Генріх фон Бер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх фон Бер
нім. Heinrich Baron von Behr
Народився26 червня 1902(1902-06-26)
Курляндія, Латвія
Помер14 серпня 1983(1983-08-14) (81 рік)
Бонн, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна, Польська кампанія, Французька кампанія, план «Барбаросса», Операція «Крусейдер», Битва за Бір-Хакейм, Перша битва за Ель-Аламейн, Друга битва за Ель-Аламейн, Битва при Монте-Кассіно, Операція «Шінгл», Готська лінія і Північно-Італійська операція
Військове звання Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Бронзовий нагрудний знак ближнього бою
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»
Балтійський хрест
Балтійський хрест
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Барон Генріх фон Бер (нім. Heinrich Baron von Behr; 26 червня 1902, Гольдінген14 серпня 1983, Бонн) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту (1 квітня 1945) і бундесверу (1 липня 1957). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1919-20 роках у складі Балтійського ландверу брав участь у бойових діях в Прибалтиці. 1 квітня 1922 року поступив на службу в 16-й кінний полк. З 1 квітня 1937 року — тренер і директор курсу військово-спортивного училища у Вюнсдорфі. З 3 вересня 1939 року — командир роти 81-го запасного танкового батальйон зв'язку. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. З 15 вересня 1941 року — комендант Лохвиці. З 20 жовтня по 16 грудня 1941 року — командир 424-го танкового батальйону зв'язку танкового корпусу «Африка». З 13 по 30 листопада 1942 року — виконувач обов'язків начальника військ зв'язку армії «Африка». З 1 липня 1943 року — командир 200-го моторизованого полку, з яким воював на Корсиці і в Італії. З 27 грудня 1944 року — командир 90-ї моторизованої дивізії, яка діяла в Італії. 28 квітня 1945 року взятий в полон англо-американськими військами. 29 серпня 1947 року звільнений. 3 вересня 1956 року поступив на службу в бундесвер. В 1959-62 роках — командир 1-го корпусу. 30 вересня 1962 року вийшов у відставку.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.430-431 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]