Джон Кіцміллер
Джон Кіцміллер | |
---|---|
Дата народження | 4 грудня 1913[1][2][…] |
Місце народження | Баттл Крік, Калгун, Мічиган, США |
Дата смерті | 23 лютого 1965[1][2][…] (51 рік) |
Місце смерті | Рим, Італія[1] |
Громадянство | США |
Професія | актор, кіноактор |
Alma mater | Університет Мічигану і Battle Creek Central High Schoold |
IMDb | ID 0457839 |
Нагороди та премії | |
Джон Кіцміллер у Вікісховищі |
Джон Кіцмі́ллер (англ. John Kitzmiller, 4 грудня 1913, Баттл Крік — 23 лютого 1965, Рим) — американський і італійський кіноактор, володар призу за найкращу чоловічу роль на 10-му Каннському кінофестивалі.
Ще за життя Кіцміллер називали найзначнішим афроамериканським актором з тих, хто працював в області італійського неореалізму. Проживши коротке життя, актор зіграв більш ніж в 45 повнометражних фільмах, багато з яких були зняті найвпливовішими європейськими режисерами того часу. Попри американське громадянство, славу актор отримав тільки в Італії. У 1951 році журнал «Ebony» писав: «Джон Кіцміллер досі невідомий в Америці. … Його обличчя настільки ж знайоме італійським кіноманам, як американським — Грегорі Пека».
Кіцміллер виконав роль Куорелла в першій частині «бондіани» «Доктор Ноу», через три роки після прем'єри якого актора знайшли мертвим у номері одного з готелів Риму. Причиною такої ранньої смерті став цироз печінки, на який він хворів довгий час.
Джон Кіцміллер народився 4 грудня 1913 року (за іншими даними — 1915) в місті Баттл Крік, Штат Мічиган. Навчався на інженера, а з початком Другої світової війни вступив до лав армії США і брав участь в Італійській кампанії. Наприкінці військових дій Кіцміллер був удостоєний Медалі Перемоги за свою мужність, проявлену під час боїв. Приблизно в той же час, на американській базі в комуні Томболо, поблизу міста Ліворно, з Кіцміллер познайомився кінорежисер Луїджі Дзампа і продюсер Карло Понті, які якраз тоді знімали в тих місцях фільм «Жити в мирі». Саме вони й запропонували йому роль Джо у своїй картині, на що Кіцміллер без роздумів погодився.
Перший фільм за участю актора був сприйнятий критиками інтелектуальним і естетичним відродженням італійського кінематографа після фашистського мороку. Стрічка чітко встановила розмиті межі тодішнього неореалізму. Кіцміллер виконав роль Джо — афроамериканського солдата, який, спільно з усією командою, вдирається до німецького табору і проживає під виглядом німецького солдата. Акторська гра Кіцміллер позитивно оцінювалася кінокритиками, а антрополог Мішель-Рольф Труйо назвав її «формулою тиші».
Після прем'єри «Жити в мирі» Кіцміллер знявся ще в декількох картинах, після чого, в 1950 році, режисер Федеріко Фелліні запросив його в свою дебютну стрічку «Вогні вар'єте», де актор перевтілився в трубача Джонні. Близько 10 років Кіцміллер продовжує зніматися в Італії і тільки наприкінці 1950-х років він переїжджає до Югославії, на знімання військової драми «Долина миру» режисера Франца Штігліца. Роль актора — сержант Джим, який рятує хлопчика і дівчинку від фашистів. Цей епізод в житті Кіцміллер став найбільш успішним — на 10-му Каннському кінофестивалі актор здобув приз за найкращу чоловічу роль, а сам фільм висувався на «Золоту пальмову гілку».
Успіх картини в Каннах дав і інші плоди — Кіцміллер нарешті стали знімати в США. Він знімався у Вінсента Шермана в «Голої землі», а однією з останніх ролей актора стала роль Куорелла в першій частині «бондіани» «Доктор Ноу», яка і прославила його на весь світ. В останній раз Кіцміллер з'явився на екрані в 1965 році, в німецькій драмі «Хатина дядька Тома» за однойменним романом Гаррієт Бічер-Стоу. Через місяць після прем'єри фільму актор помер в номері одного з готелів Риму від цирозу печінки. Він ніколи не був одружений і не мав дітей.
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1947 | ф | Жити в мирі | To Live in Peace | Джо |
1948 | ф | Senza pietà[en] | Senza pietà | |
1950 | ф | Вогні вар'єте | Variety Lights | трубач Джонні |
1952 | ф | Wolves Hunt at Night[en] | Wolves Hunt at Night | |
1952 | ф | Massacre in Lace[en] | Massacre in Lace | |
1952 | ф | Delitto al luna park[en] | Delitto al luna park | |
1952 | ф | La Peccatrice dell'isola[en] | La Peccatrice dell'isola | |
1952 | ф | Ultimo perdono[it] | Ultimo perdono | |
1952 | ф | At Sword's Edge[en] | At Sword's Edge | |
1953 | ф | Frine, Courtesan of Orient[en] | Frine, Courtesan of Orient | |
1956 | ф | Долина миру[en] | Valley of Peace | |
1958 | ф | Гола земля[en] | The Naked Earth | |
1958 | ф | Slave Women of Corinth[en] | Slave Women of Corinth | |
1960 | ф | Pirates of the Coast[en] | Pirates of the Coast | |
1961 | ф | Totòtruffa 62[en] | Totòtruffa 62 | |
1962 | ф | Доктор Но | Dr. No | Кворрел |
1962 | ф | Tiger of the Seven Seas[en] | Tiger of the Seven Seas | |
1962 | ф | Venus Against the Son of Hercules[en] | Venus Against the Son of Hercules | |
1962 | ф | The Son of Captain Blood[en] | The Son of Captain Blood | |
1964 | ф | Cave of the Living Dead[en] | Cave of the Living Dead | |
1965 | ф | Хатина дядька Тома[en] | Uncle Tom's Cabin |
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #102025677X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Народились 4 грудня
- Народились 1913
- Уродженці Баттл-Кріка (Мічиган)
- Померли 23 лютого
- Померли 1965
- Померли в Римі
- Випускники Мічиганського університету
- Нагороджені медаллю Перемоги у Другій світовій війні
- Лауреати призу за найкращу чоловічу роль Каннського кінофестивалю
- Кіноактори США
- Американські військовики Другої світової війни
- Афроамериканські актори
- Померли від цирозу печінки