Еміль Ланг

Еміль Ланг
Народився	14 січня 1909(1909-01-14) Фраунберг, Ердінґ (район), Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія
Помер	3 вересня 1944(1944-09-03) (35 років) ·загиблий у бою
Країна	Німецька імперія
Діяльність	льотчик
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	з 1939
Військове звання	Гауптман
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Золотий німецький хрест Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе

Еміль «Буллі» Ланг (Emil „Bully“ Lang; 14 січня 1909 — 3 вересня 1944) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, гауптман люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листя.

Біографія

До війни служив у компанії «Люфтганза», працював на транспортних літаках. В 1939 році направлений в льотну школу. У складі 1-ї ескадрильї 54-ї винищувальної ескадри брав участь в Німецько-радянській війні, зокрема під Ленінградом. Перший літак збив у березні 1943 року. В квітні 1943 року переведений в 5-у ескадрилью тієї ж ескадри, з серпня 1943 року — командир ескадрильї. Протягом 3 тижнів у жовтні-листопаді 1943 року збив 72 літаки. На початку жовтня 1943 року встановив абсолютний рекорд в історії авіації, збивши за один день 18 літаків. В березні 1944 року переведений на Захід в 9-у ескадрилью 54-ї винищувальної ескадри, літав на Fw.190A8. 20 червня 1944 року збив 4 «Мустанги». З 29 червня 1944 року — командир 2-ї групи 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер», дислокованої у Франції. Літак Ланга був підбитий у повітряному бою з британськими винищувачами і розбився, не дотягнувши до аеродрому.

Всього за час боїв знищив 173 літаки, в тому числі 148 радянських, а також потопив радянський торпедний катер.

Нагороди

• Нагрудний знак пілота
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (24 жовтня 1940)
• Авіаційна планка винищувача
  • в бронзі (23 березня 1943)
  • в сріблі (14 травня 1943)
  • в золоті (25 червня 1943)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (13 червня 1943)
  • 1-го класу (2 серпня 1943)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (22 жовтня 1943 і 30 серпня 1944)
• Почесний Кубок Люфтваффе (27 жовтня 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (22 листопада 1943)
  • дубове листя (№448; 11 квітня 1944)
• Німецький хрест в золоті (25 листопада 1943)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

• OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007