Еліо Джермано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліо Джермано
італ. Elio Germano
Еліо Джермано у 2008 році
Еліо Джермано у 2008 році
Народився 25 вересня 1980(1980-09-25)[1] (38 років)
Рим, Італія[1]
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Діяльність актор, театральний режисер
Роки діяльності 1992 — донині
IMDb nm0314554
Нагороди та премії
«Давид ді Донателло» (2007, 2011, 2015)
Приз за найкращу чоловічу роль (Каннський кінофестиваль) (2010)

Еліо Джермано у Вікісховищі?

Е́ліо Джерма́но (італ. Elio Germano; 25 вересня 1980, Рим, Італія) — італійський актор та театральний режисер.

Біографія[ред. | ред. код]

Еліо Джермано народився 25 вересня 1980 року в Римі. Уперше потрапив на знімальний майданчик, коли йому було 13 років. Режисери Франческо Кастеллано і Джузеппе Моччиа дали Еліо головну роль Андреа в комедії «Ти зламав тата» (італ. Ci hai rotto papà).[2] У 18 років він знявся в серіалі «Сімейний лікар» (1998), а в 19 отримав одну з провідних ролей в молодіжних комедіях «Солодкий як мед» та «Усе небо в одній кімнаті» (обидва 2009).

У 20 років Еліо Джермано працював на одному знімальному майданчику із Серджіо Кастеллітто в біографічному телефільмі «Падре Піо» (2000), де грав роль героя Кастеллітто Франческо Форджоне в молодому віці. У наступному своєму фільмі ― «Нечесна конкуренція» (2001) ― він знімався з Жераром Депардьє. Історія взаємовідносин двох торговців за часів нацистської окупації Франції мала успіх, отримавши головний приз Московського кінофестивалю.

У 2003 році в біографічному фільмі «Феррарі» Еліо Джермано втілив роль знаменитого конструктора і підприємця Енцо Феррарі у 18-річному віці, роль якого дорослого зіграв Серджіо Кастеллітто.

Найбільшу увагу Джермано привернув до себе в 2005 році, зігравши в телевізійному трилері Даріо Ардженто «Вам подобається Хічкок?» прихильника Гічкока студента Джуліо, який розплутує детективну історію. Після цієї роботи Джермано зіграв у стрічці Абеля Феррари «Марія» (2005) з Жульєт Бінош у головній ролі, в драмі Луки Гуаданьїно «Мелісса: Інтимний щоденник» (2005) з Марією Вальверде та «Кримінальному романі» (2005) Мікеле Плачідо.

Прорив у аксторській кар'єрі Еліо Джермано стався в 2007 році, коли Даніеле Лукетті зняв його в головній ролі в драмі «Мій брат — єдина дитина в сім'ї». За цю роботу Джермано отримав низку професійних кінонагород, зокрема італійську національну кінопремію «Давид ді Донателло» в категорії «Найкращий актор», та став популярним актором в Італії. Наступні роботи прославили Еліо за межами країни: «Полеглі герої» (2007) з Ірен Жакоб, «Як велів Бог» (2008) Габріеле Сальватореса, «Дев'ять» (2009) Роба Маршалла.

У 2010 році Еліо Джермано втілив одну зі своїх найкращих ролей: у стрічці «Наше життя» він зіграв робітника, що протистоїть життєвій несправедливості. За цю роль актор був удостоєний премії за найкращу чоловічу роль на 63-му Каннському міжнародному кінофестивалі, премії «Давид ді Донателло» та ще низку кінопремій.

В 2012 році Джермано зіграв у тріумфальному фільмі Ферзана Озпетека «Чудова присутність», де втілив роль привабливого актора-гея, який виявив в новому будинку привидів знаменитих колег минулого століття.[3]

У 2015 року на екрани вийшов трилер за романом Себастьяна Жапрізо «Дама в окулярах із рушницею в авто» французького режисера Жоанна Сфара, в якому Джермано зіграв одну з головних ролей.

