Еліо Джермано

Еліо Джермано
Elio Germano
	Еліо Джермано у 2008 році
	Еліо Джермано у 2008 році
Народився	25 вересня 1980 (43 роки); Рим, Італія
Громадянство	Італія
Діяльність	актор, театральний режисер
Роки діяльності	1992 — донині
IMDb	nm0314554
	Нагороди та премії
	«Давид ді Донателло» (2007, 2011, 2015) ; Приз за найкращу чоловічу роль (Каннський кінофестиваль) (2010);
	Еліо Джермано у Вікісховищі

Е́ліо Джерма́но (італ. Elio Germano; 25 вересня 1980, Рим, Італія) — італійський актор та театральний режисер.

Біографія[ред. | ред. код]

Еліо Джермано народився 25 вересня 1980 року в Римі. Уперше потрапив на знімальний майданчик, коли йому було 13 років. Режисери Франческо Кастеллано і Джузеппе Моччиа дали Еліо головну роль Андреа в комедії «Ти зламав тата» (італ. Ci hai rotto papà).^[4] У 18 років він знявся в серіалі «Сімейний лікар» (1998), а в 19 отримав одну з провідних ролей в молодіжних комедіях «Солодкий як мед» та «Усе небо в одній кімнаті» (обидва 2009).

У 20 років Еліо Джермано працював на одному знімальному майданчику із Серджіо Кастеллітто в біографічному телефільмі «Падре Піо» (2000), де грав роль героя Кастеллітто Франческо Форджоне в молодому віці. У наступному своєму фільмі ― «Нечесна конкуренція» (2001) ― він знімався з Жераром Депардьє. Історія взаємовідносин двох торговців за часів нацистської окупації Франції мала успіх, отримавши головний приз Московського кінофестивалю.

У 2003 році в біографічному фільмі «Феррарі» Еліо Джермано втілив роль знаменитого конструктора і підприємця Енцо Феррарі у 18-річному віці, роль якого дорослого зіграв Серджіо Кастеллітто.

Найбільшу увагу Джермано привернув до себе в 2005 році, зігравши в телевізійному трилері Даріо Ардженто «Вам подобається Хічкок?» прихильника Гічкока студента Джуліо, який розплутує детективну історію. Після цієї роботи Джермано зіграв у стрічці Абеля Феррари «Марія» (2005) з Жульєт Бінош у головній ролі, в драмі Луки Гуаданьїно «Мелісса: Інтимний щоденник» (2005) з Марією Вальверде та «Кримінальному романі» (2005) Мікеле Плачідо.

Прорив у аксторській кар'єрі Еліо Джермано стався в 2007 році, коли Даніеле Лукетті зняв його в головній ролі в драмі «Мій брат — єдина дитина в сім'ї». За цю роботу Джермано отримав низку професійних кінонагород, зокрема італійську національну кінопремію «Давид ді Донателло» в категорії «Найкращий актор», та став популярним актором в Італії. Наступні роботи прославили Еліо за межами країни: «Полеглі герої» (2007) з Ірен Жакоб, «Як велів Бог» (2008) Габріеле Сальватореса, «Дев'ять» (2009) Роба Маршалла.

У 2010 році Еліо Джермано втілив одну зі своїх найкращих ролей: у стрічці «Наше життя» він зіграв робітника, що протистоїть життєвій несправедливості. За цю роль актор був удостоєний премії за найкращу чоловічу роль на 63-му Каннському міжнародному кінофестивалі, премії «Давид ді Донателло» та ще низку кінопремій.

У 2012 році Джермано зіграв у тріумфальному фільмі Ферзана Озпетека «Чудова присутність», де втілив роль привабливого актора-гея, який виявив в новому будинку привидів знаменитих колег минулого століття.^[5]

2015 року на екрани вийшов трилер за романом Себастьяна Жапрізо «Дама в окулярах із рушницею в авто» французького режисера Жоанна Сфара, в якому Джермано зіграв одну з головних ролей.

