Григорій Уреке
Григорій Уреке | ||||
---|---|---|---|---|
рум. Grigore Ureche | ||||
Народився | 1590[1][2] Молдовське князівство | |||
Помер | 1647[1][3][…] Гоєшть (Ясси), Лунгань, Ясси, Молдовське князівство | |||
Країна | Молдовське князівство | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Батько | boier Nestor Ureched[4] | |||
Діти | Alexandra Ureched[4] | |||
| ||||
Григорій Уреке у Вікісховищі | ||||
Григо́рій Уре́ке (Гріго́ре Уре́ке, рум. Grigore Ureche; нар.бл. 1590/95 — пом.1647, Гоєшти) — молдовський історик, автор першого літопису румунською мовою «Літопису Землі Молдавської».
Григорій Уреке був сином молдовського боярина Нестора Урехе — радника при господарі Єремії Могилі, після смерті якого змушений був емігрувати на терени Речі Посполитої.
Григорій Уреке отримав ґрунтовну освіту в колегіумі єзуїтів Львова, де зокрема вивчав історію, географію, риторику, латинську і грецьку мови.
При зміні політичної ситуації у Молдові повернувся назад і перебував при дворах декількох господарів, займаючи уряди логофета, спетара (зброєносця), дотримуючись пропольської політики та необхідності звільнення князівства з впливу Високої Порти.
З 1634 року при господарі Василеві Лупулі був великим ворником (управителем) Нижньої Молдови.
Помер 1647 року в селі Гоєшти і був похований у монастирі Бистриця.
Він увійшов до історії Молдови, як автор першого Літопису Землі Молдавської (рум. Letopiseţul Ţării Moldovei / Letopiseţul ţărâi Moldovei, de când s-au descălecat ţara şi de cursul anilor şi de viiaţa domnilor carea scrie de la Dragoş vodă până la Aron vodă) на молдовській мові, який він розпочав писати 1642 року і де вперше було подано теорію про спорідненість молдовської мови та латинської, походження молдован та волохів від римлян. У літописі подано події 1359-1594 років на основі давніших молдовських літописів, написаних церковнослов'янською мовою, та літописів сусідніх держав. Найбільше уваги він присвятив опису діянь господаря Стефана ІІІ Великого у боротьбі за звільнення князівства від іноземних впливів. Уреке не встиг завершити літопис, який переробили і доповнили інші автори. Вперше літопис був надрукований лише 1852 року.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- Мицик Ю. А. Уреке Григорій [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 240. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Curticăpeanu, Doina: Letopiseţul Ţării Moldovei, w: Dicţionar analitic de opere literare româneşti (Kluż: Casa Cârţii de Ştiinţă, 2002; tom II «E-L») (молд.)
- Panaitescu, Petre P.: Influenţa polonă în opera şi personalitatea cronicarilor Gr. Ureche şi Miron Costin (1925) (рум.)
- Valentová, Libuše: Grigore Ureche, w: Slovník rumunských spisovatelů (Praga: Nakladatelství Libri, 2001) (чес.)
- Григорій Уреке Літопис князівства Молдови до князя Арона Воде [Архівовано 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Літопис князівства Молдови [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.]