У 2017 році в драмі режисера Джанні Амеліо «Ніжність» Еліо Джермано зіграв роль Фабіо,[4] за яку у 2018 році був номінований як найкращий актор другого плану на премію «Давид ді Донателло».[5][6]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1993 ф Ти зламав тата Ci hai rotto papà Андреа Чекконі
1998 с Сімейний лікар Un medico in famiglia Роберто «Ер Пастика» Паломбі
1999 ф Усе небо в одній кімнаті Il cielo in una stanza Паоло
1999 тф Солодкий як мед Cornetti al miele
2000 тф Панотець Піо Padre Pio Франческо Форджоне (у 16 років)
2001 ф Нечесна конкуренція Concorrenza sleale Паоло Меркйорі
2002 тф Викрадений Il sequestro Soffiantini Паоло Соффіантіні
2002 тф Заради кохання Per amore Габріеле
2002 ф Останній етап Ultimo stadio Білло
2002 ф Дихання Respiro П'єр Луїджі
2002 тф Батьки Padri Джакомо
2003 тф Феррарі Ferrari Енцо Феррарі у 18 років
2003 ф Зараз або ніколи Ora o mai più Довері
2003 ф Вільні Liberi Вінс
2004 ф Що з нами буде? Che ne sarà di noi Мануель
2004 тф Суддя честі Paolo Borsellino Манфреді Борселліно
2004 кф Я не можу зупинити блювоту Non riesco a smettere di vomitare Альфредо
2005 тф Вам подобається Хічкок? Ti piace Hitchcock? Джильйо
2005 ф Хто винен, крихітко? Quo Vadis, Baby? Лучо
2005 ф Марія Mary Матвій
2005 ф Кримінальний роман Romanzo criminale Іль Сорчо
2005 ф Мелісса: Інтимний щоденник Melissa P. Арнальдо
2005 ф Кров: смерть не існує Sangue: La morte non esiste Юрій
2006 ф Палата 22 Padiglione 22 чоловік-дитина
2006 ф Я і Наполеон N (Io e Napoleone) Мартіно Папуччі
2007 ф Мій брат — єдина дитина в сім'ї Mio fratello è figlio unico Аччо Бенассі
2007 ф Полеглі герої Nessuna qualità agli eroi Лука
2008 ф Хто рано встає, того удача чекає Il mattino ha l'oro in bocca Марко
2008 ф Усе життя попереду Tutta la vita davanti Лучо 2
2008 ф Викличте Саломе Chiamami Salomè пророк
2008 ф Минуле — чужа земля Il passato è una terra straniera Джорджо
2008 ф Як велить Бог Come Dio comanda Quattro Formaggi
2009 ф Красиві люди La bella gente Джильйо
2009 ф Дев'ять Nine П'єрпаоло
2010 ф Наше життя La nostra vita Клаудіо
2010 ф Початок кінця Das Ende ist mein Anfang Фолко Терзані
2011 ф Пливуть хмари Qualche nuvola продавець
2012 ф Школа «Діаз» Diaz — Don't Clean Up This Blood Лука Гультьєрі
2012 тф Обличчя ангела Faccia d'angelo Іль Тосо
2012 ф Чудова присутність Magnifica presenza П'єтро
2012 ф Хазяї будинку Padroni di casa Елія
2012 ф Останнє колесо вагону L'ultima ruota del carro Ернесто
2014 ф Неймовірна молода людина Il giovane favoloso Джакомо Леопарді
2015 ф Дама в окулярах із рушницею в авто La dame dans l'auto avec des lunettes et un fusil Стефано, на прізвисько «Жорж»
2015 док Прекрасна і загублена Bella e perduta Сарк'японе
2015 ф Субурра Suburra Себастьяно
2015 ф Аляска Alaska Фаусто
2016 ф Друг (Франциск Ассізький та його брати) L'ami — François d'Assise et ses frères Франциск Ассізький
2016 тф In Arte Nino Ніно Манфреді
2017 ф Проблема з кармою Questione di Karma Маріо Пітагора
2017 ф Ніжність La tenerezza Фабіо
2017 ф Io sono Tempesta