У 2017 році в драмі режисера Джанні Амеліо «Ніжність» Еліо Джермано зіграв роль Фабіо,^[6] за яку у 2018 році був номінований як найкращий актор другого плану на премію «Давид ді Донателло».^[7]^[8]

Фільмографія[ред. | ред. код]


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1993	ф	Ти зламав тата	Ci hai rotto papà	Андреа Чекконі
1998	с	Сімейний лікар	Un medico in famiglia	Роберто «Ер Пастика» Паломбі
1999	ф	Усе небо в одній кімнаті	Il cielo in una stanza	Паоло
1999	тф	Солодкий як мед	Cornetti al miele
2000	тф	Панотець Піо	Padre Pio	Франческо Форджоне (у 16 років)
2001	ф	Нечесна конкуренція	Concorrenza sleale	Паоло Меркйорі
2002	тф	Викрадений	Il sequestro Soffiantini	Паоло Соффіантіні
2002	тф	Заради кохання	Per amore	Габріеле
2002	ф	Останній етап	Ultimo stadio	Білло
2002	ф	Дихання	Respiro	П'єр Луїджі
2002	тф	Батьки	Padri	Джакомо
2003	тф	Феррарі	Ferrari	Енцо Феррарі у 18 років
2003	ф	Зараз або ніколи	Ora o mai più	Довері
2003	ф	Вільні	Liberi	Вінс
2004	ф	Що з нами буде?	Che ne sarà di noi	Мануель
2004	тф	Суддя честі	Paolo Borsellino	Манфреді Борселліно
2004	кф	Я не можу зупинити блювоту	Non riesco a smettere di vomitare	Альфредо
2005	тф	Вам подобається Хічкок?	Ti piace Hitchcock?	Джильйо
2005	ф	Хто винен, крихітко?	Quo Vadis, Baby?	Лучо
2005	ф	Марія	Mary	Матвій
2005	ф	Кримінальний роман	Romanzo criminale	Іль Сорчо
2005	ф	Мелісса: Інтимний щоденник	Melissa P.	Арнальдо
2005	ф	Кров: смерть не існує	Sangue: La morte non esiste	Юрій
2006	ф	Палата 22	Padiglione 22	чоловік-дитина
2006	ф	Н (я і Наполеон)	N (Io e Napoleone)	Мартіно Папуччі
2007	ф	Мій брат — єдина дитина в сім'ї	Mio fratello è figlio unico	Аччо Бенассі
2007	ф	Полеглі герої	Nessuna qualità agli eroi	Лука
2008	ф	Хто рано встає, того удача чекає	Il mattino ha l'oro in bocca	Марко
2008	ф	Усе життя попереду	Tutta la vita davanti	Лучо 2
2008	ф	Викличте Саломе	Chiamami Salomè	пророк
2008	ф	Минуле — чужа земля	Il passato è una terra straniera	Джорджо
2008	ф	Як велить Бог	Come Dio comanda	Quattro Formaggi
2009	ф	Красиві люди	La bella gente	Джильйо
2009	ф	Дев'ять	Nine	П'єрпаоло
2010	ф	Наше життя	La nostra vita	Клаудіо
2010	ф	Початок кінця	Das Ende ist mein Anfang	Фолко Терзані
2011	ф	Пливуть хмари	Qualche nuvola	продавець
2012	ф	Школа «Діаз»	Diaz — Don't Clean Up This Blood	Лука Гультьєрі
2012	тф	Обличчя ангела	Faccia d'angelo	Іль Тосо
2012	ф	Чудова присутність	Magnifica presenza	П'єтро
2012	ф	Хазяї будинку	Padroni di casa	Елія
2012	ф	Останнє колесо вагону	L'ultima ruota del carro	Ернесто
2014	ф	Неймовірна молода людина	Il giovane favoloso	Джакомо Леопарді
2015	ф	Дама в окулярах із рушницею в авто	La dame dans l'auto avec des lunettes et un fusil	Стефано, на прізвисько «Жорж»
2015	док	Прекрасна і загублена	Bella e perduta	Сарк'японе
2015	ф	Субурра	Suburra	Себастьяно
2015	ф	Аляска	Alaska	Фаусто
2016	ф	Друг (Франциск Ассізький та його брати)	L'ami — François d'Assise et ses frères	Франциск Ассізький
2016	тф		In Arte Nino	Ніно Манфреді
2017	ф	Проблема з кармою	Questione di Karma	Маріо Пітагора
2017	ф	Ніжність	La tenerezza	Фабіо
2018	ф	Я — мільярдер	Io sono Tempesta	Бруно

