Дністер (готель, Івано-Франківськ)
Готель «Дністер» | ||||
Вигляд готелю до незаконної перебудови | ||||
Інформація та статистика | ||||
Розташування | вул. Січових Стрільців, 12 | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Україна | |||
Дата відкриття | 1914 | |||
Архітектор | Фредерик Януш | |||
Кількість номерів | 31 | |||
Кількість місць | 67 | |||
Вебсайт | ngoaustria.org | |||
Фотографії у Вікісховищі | ||||
«Дністер»— готель та історична пам'ятка національного значення у центрі Івано-Франківська. Розташований поблизу історичної частини міста, на розі вулиць Січових Стрільців, 12 та Тараса Шевченка, 1.
Будинок готелю «Австрія» побудовано за проєктом архітектора Фредерика Януша та відкрито 1 травня 1914. На той час це був один із найкращих готелів у місті. В будинку розмістилися готель, ресторан, кінотеатр, крамниця та було упорядковано житлові квартири. Розподіл будівлі на дві частини — готельну і житлову — був фірмовим стилем творця, проте сама будівля складала єдине ціле. За архітектурно-пластичним вирішенням будинок належав до раціоналістичної течії пізнього модерну.
Ось як описує архітектурну привабливість споруди підриємець та письменник Ростислав Шпук: «У її „передвоєнному“ фасаді відчутний військовий шик строгої аксельбантності, це будинок-генерал: вертикальні смуги пілястрів кольору стриманої непоказної крові недаремно схожі на лампаси вищої парадної форми. Але найцікавішим є „поєднання Чикаго з Віднем“ з її стрімкістю вгору і „чиказькими вікнами“ — призматичними трапецієподібними еркерами, всі грані яких засклені для більшої проникності світла. І раптом поряд з цією тривожною організованістю на фасаді— кобальтово-кольорові майолікові глазуровані медальйони, що повертають глядача до віденської музичної легковажності.»
Назви змінювалися відповідно до часу, спочатку кам'яниця звалася «Австрія», від 1919 до 1939 («за Польщі») готель мав іншу назву— «Варшава», після 1944 року — «Спартак», а вже з 1960 — «Дністер». У часи ЗУНР готель отримав нову назву — «Одеса».
У цій будівлі 3 січня 1919 року під час засідання Української Національної Ради ЗУНР був схвалений історичний Універсал про Злуку з Українською Народною республікою (УНР). Тут проживали президент Ради Євген Петрушевич, голова Державного секретаріату Сидір Голубович, а також зупинялись Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Євген Чикаленко.
Землю під будівництво разом із старим двоповерховим будинком придбала на початку 1912 року греко-католицька капітула.
Проєктування великого прибуткового дому доручили архітектору Фредерикові Янушу.
Будівля споруджена восени 1913. Першим орендарем кам'яниці, якій дали назву «Австрія», був П. Біль зі Львова. Тут відкрили готель, ресторан, крамницю та кінотеатр— третій по рахунку в місті. Всі перераховані заклади мали, як і кам'яниця, назву «Австрія».
Після польської окупації Галичини кам'яницю разом з усіма закладами перейменували на «Варшава». При цьому будинок залишився у власності греко-католицької капітули. Її викупив за 5 млн злотих багатий українець, лікар Б. Овчарський зі Львова. У 1935 він продав будинок релігійній інституції, підпорядкованій капітулі («Товариство непорочного зачаття Діви Марії»[1]).
Будівля готелю розташовується за двома адресами:
- вул. Січових Стрільців, 12
Північна частина будинку, одним із фасадів виходить на вул. Січових Стрільців, де й розміщений готель.
У часи ЗУНР тут мешкав президент— доктор Євген Петрушевич. У лютому-березні 1919 р. в готелі зупинялись перші особи УНР: Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко. - вул. Шевченка, 1
Південна частина будинку, фасадами виходить на вул. Шевченка, де нині розташовується Центральний народний Дім. - У цій частині будівлі в колишньому залі кінотеатру, 2 січня 1919 року відбулося перше засідання Української Національної Ради ЗУНР (на той час Станиславів був тимчасовою столицею ЗУНР), а 3 січня схвалено історичний Акт Злуки із Українською Народною Республікою.
Тут також працювали: Лев Бачинський— віце-президент Національної Ради ЗУНР (до цього: комісар Станиславівського повіту), Кость Левицький — голова Державного секретаріату ЗУНР, Дмитро Вітовський — Державний секретар Військових Справ ЗУНР.
