Котко Дмитро Васильович
Дмитро Васильович Котко | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 17 січня 1892 |
Місце народження | Балки |
Дата смерті | 18 листопада 1982 (90 років) |
Місце смерті | Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Національність | українець |
Професії | диригент |
Освіта | Олександрівська місіонерська духовна семінаріяd |
Дмитро́ Васи́льович Котко (4 (17) січня 1892 Балки — 18 листопада 1982, Львів) — сотник Армії УНР, диригент військових та хорових колективів.
Народився в селі Балки (нині Василівський р-н, Запорізька обл.). Після закінчення сільської школи вступив до церковно-вчительської школи в Таганаші, яку закінчив у 1910-му році. В 1913-му закінчив диригентський клас Ардонської духовно-місіонерської семінарії. По закінченню працює вчителем співів і графічних мистецтв у Вищому училищі Прохладного у Кабардино-Балкарії.
1916-го, з початком I СВ, мобілізований до війська з направленням у Чугуївське піхотне училище, а згодом до одного з гренадерських полків МВО. Під час перебування на військовій службі продовжував навчатися диригування в музичній школі Гнесіних (1916–17).
Від 1918-го частину Дмитра Котка, яка увійшла до 1-го Волинського корпусу, передислоковано до України. У війську УНР та УД виконує обов'язки інспектора духових оркестрів. Після додаткового навчання в Рівному одержав офіцерське звання, відтоді керував військовими оркестрами 1-го корпусу.
У 1919-му під Проскуровим потрапив до польського полону. З 1920-го в польському таборі для полонених у Ланцуті, де виступив ініціатором і очолив хоровий гурт, який невдовзі став основою «Українського Наддніпрянського хору». 1922-го колектив розпочав виступи у Польщі, а від 1925 року - й по Західній Європі.
1930–36-го, за ініціативи митрополита Андрея Шептицького, викладав у Львівській духовній семінарії та жіночій гімназії, в котрих також керував студентськими хорами. 1936-го організував чоловічий хор «Трембіта». Після окупації й подальшої анексії Західної України СРСР на основі хору було організовано капелу «Трембіта».
Під час початку Німецько-радянської війни Дмитро Котко перебував на гастролях у Саратові. Разом із капелою евакуювався до Алмати, де у вересні 1941-го року колектив було розформовано. Частина складу капели увійшла до організованої Котком при Шимкентській філармонії Львівського українського ансамблю пісні й танцю, що діяв до кінця війни.
Від 1945-го художній керівник Гуцульського ансамблю пісні і танцю у Станіславі. 1951-го репресований за звинуваченням в «антирадянській пропаганді і неблагонадійності» та засуджений до 10-ти років позбавлення волі. По смерті Сталіна достроково звільнений (1956). Після звільнення мешкав у Львові, де керував капелою бандуристів «Карпати» при Українському товаристві сліпих (1959–74). Серед учнів диригенти Є. Вахняк та В. Василевич. Цікавився малярством, створив пейзажі: «Три лелеки» (1958), «Гірська річка» (1960), «Човен» (1963).
Впокоївся 18 листопада 1982-го. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 82.[1]
На честь Дмитра Котка названа вулиця у Львові.
- ↑ Гавришкевич І., Нагай М. Личаківський некрополь. Малий маршрутний довідник музею «Личаківський цвинтар». — Львів, 2003. — С. 48. — ISBN 966-8041-21-6.
- І. М. Лисенко. Котко Дмитро Васильович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 234. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Л. Д. Вардзарук. Котко Дмитро Васильович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 326.
- Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942.
- Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі 1920—1939. — Львів, 2000.
- Срібняк І., Палієнко М. Сотник армії УНР Дмитро Котко: нарис життя і діяльності у Польщі, 1921-1924 рр. (до 130-ліття від дня народження) // Київські історичні студії. — К., 2022. — № 2 (13). — С. 48-53. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/44483; https://istorstudio.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/330
- Котко Дмитро Васильович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 570.
- (Не)відомий Дмитро Котко
- Народились 17 січня
- Народились 1892
- Померли 18 листопада
- Померли 1982
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Вояки Армії УНР
- Українські музиканти
- Українські хорові диригенти
- Військові диригенти
- Репресовані бандуристи
- Репресовані в СРСР
- Українські композитори
- Уродженці Василівського району
- Диригенти Львова
- Померли у Львові
- Люди, на честь яких названо вулиці