Добри Божилов
| Добри Божилов болг. Добри Божилов | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 14 вересня 1943 — 1 червня 1944 року | |||
| Монарх: | Симеон II | ||
| Попередник: | Богдан Філов | ||
| Наступник: | Іван Багрянов | ||
| Ім'я при народженні: | болг. Добри Божилов Хаджиянакиев | ||
| Народження: |
13 червня 1884 Котел, Болгарія | ||
| Смерть: |
1 лютого 1945 (60 років) Софія, Болгарія | ||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||
| Країна: | Болгарія | ||
| Освіта: | High School of Economics, Svishtovd | ||
| Партія: | незалежний політик | ||
Добри Божи́лов Хаджиянакієв (13 червня 1884, Котел — 1 лютого 1945, Софія) — болгарський державний діяч, прем'єр-міністр країни (1943–1944).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив з відзнакою торгову гімназію у Свіштові (1902). Розпочав банківську діяльність у Кюстендільському банківському агентстві — підрозділі Болгарського народного банку, потім займав різні пости в цьому банку. У 1922–1935 — член ради правління, у 1924-1935 — заступник управляючого, у 1935–1938 — управляючий Болгарським народним банком. Активно й успішно займався кліринговими операціями, у зв'язку з чим його називали «чарівником клірингу». Одночасно викладав економіку й фінанси у Вільному університеті. Публікував статті з економічних питань в журналах «Счетоводител» та «Стопанска мисъл».
З 14 листопада 1938 — міністр фінансів у третьому й четвертому урядах Георгія Кесеіванова та в першому і другому кабінетах Богдана Філова. У серпні-вересні 1943 — один з двох тимчасових регентів Болгарії (разом із Богданом Філовим) після несподіваної смерті царя Бориса III, залишався при цьому міністром фінансів. З 14 вересня 1943 — прем'єр-міністр і міністр фінансів країни, проводив пронімецький зовнішньополітичний курс, невдало намагався придушити партизанський рух у країні. Військові поразки Німеччини призвели до відставки уряду Божилова 1 червня 1944 року та формування кабінету Іваном Багряновим. Після відставки деякий час знову займав пост управляючого Болгарським народним банком.
Після приходу до влади в Болгарії прорадянських сил у вересні 1944 був заарештований. Засуджений до страти так званим «Народним судом» і розстріляний. Реабілітований 1996 року.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія
- Біографія [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.] (болг.)
|