У 1940 році в будинку розташувалася новостворена філармонія, працював Державний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю, видатні актори та митці Ярослав Барнич, Дмитро Котко, Михайло Гринишин, Михайло Магдій, Володимир Пащенко.
Починаючи з 1993 року частина будівлі, де розташований готель, спочатку надавалася в оренду, а з 2004 року знаходиться у власності родини Бойко-Лєвшакової. У 2023 нові власники перейменували готель на "Nadiya Palace".
- На місці будівлі готелю, наприкінці XIX ст. — на початку XX ст., стояв давній двоповерховий готель «Центральний».
- 3 січня 1919 тут підписали Акт Злуки між Українською Народною Республікою (УНР) та Західно-українською Народною Республікою (ЗУНР).
- У 1920 тут також діяло видавництво «Бистриця», яке видало в серіях «Дитячі читанки», «Бібліотека для української молодіжі», ілюстровані казки, оповідання, коротку історію України та інше.
- Живий ланцюг розпочинався від дверей цього будинку. 21 січня 1990 майже три мільйони людей взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ, Львів та Київ у день 71-річниці Злуки УНР і ЗУНР.
- Одна з перших споруд у місті, яка зведена каркасно-монолітним способом.
- Будинок мав статус пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення (охоронний номер 354-ІФ).
У 2015 році власники споруди уклали охоронний договір на об'єкт культурної спадщини готель «Дністер» з Сектором з питань охорони культурної спадщини в особі очільника Сектору Давидюка Андрія Зіновійовича.
З початком ремонтних робіт, які розпочались в 2016 році, в місті вибухнув скандал який був пов'язаний з порушенням ведення реставраційних робіт, у результаті яких було суттєво змінено зовнішній вигляд споруди (пофарбування, столярні елементи, покрівля), конструктивні дахові елементи та надбудовано додаткові поверхи[2].
У квітні 2017 власниця готелю, Надія Лєвшакова, отримує Акт огляду технічного стану будівлі з висновками експерта для початку ремонтних робіт. Висновок експерта (в особі експерта Босика Л.В.) рекомендує: «терміновий капітальний ремонт з умовою влаштування міжповерхового з 3-го по 5-й поверхи і 6-го мансардного перекриття, вежі з годинником, перегородок і даху». А також «при подальшій експлуатації будинку дотримуватись вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 409 від 05.05.1997». Ці вимоги стосувалися «виробничих та складських будівель та споруд різного призначення», правила яких не поширюються «на будівлі (споруди), обстеження яких регламентується тодішніми ДБН на будівлі (споруди), експлуатація яких регламентується галузевими органами державного нагляду». У випадку з готелем «Дністер» — експлуатація регламентується ДСТУ-Н Б В.3.2.-4:2016 та Сектором з питань охорони культурної спадщини.
Наприкінці 2017 року власників споруди було оштрафовано Держархбудінспекцією за проведення робіт без відповідних документів.[3]
Навесні 2021 року повторно вибухнув скандал довкола заскління критої галереї, що знаходиться під спорудою. Згідно оприлюднених фото простір між колонами було обмежено скляними вітринами.[4] У зв'язку з цим жителі будинку разом із містянами декілька раз організовували мітинги на захист громадського простору.[5] На захист жителів та громадського простору стали багато відомих людей: Юліан Чаплінський[6], Ірена Карпа[7], Ірма Вітовська[8], Карл Волох, Юрій Андрухович та багато інших.
13 квітня 2021 року Надія Лєвшакова опублікувала заяву в якій пообіцяла демонтувати склопакети на колонаді та звільнити доступ до підколонного простору.[9]
Станом на травень 2023 року прохід під готелем не було звільнено від склопакетів.[10]
Бойко-Лєвшакова замість провести її реставрацію, провели реконструкцію (перебудову) пам'ятки архітектури.
Інші зміни у будівлі:
- Добудували 3 поверхи на одній частині будинку;
- Було змінено матеріал покриття даху;
- Було змінено колір фасаду та конфігурацію вікон;
- Засклено територію колонади, яка є громадським простором;
- Змінено функціональне призначення частини будівлі;
- Порушено функціонування комунікацій інфраструктури будівлі, зокрема водовідведення та газопостачання;
- Зруйновано покрівлю для житлової частини будинку.
