Володимир (Кантарян)
| Митрополит Володимир | |||
.png) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| з 21 серпня 1992 | |||
| Церква: | Молдовська православна церква (самоврядна частина РПЦ) | ||
| Попередник: | започатковано | ||
| |||
| 21 липня 1989 — 21 серпня 1992 | |||
| Церква: | Кишинівська єпархія (РПЦ) | ||
| Попередник: | Серапіон (Фадєєв) | ||
| Наступник: | скасовано | ||
| Альма-матер: | Московська духовна академія | ||
| Діяльність: | священник | ||
| Ім'я при народженні: | Кантарян Микола Васильович | ||
| Народження: | 18 серпня 1952 (72 роки) с. Колінківці, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР | ||
| Батько: | Василь Кантарян | ||
| Чернецтво: | 29.10.1987 | ||
| Єп. хіротонія: | 21.7.1989 | ||
|
Нагороди: | |||
| |||
Володимир, митрополит Кишинівський і всієї Молдови (Кантарян Микола Васильович) (* 18 серпня 1952, с. Колінківці, Хотинський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР) — молдовський церковний діяч, член Синодальної біблійної Комісії (з 1990). Ректор Кишинівської Духовної семінарії (з 1995), ректор Кишинівських Духовної Семінарії і Духовної Академії (з 1997). З 2000 — постійний член Священного Синоду РПЦ.
Народився в сім'ї робітника.
У 1969 закінчив середню школу, а у 1970 — професійно-технічне училише.
У 1970—1973 служив у Радянській Армії.
Після служби працював у Смоленському єпархіальному управлінні, 22 травня 1974 висвячений целібатом у сан диякона, а у 1976 — в сан пресвітера Успенського кафедрального Собору Смоленська.
У 1981 закінчив Московську духовну семінарію (заочно).
З 1981 служив у Миколаївському кафедральному собрі м. Чернівці.
З 1983 — секретар Чернівецького єпархіального управління.
29 листопада 1987 пострижений у чернецтво, у 1988 возведений у сан архімандрита.
У 1989 закінчив Московську духовну академію.
21 липня 1989 хіротонізований на єпископа Кишинівського і Молдовського.
4 квітня 1990 возведений у сан архієпископа.
21 грудня 1992 возведений у сан митрополита.
- Російська православна церква
- медаль прп. Сергія Родонезького І ст., (1979);
- хрест з прикрашеннями (1988);
- другий хрест з прикрашеннями (1988);
- золотий наперсний хрест і палиця (1988);
- орден святого рівноапаостольного князя Володимира II ст. (1999);
- ювілейна Патріарша грамота (2000);
- орден прп. Сергія Радонезького II ст. (2002);
- орден прп. Серафима Саратовського II ст. (2005);
- медаль святого мученика Сильвестра — нагороджений Омською і Тарською єпархією (2011);
- орден прп. Серафима Саратовського I ст. (2012).
- Елладська православна церква
- Хрест святого апостола Павла (2011).
- Єрусалимська православна церква
- орден Гробу Господнього (2000).
- Польська православна церква
- орден святої рівноапостольної Марії Магдалини (1979).
- Православна церква Чеських земель і Словаччини
- Орден святих Кирила і Мефодія ІІ ст. (2006).
- СРСР
- почесна грамота Президії Радянського Фонду Миру (1979);
- Молдова
- почесна грамота Президії Академії Наук Молдова (1999);
- орден Республіки— вища нагорода Республіки Молдова (1999);
- орден «Богдан-Засновник» (2011).
- Польща
- орден Святого Станіслава (1998);
- ЮНЕСКО
- почесний академік Міжнародноїкадрової академії при ЮНЕСКО (1999);
- орден «За розвиток науки і освіти» Міжнародної кадрової академії при Юнеско (2000);
- Биография на официальном сайте МП [Архівовано 25 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Биография на сайте Молдовской православной церкви МП[недоступне посилання з квітня 2019]