Координати: 49°35′2″ пн. ш. 26°22′56″ сх. д. / 49.58389° пн. ш. 26.38222° сх. д. / 49.58389; 26.38222
Очікує на перевірку

Гонорівка (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гонорівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Волочиська міська громада
Код КАТОТТГ UA68040090110033642
Основні дані
Засноване 1613
Населення 146
Площа 1,043 км²
Густота населення 139,98 осіб/км²
Поштовий індекс 31225
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°35′2″ пн. ш. 26°22′56″ сх. д. / 49.58389° пн. ш. 26.38222° сх. д. / 49.58389; 26.38222
Середня висота
над рівнем моря
294 м
Місцева влада
Адреса ради 31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88
Карта
Гонорівка. Карта розташування: Україна
Гонорівка
Гонорівка
Гонорівка. Карта розташування: Хмельницька область
Гонорівка
Гонорівка
Мапа
Мапа

Гонорі́вка — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 146 осіб.

Розташування та географія місцевості

[ред. | ред. код]

Село Гонорівка розташоване на берегах річки Грабарки за 17 кілометрів від районного центру. Загальна площа села становить 104,3 га.

Сусідні населені пункти:

Назва

[ред. | ред. код]

За спогадами старожилів, у селі був пан, який мав маєток і землі. В пана була дочка Гонора. Від її імені і походить назва села Гонорівка.

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб та прапор були затверджені 17 жовтня 2018р. рішенням №872 XLVII сесії міської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов.

В срібному щиті з лазуровою хвилястою базою червоний будинок із золотими вікнами, супроводжуваний вгорі червоною геральдичною трояндою з зеленими листками і золотою серединкою. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ГОНОРІВКА".

Будинок над водою, супроводжуваний квіткою вгорі – символ легенди про доньку пана, на честь якої названо село.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 146 100%

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Село було засноване в 1740 році і належало Юзефу Потоцькому, Воєводі київському. В 1772 році він продав Волочиськ та інші належні йому села (в тому числі і Гонорівку) коронному маршалку Фрідріху Мошинському за 1700 тисяч злотих. Фрідріх Мошинський був сином підскарбія (міністр фінансів) Яна Конти і графині Косел, позашлюбної дочки польського короля Августа ІІ — один з найбагатших польських магнатів, у власності якого було 169,4 тисяч десятин землі, багато крамниць і промислових підприємств.

В кінці XIX ст. у селі було 69 домів і 404 жителі[2]. До революції 1917 року село належало графу Лєдуховському. Жителі села працювали на графських полях, доглядали графську худобу, працювали в графському маєтку, а після війни у колишньому графському маєтку було відкрито початкову школу, яка існувала до початку 80-х років.

У 1929 році розпочався період примусової колективізації. У 1931 році більшість селян Гонорівки були членами артілі.

В 1941 році розпочалась Німецько-радянською війною. Багато колгоспників було призвано до лав Червоної Армії для боротьби проти німців. Жителі, які залишилися в селі, всіляко допомагало військовим частинам, які зайняли оборону в селі, будували окопи, робили укріплення [джерело?]. В селі є лісок, де в роки війни переховувались радянські партизани. Під час наступу радянських військ на захід у 1944-му загинуло 16 вояків ЧА. На місці, де вони загинули, знаходилася братська могила. На початку 60-х років, у зв'язку з тим, що на той час Гонорівка відносилось до Маначинської сільської ради, братська могила була перенесена до села Маначин. Тридцять сім жителів села загинуло під час війни на стороні Червоної Армії. Пізніше в селі було споруджено обеліск. Кожного року біля обеліску в «День Перемоги» проводиться мітинг та панахида. На каторжні роботи до Німеччини було вивезено 30 чоловік, двоє з них не повернулося додому живими.

В 1952 році був утворений колгосп, у який входили села Гонорівка та Маначин. Головою колгоспу був Смарунь, який розпочав будівництво сільського клубу.

В 1956 році Гонорівка від'єдналося від села Маначин і було приєднане до села Рябіївка. Головою колгоспу ім. Кірова був Сирота Іван Устимович. На території колгоспу викопано 11 ставків.

В 1961 році в селі побудували магазин.

В 1963 році головою колгоспу обрано Ковальчука Федора Михайловича.

В 1965 році село було електрофіковане, а люди старшого віку почали одержувати пенсії.

В 1975 році колгоспи «Комуніст» та «Перемога» села Клинини було об'єднано, центр — село Клинини. Головою колгоспу став Скорий І. А.

20 лютого 1987 року в селах Рябіївка та Гонорівка утворено колгосп «Світанок». Головою правління обрано Борсука В. Г. В лютому 1990 року головою правління став Гранатир П. В.

Часи незалежності

[ред. | ред. код]

В лютому 1994 року головою правління колгоспу «Світанок» обрано Голдасевича В. Б. 20 січня 1994 року прийнято нову форму господарювання — колективне сільськогосподарське підприємство.

В січні 1994 року знову утворилася Рябіївська сільська рада, до складу якої увійшли села Рябіївка та Гонорівка. Головою сільської ради було обрано Еркулова Олександра Матвійовича. У грудні 1996 року головою сільської ради обрано П'єнтого Степана Аксентійовича. 29 березня 1998 року до Рябіївської сільської ради було обрано 15 депутатів. На території села Рябіївка утворено 11 округів, а в селі Гонорівка — 4 округи. Депутатами районної ради обрано Голдасевича Володимира Болеславовича та Матяніна Юрія Миколайовича.

Станом на 01 січня 2006 року в селі налічувалося 76 дворів з населенням 118 чоловік.

В грудні 2006 року розпочато газифікацію села Гонорівка. Підвідний газопровід був прокладений за кошти районного бюджету, а по селу — за кошти населення. Село газифіковане повністю.

Станом на 01 січня 2007 року в селі налічувалося 75 дворів з кількістю населення 115 чоловік.

В селі є фельдшерсько-акушерський пункт. У 2007 році за кошти місцевого ПП «Агро-Надра» було придбано новий будинок для фельдшерсько-акушерського пункту.

Станом на 1 січня 2008 року в селі Гонорівка налічується 75 дворів з кількістю населення 116 чоловік.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Волочиської міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Волочиського району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[4].

В 1953 році в селі Гонорівка народився Попович Петро Петрович, який проживає та працює слідчим у Міністерстві внутрішніх справ у м. Київ.

Політика

[ред. | ред. код]

Голова селищної ради — Іванчук Наталія Вікторівна 1977 року народження, вперше обрана у 2006 році.[5]. Висунута партією Народний блок Литвина

До складу Рябіївської сільської ради входить 15 депутатів, з них 5 — від Народної партії, 3 — від Партії регіонів, 3 — від партії «Наша Україна», решта — позапартійні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) Т.1, С.590 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 3 лютого 2013.
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рябіївська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 30 грудня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]