Власники Бойко-Лєвшакової не понесли кримінальної відповідальності за свої дії. Натомість звинувачують волонтерів у наклепах та нездатності відновити будівлю.[11]
У 2020 році небайдужі мешканці будинку, розташованого у другій половині готелю «Дністер» та небайдужі містяни, з метою захисту та збереження пам'ятки, створили громадську організацію «Кам'яниця Австрія». Місія організації — захистити будівлю готелю «Дністер», та зберегти пам'ятку.
Організація працює у таких напрямках:
- Просвітницька та освітня діяльність;
- Робота з владою та урядовими структурами;
- Акції по приверненню уваги громадськості по руйнуванню готелю «Дністер»;
- Робота з міжнародними організаціями;
- Реставрація та збереження житлової частини будинку.
- Активісти вимагатимуть повернення готелю Дністер у власність громади міста Івано Франківська [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
- В Івано-Франківську протестують проти перебудови історичного готелю Дністер [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Історичний готель «Дністер» у Франківську: хто і навіщо нищить легендарну споруду? [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- До Дня Соборності у Франківську люди утворили «живий ланцюг» від готелю «Дністер» до «Києва» [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Кількасот франківців сформували символічний ланцюг єдності від «Дністра» до «Києва» [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Муніципали зрізають огорожу на стоянці біля готелю «Дністер» — представники власників спробували перешкоджати [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Привернути увагу до колонади. У Франківську влаштували прибирання біля готелю «Дністер» [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Франківці створили живий ланцюг єдності заради порятунку готелю «Дністер» (ФОТО) [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Чистий четвер для готельєра [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Шпук Р. Вихід за межі [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2021. — 31 березня.
- ↑ України, Міністерство розвитку громад та територій (7 червня 2018). Фізична особа Лєвшакова Н.М. «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення» по вул. Січових Стрільців, 12 в м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область (зареєстровано 04.06.2018 за № 4157/0/10-18). Мінрегіон (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Штраф за надбудову - Держархбудінспекція покарала власників готелю «Дністер» (укр.), архів оригіналу за 22 грудня 2021, процитовано 22 грудня 2021
- ↑ З’явилося фото заскленої колонади готелю “Дністер” - PRAVDA.IF.UA: Новини твого міста (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Іванофранківці виступили проти засклення колонади готелю "Дністер" (укр.), архів оригіналу за 22 грудня 2021, процитовано 22 грудня 2021
- ↑ "На очах мера робиться отаке з пам’яткою історії", - архітектор про готель "Дністер" (ВІДЕО). ПІК. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Письменниця Ірена Карпа з Парижа подякувала франківським активістам, які відстояли колонаду "Дністра". Курс. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Ірма Вітовська підтримала активістів, які виступають проти “захоплення” колонади франківського готелю Дністер (відео). Вільні новини Івано-Франківська (укр.). 11 квітня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Власники "Дністра" обіцяють розісклити колонаду. Галицький Кореспондент (укр.). 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Засклена колонада готелю "Дністер" в Івано-Франківську: що кажуть містяни та представники влади. Suspilne Media. 3 травня 2023.
- ↑ Історичний готель «Дністер» у Франківську: хто і навіщо нищить легендарну споруду?. Hmarochos.
- П'ять історичних місяців: як Станіславів був столицею ЗУНР — yes-frankivsk.com.ua
- Головатий М. І. Будівничі старого Станиславова (1662—1939 роки) // Краєзнавчий збірник на пошану Богдана Гавриліва. — Івано-Франківськ : Тіповіт, 2003. — С. 113—114.
- Головатий М. І. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 345, 423.
- Головатий М. І. Франко Станиславів // Відомі міські споруди. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. — С. 212.
- Історична хроніка Івано-Франківська (1662—1997) // ivfrankivsk.if.ua.
- Офіційна сторінка громадської організації «Кам'яниця Австрія» [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.].
- Перехрест О. Є питання: що не так з новим виглядом готелю «Дністер»? [Архівовано 4 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Українець О. Путівник архітектурою для рагулів [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Kurs.if.ua. — 2019. — 5 грудня. — (Культура).
- Федоришин Н. Готель «Дністер»: поза законом та здоровим глуздом [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.].
- Шпук Р. Чому Дністер? Історія готелю, який пережив дві світові війни, але не пережив сучасних господарників