша
  • 1940 р. Друга зміна — Марі Грегорова
  • 1941 Рукавичка — пані Зейдова
  • 1943 Танцівниця — Марі Луїза
  • 1945 Кільце — Принцеса Андрес (важлива роль)
  • 1945 Блудне паломництво (незавершений фільм) — Єва Даубнерова
  • 1946 Скрипка і мрія — Анна Засмуцька
  • 1947 Якірний знак — Чорне віяло
  • 1947 Роздоріжжя (незавершений фільм) — Христина Прокопова
  • 1948 Кракатит — дівчина з завісою і учасниця терористичної організації
  • 1949 Революційний 1848 р. — Божена Нємцова
  • 1949 Червона ящірка — Ерна
  • 1952 Велика пригода — Еллен
  • 1953 Початок — Деймкова
  • 1953 Яструб проти Грдлічки — Грдлічкова
  • 1955 Ангел в горах — Матушкова
  • 1958 Мораль пані Дульської — Юляшевічова
  • 1958 П'яте колесо автомобіля — Янурова
  • 1960 Серпнева неділя — Міхова
  • 1961 Власта Фабіанова (документальний фільм)
  • 1966 Привид Моррісвілля — Арабелла
  • 1977 Зустріч у липні — мати Еда
  • 1978 Чудові чоловіки з ручкою — Емілі Коларжова-Млада
  • 1979 Концерт наприкінці літа — графиня Елеонора
  • 1982 Сіль над золотом — прийомна мати
  • 1983 Благословенна родина — Камілла
  • 1984 Ноктюрн Баррандова або Як співав і танцював фільм — гість
  • 1986 Велике пограбування фільму — гість

Телевізійні ролі

[ред. | ред. код]
  • 1957 Старий Грунт — Марколіна
  • 1958 Мрачно — Катержина
  • 1959 Радуз і Махулена — Руна
  • 1961 Ніч роботи — декламація
  • 1963 Різдвяний романс
  • 1964 Тронні залицяльники — Рагенхильд
  • 1964 Фіоренца
  • 1965 Самотність — Олена Толарова
  • 1967 Мала Доррітка — Кленамова
  • 1967 Собача казка — бабуся
  • 1969 Еш — мати
  • 1969 Хто рятує палаючий ліс
  • 1970 Клара та Анжеліка — Клара
  • 1971 Злочин у замку Зленіце — Блажена
  • 1971 Люди на роздоріжжі — Вітова
  • 1971 Кримінальне танго — Кінгсепп
  • 1973 Мовчазний свідок — Елішка Заврєлова
  • 1973 Казки про маленьку арфу — Довідник по казках
  • 1974 Принц Чохолуш — няня
  • 1974 Уроки сучасності — вчителька Томанова
  • 1974 Народна трибуна — свекруха
  • 1974 Світ води — Мати
  • 1975 Впливова людина — Ліліан
  • 1975 Нехай кине камінь — вихователька Каченка
  • 1976 Дитина (бакалаври 1976) — мати учительки
  • 1976 Петржичка — служниця Адела
  • 1976 Магазин ключів — керівництво серіалу
  • 1976 Синьоока дівчина — бабуся
  • 1976 Підпілля Свободи — командир да Торе
  • 1977 Тетінка — Новакова
  • 1977 Кремлівські куранти — Анна
  • 1977 Похоронна музика для загиблих героїв — мати Рейха
  • 1978 Закони руху (серіал — частини 1, 4 та 6) — мати Хаєкова
  • 1978 Зіп (Холостяки 1978) — мати
  • 1979 Вівчарська казка — Стара жінка
  • 1980 Післяобідній візит — мати Рут
  • 1980 Як малювати птаха — професорка музики
  • 1981 Королева лабіринтів — тітка Амвросія
  • 1981 Історія одного дня — Мала, господарка
  • 1981 Хастрмані — бабуся Калначова
  • 1981 В кінці — початок — Каміла
  • 1982 Має дати, дав — господарка
  • 1982 Гра котів — Гізела
  • 1983 Зузана Войржова (телевізійна опера) — бабуся
  • 1983 Герої моменту — Марі Ришава
  • 1983 Блакитний телефон — актриса
  • 1984 Будулінек-Манделінка — бабуся
  • 1985 Хто рятує ковбоїв — місіс Дойлова
  • 1986 Кільце без каменю — бабуся
  • 1987 Формулювання Золотого дзвоника — Ворожка
  • 1987 Полом у безвітрі (телесеріал — частина 3) — мати Валентикова
  • 1987 У плоскогубцях — тітка Ольга
  • 1987 Павине перо — хрещена мати
  • 1989 Пригоди криміналістики (телесеріал — епізод Реконструкція) — Елеонора Роулінсон

Записи

[ред. | ред. код]
  • 1942 Д. C. Фальтіс — Вероніка — сцена з четвертого акту, роль Вероніки
  • 1944 Мольєр — Тартюф — сцена Тартюфа, Ельміри та Органи, роль Ельміри
  • 1954 Едмонд Ростанд — Сірано з Бержераку — сцени з третього акту, роль Роксани
  • 1954 В. Шекспір — Гамлет — розмова Гамлета з матір'ю (з третього акту), роль королеви Гертруди
  • 1955 Божена Немцова — Бабуся — підбірку з розділів читає В. Фабіанова
  • 1957 А. Н. Островський — Пізнє кохання — вихід з другої дії, роль Лебєдкінова
  • 1957 В. Шекспір — Річард III. — перший і другий спектакль, роль принцеси Анни
  • 1960 Францішек Грубін — Серпнева неділя — від першого акту, роль Вєри Міксової
  • 1960 Марі Пуйманова — Життя проти смерті — уривок