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Еліо Джермано ^[9]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Давид ді Донателло»
2004	Найкращий актор другого плану	Що з нами буде?	Номінація
2007	Найкращий актор	Мій брат — єдина дитина в сім'ї	Перемога
2011		Наше життя	Перемога
2012		Чудова присутність	Номінація
2015		Неймовірна молода людина	Перемога
2018	Найкращий актор другого плану	Ніжність	Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2005	«Срібна стрічка» найкращому акторові другого плану	Що з нами буде?	Номінація
2007	Нагорода Гульєльмо Біраджі	Я і Наполеон	Перемога
2008	«Срібна стрічка» найкращому акторові	Мій брат — єдина дитина в сім'ї Полеглі герої	Перемога
2010		Наше життя	Перемога
2012		Чудова присутність	Номінація
2014		Останнє колесо вагону	Номінація
2015	«Срібна стрічка» року	Неймовірна молода людина (спільно з Маріо Мартоне)	Перемога
2015	Нагорода Persol		Перемога
2016	«Срібна стрічка» найкращому акторові	Аляска	Номінація
Премія «Золотий кубок»
2005	Найкращий комедійний актор	Що з нами буде?	Номінація
2007		Я і Наполеон	Перемога
2008		Мій брат — єдина дитина в сім'ї	Перемога
2009		Усе життя попереду	Номінація
2009	Найкращий драматичний актор	Минуле — чужа земля Як велить Бог	Номінація
2013	Найкращий драматичний актор	Хазяї будинку	Номінація
Італійська федерація артхаусного кіно (FICE)
2005	Найкращий молодий актор	Кров: смерть не існує	Перемога
Премія «Золотий глобус» (Італія)
2007	Найкращий акторський прорив	Мій брат — єдина дитина в сім'ї Я і Наполеон	Перемога
2008	Найкращий актор	Полеглі герої	Номінація
2011		Наше життя	Номінація
2015		Чудова присутність	Перемога
Премія «Золота хлопавка»
2007	Найкращий актор	Мій брат — єдина дитина в сім'ї	Перемога
2012		Чарівна присутніст	Перемога
2015		Неймовірна молода людина	Перемога
Премія Європейської кіноакадемії
2007	Найкращий європейський актор	Мій брат — єдина дитина в сім'ї	Номінація
2010	Найкращий європейський актор	Наше життя	Номінація
Премія «Кінео» (Італія)
2007	Найкращий актор	Хто рано встає, того удача чекає	Номінація
	Найкращий актор	Мій брат — єдина дитина в сім'ї	Перемога
	Найкращий актор другого плану	Усе життя попереду	Номінація
2012	Найкращий актор	Школа «Діаз»	Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2008	Нагорода European Film Promotion (EFP) Shooting Star		Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
2010	Приз за найкращу чоловічу роль	Наше життя	Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Барі
2011	Найкращий актор	Наше життя	Перемога
Венеційський міжнародний кінофестиваль
2014	Премія Пазінетті найкращому акторові	Неймовірна молода людина	Перемога
2014	Премія Вітторіо Венето найкращому акторові	Неймовірна молода людина	Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #139338144 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812
↑ Discogs — 2000.
d:Track:Q504063
↑ Elio Germano. Cinematografo.it (італ.) . 25 вересня 1980. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 13.03.2018.
↑ Elio per Ozpetek. Cinematografo.it (італ.) . 30 вересня 2011. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 13.03.2018.
↑ Federico Pontiggia. La tenerezza di Gianni Amelio. Cinematografo.it (італ.) . 24 квітня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 13.03.2018.
↑ Vittoria Scarpa. Love and Bullets earns 15 David di Donatello nominations. Cineuropa (англ.) . 14.02.2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 19.02.2018.
↑ David di Donatello 2018, le nomination. Tutti i candidati al premio. Quotidiano.net (італ.) . 15.02.2018. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 7.03.2018.
↑ Нагороди та номінації Еліо Джермано на сайті IMDb (англ.)