Ельснер Юзеф
| Ельснер Юзеф | |
|---|---|
| пол. Józef Elsner | |
 | |
| Народився |
1 червня 1769[1][2][…] Ґродкув, Ґміна Ґродкув, Бжезький повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща[1] |
| Помер |
18 квітня 1854[1][2][…] (84 роки) Варшава, Російська імперія[1] |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія Річ Посполита |
| Діяльність | диригент, композитор, музикознавець, музичний педагог, теоретик музики |
| Галузь | академічна музика |
| Відомі учні | Кажинський Віктор Матвійовичd[4], Фридерик Шопен і August Freyerd |
| Знання мов | польська[5][6] і німецька[6] |
| Заклад | Музичний університет Фридерика Шопена |
| Членство | Варшавське товариство друзів науки |
| Жанр | опера, духовна музика, симфонія і класична музика |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
 |
Юзеф Антоній Францішек Ельснер (пол. Józef Antoni Franciszek Elsner, уроджений Йозеф Ксавер Ельснер, нім. Joseph Xaver Elsner, 1 червня 1769, Гродкув — 18 квітня 1854, Ельснерув, Варшава) — польський композитор німецького походження, педагог. Учитель Ф. Шопена.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Юзеф Ельснер народився недалеко від Бреслау в католицькій німецькій родині. Мати Ельснера походила з Клодзко, регіону, що перебував під впливом польської і чеської культури. Майбутній композитор здобув освіту в гімназії при домініканському монастирі і єзуїтському коледжі в Бреслау, де 1782 року було виконано його перший твір — мотет «Ave Maria». Після цього Ельснер поїхав спершу в Брно, де грав скрипалем в оркестрі оперного театру, а потім у Львів, де був призначений диригентом Імператорського театру. В 1799 році він переїхав до Варшави, де до 1824 року був головним диригентом Національного театру і змінив своє ім'я на польський лад. У 1823 році композитор був нагороджений орденом Святого Станіслава.
Ельснер також активно викладав — серед його учнів були Юзеф Стефані, Ігнацій Фелікс Добжиньский, Фелікс Яронський, Мортье-де-Фонтен, Юліан Фонтану і Фредерік Шопен. Останній навчався у Ельснера композиції та теорії музики у 1823—1829 роках і присвятив йому свої Варіації для фортепіано з оркестром на тему Моцарта «La ci darem la mano» і Першу фортепіанну сонату, створені в період навчання. Добжиньскому належать два пов'язаних з Эльснером марші: на золоту річницю його (другого) весілля (1852) і траурний марш на його смерть (1854).
Серед власних творів Ельснера — численні опери (38), зокрема «Лешек Білий» (пол. Leszek Biały) та «Король Локетек» (пол. Król Łokietek), ораторія «Страсті Ісуса Христа», дві меси, Вечірня Діви Марії, ряд релігійних композицій для Вроцлавського собору, вісім симфоній, полонези, вальси, марші, камерна музика.
Література[ред. | ред. код]
- Соловьёв Н. Ф.,. Эльснер, Иосиф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118688855 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Г. Риман Кажинский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 579.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б CONOR.Sl
Посилання[ред. | ред. код]
- Ельснер Юзеф Ксаверій // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 20-21.
