Герман Граф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Граф
Hermann Graf
Народження 24 жовтня 1912(1912-10-24)
Німецька імперія Енген, Німецька імперія
Смерть 4 листопада 1988(1988-11-04) (76 років)
Німеччина Енген, ФРН
хвороба Паркінсона
Поховання Баден-Вюртемберг
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх
ФРН
Приналежність Вермахт
Вид збройних сил Люфтваффе
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 19361945
Звання оберст
Формування JG 51
EJGr Merseburg
JG 52
JG 50
JG 11
Командування JG 50
JG 11
JG 52
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Кавалер ордена Корони Румунії
Кавалер ордена Корони Румунії
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе
Кримський щит
Кримський щит
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті з підвіскою «1100»
CMNS: Герман Граф у Вікісховищі

Герман Граф (нім. Hermann Graf; нар. 24 жовтня 1912, Енген — пом. 4 листопада 1988, Енген) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, протягом Другої світової війни здійснив близько 830 бойових вильотів, здобувши 212 перемог у повітрі, зокрема 202 на Східному фронті, а також 6 над 4-х моторними бомбардувальниками. Став першим асом у світовій історії, хто збив 200 літаків противника в повітряних боях. Оберст (1943) Люфтваффе. Один з 27 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям‎, мечами та діамантами (1942).

Біографія[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Bergström, Christer; Antipov, Vlad and Sundin, Claes (2003). Graf & Grislawski—A Pair of Aces. Hamilton MT: Eagle Editions Ltd. ISBN 0-9721060-4-9.
  • Jochim, Berthold K (1998). Oberst Hermann Graf 200 Luftsiege in 13 Monaten Ein Jagdfliegerleben. Rastatt, Germany: VPM Verlagsunion Pabel Moewig. ISBN 3-8118-1455-9.
  • Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
  • Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
  • Spick, Mike (1996). Luftwaffe Fighter Aces. New York: Ivy Books. ISBN 0-8041-1696-2.
  • Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-644-5.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Graf, Hermann. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 25 травня 2013.(нім.)
  • Герман Граф: біографія. на people.su/ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 15 квітня 2012.(укр.)
  • Граф Герман. на aeroram.narod.ru. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.(рос.)
  • Граф Герман. на airwar.ru. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.(рос.)
  • Hermann Graf. Aces of the Luftwaffe. Архів оригіналу за 4 лютого 2012.
  • Marielle D. Marne. Hermann Graf. History.Net. Архів оригіналу за 13 січня 2008.
  • Hermann Graf: World War II Luftwaffe Ace Pilot [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  • 24.03.1944 г. Последние победы Хермана Графа (Hermann Graf) [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Герман Граф[недоступне посилання з липня 2019]
  • ГРАФ — ГЕРМАНСКИЙ ПРОЛЕТАРИЙ… (Часть 2) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Граф Герман (Hermann Graf) [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Graf, Hermann [Архівовано 22 вересня 2012 у Wayback Machine.] — нагороди оберста Графа (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
командир 50-ї винищувальної ескадри
липень — жовтень 1943
Наступник:
розформована
Попередник:
оберст-лейтенант
Ганс Філіпп

командир 1-ї винищувальної ескадри

9 жовтня10 листопада 1943
Наступник:
оберст
Вальтер Езау
Попередник:
майор
Антон Мадер
командир 11-ї винищувальної ескадри
11 листопада 194329 березня 1944
Наступник:
майор
Антон Гакль
Попередник:
оберст-лейтенант
Дітріх Храбак

командир 52-ї винищувальної ескадри

1 жовтня 19448 травня 1945
Наступник:
капітуляція