Визнання

[ред. | ред. код]
  • 1958 Відзнака за відмінну працю
  • 1960 Заслужена діячка Національного театру
  • 1961 Заслужена артистка Чехословаччини

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
  4. ↑ а б в Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  5. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  6. ↑ František Götz: Vlasta Fabianová, Orbis, Praha, 1963
  7. ↑ Kolektiv autorů: Národní divadlo a jeho předchůdci, Academia, Praha, 1988, str. 92
  8. ↑ společný hrob na Vyšehradském hřbitově v Praze ve kterém je uložena herečka Vlasta Fabianová. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 19 листопада 2020.
  9. ↑ а б Vlasta Fabianová: Jsem to já?, Odeon, Praha, 1993, str. 215, 220–23, 259, ISBN 80-207-0419-1

Література

[ред. | ред. код]
  • Сватоплук Бенеш: Бути актором, Мелантріх, Прага, 1992, с. 15, 67
  • Богуміл Безоуська, В. Півкова, Дж. Швела: Колесниця Теспіда Яна Півекця, Одеон, Прага, 1985, с. 58, 113, 116, 125, 132, 138, 141, 148, 167, 170, 200, 204, 253-4, 256, 261, 263, 317-9, 343, 359
  • Біографічний словник Чехії : 16-й зошит: Ep — Fe . Прага: Академія ; Інститут історії АСКР, 2013. 136 с. ISBN 978-80-200-2292-9 (Академія) ; ISBN 978-80-7286-215-3 (Інститут історії АС ЧР). С. 38.
  • Ладислав Богач: Тисяча і одне життя, Одеон, Прага, 1981, с. 159
  • Ярослав Брож, Миртіл Фріда : Історія чехословацького фільму на картинах 1930 — 1945 рр., Орбіс, Прага, 1966, с. 187, 193, 199, 227, фото 498, 509, 534, 622
  • Франтішек Черній: У головних ролях Франтішек Смолік, Мелантріх, Прага, 1983, с. 207, 266, 272, 278, 333
  • Франтішек Черній : Розділи з історії чеського театру, Академія, Прага, 2000, с. 79, 252, 332, 334, 349, ISBN 80-200-0782-2
  • Франтішек Черній: Змінюване обличчя театру або два століття з празькими акторами, Млада фронта, Прага, 1978, с 240, 258, 271, 274–5, 299
  • Франтішек Черній: Привітання для театральної рампи, Театральний інститут, Прага, 1970, с. 63, 141–3, 192
  • Франтішек Черній: Театр — театр, Орбіс, Прага, 1965, с. 208, 407
  • Індржих Черній: Долі чеського театру після Другої світової війни — Театр і суспільство 1945–1955, Академія, Прага, 2007, с. 81, 84, 114, 155-6, 161, 209, 211, 248, 307, 387, 418, 499, ISBN 978-80-200-1502-0
  • Чеські театри: енциклопедія театральних ансамблів. Прага: Divadelní ústav, 2000. 615 с. ISBN 80-7008-107-4 . З. 95, 255, 325—326, 350, 493, 520, 545.
  • Власта Фабіанова: Це я?, Одеон, Прага, 1993
  • Мілош Фікейз. Чеський фільм: актори та актриси. Частина І: A — K. 1-е видання (передрук). Прага: Libri, 2009. 750 с. ISBN 978-80-7277-332-9 . З. 251–253.
  • Франтішек Гетц: Власта Фабіанова, Орбіс, Прага, 1963
  • Петр Хоржец: Усмішки пані Талії, вид. Даніель, 1992, с. 28–32
  • Ладислав Хмель. Власта Фабіанова — це було приємне життя Прага: Petrklíč, 2005. 149 с. ISBN 80-7229-117-3 .
  • Карел Хьогер: Із зошита актора, Мелантріх, Прага, 1979, с. 75, 358, 382, 390–1, 412, 433–5, 439
  • Єва Гегерова, Люба Клосова, Володимир Юстль: Серце Фауста Карела Гегера, Млада фронта, Прага, 1994, с. 18, 47, 55, 61, 65, 92–4, 102–3, 105, 114, 117, 133–4, 136, 169—171, 257, 272, 280, 281, 285, 371, 446, ISBN 80-204-0493-7
  • Едуард Коуут: ТЕАТР чи SNÁŘ, Одеон, Прага, 1975, с. 128, 170
  • Колектив авторів: Національний театр та його попередники, Академія, Прага, 1988, с. 92-4
  • Віктор Куделка: Жінки його мрій, за ред. Книгарня Міхала Женішека, Брно, 1994, с. 107–117
  • Персонажі сцени Брно: артисти Національного, провінційного та державного театру в Брно. Частина І, 1884—1984 / уклад. червоний. Євгенія Дуфкова, Боживій Серба . Брно: Державний театр, 1984. 840 с. С. 407—412.
  • Мілош Сметана: Ян Тріска, видавець XYZ, Прага, 2004, с. 24–6, 28, ISBN 80-903399-5-6
  • ТОМЕШ, Йозеф та ін. Чеський біографічний словник XX. століття: Частина I: А — Дж. Прага; Литомишль: Пасека; Петр Майснер, 1999. 634 с. ISBN 80-7185-245-7. С. 296.
  • Марія Вальтрова: Хроніка родини Грушинччук, Одеон, Прага, 1994, с. 249, 261, 292, 294, 298-9, 302, 384, ISBN 80-207-0485-X
  • Марія Вальтрова: ORNESTINUM, Знаменита ера муніципальних театрів Праги, Брно, Прага, 2001, с. 89, 91 ISBN 80-7243-121-8

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Власта_Фабіанова