Визнання[ред. | ред. код]

Film-award-stub.svg Нагороди та номінації Еліо Джермано [7] 
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Давид ді Донателло»
2004 Найкращий актор другого плану Що з нами буде? Номінація
2007 Найкращий актор Мій брат — єдина дитина в сім'ї Нагорода
2011 Наше життя Нагорода
2012 Чудова присутність Номінація
2015 Неймовірна молода людина Нагорода
2018 Найкращий актор другого плану Ніжність Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2005 «Срібна стрічка» найкращому акторові другого плану Що з нами буде? Номінація
2007 Нагорода Гульєльмо Біраджі Я і Наполеон Нагорода
2008 «Срібна стрічка» найкращому акторові Мій брат — єдина дитина в сім'ї
Полеглі герої
Нагорода
2010 Наше життя Нагорода
2012 Чудова присутність Номінація
2014 Останнє колесо вагону Номінація
2015 «Срібна стрічка» року Неймовірна молода людина (спільно з Маріо Мартоне) Нагорода
Нагорода Persol Нагорода
2016 «Срібна стрічка» найкращому акторові Аляска Номінація
Премія «Золотий кубок»
2005 Найкращий комедійний актор Що з нами буде? Номінація
2007 Я і Наполеон Нагорода
2008 Мій брат — єдина дитина в сім'ї Нагорода
2009 Усе життя попереду Номінація
Найкращий драматичний актор Минуле — чужа земля
Як велить Бог
Номінація
2013 Найкращий драматичний актор Хазяї будинку Номінація
Італійська федерація артхаусного кіно (FICE)
2005 Найкращий молодий актор Кров: смерть не існує Нагорода
Премія «Золотий глобус» (Італія)
2007 Найкращий акторський прорив Мій брат — єдина дитина в сім'ї
Я і Наполеон
Нагорода
2008 Найкращий актор Полеглі герої Номінація
2011 Наше життя Номінація
2015 Чудова присутність Нагорода
Премія «Золота хлопавка»
2007 Найкращий актор Мій брат — єдина дитина в сім'ї Нагорода
2012 Чарівна присутніст Нагорода
2015 Неймовірна молода людина Нагорода
Премія Європейської кіноакадемії
2007 Найкращий європейський актор Мій брат — єдина дитина в сім'ї Номінація
2010 Наше життя Номінація
Премія «Кінео» (Італія)
2007 Найкращий актор Хто рано встає, того удача чекає Номінація
Мій брат — єдина дитина в сім'ї Нагорода
Найкращий актор другого плану Усе життя попереду Номінація
2012 Найкращий актор Школа «Діаз» Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2008 Нагорода European Film Promotion (EFP) Shooting Star Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
2010 Приз за найкращу чоловічу роль Наше життя Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Барі
2011 Найкращий актор Наше життя Нагорода
Венеційський міжнародний кінофестиваль
2014 Премія Пазінетті найкращому акторові Неймовірна молода людина Нагорода
Премія Вітторіо Венето найкращому акторові Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #139338144 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Elio Germano. Cinematografo.it (італ.). 25 вересня 1980. Процитовано 13.03.2018. 
  3. Elio per Ozpetek. Cinematografo.it (італ.). 30 вересня 2011. Процитовано 13.03.2018. 
  4. Federico Pontiggia. La tenerezza di Gianni Amelio. Cinematografo.it (італ.). 24 квітня 2017. Процитовано 13.03.2018. 
  5. Vittoria Scarpa. Love and Bullets earns 15 David di Donatello nominations. Cineuropa (англ.). 14.02.2018. Процитовано 19.02.2018. 
  6. David di Donatello 2018, le nomination. Tutti i candidati al premio. Quotidiano.net (італ.). 15.02.2018. Процитовано 7.03.2018. 
  7. Нагороди та номінації Еліо Джермано на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]