Зігфрід Фрейтаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зігфрід Фрейтаг
фр. Siegfried Freytag
Ім'я при народженні нім. Siegfried Elerhard Freytag[1]
Народився 10 листопада 1919(1919-11-10)[1]
Wrzeszczd, Данциг, Західна Пруссія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх[1]
Помер 1 червня 2003(2003-06-01)[1] (83 роки)
Обань[1]
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of France (lighter variant).svg Франція
Діяльність льотчик
Знання мов німецька і французька
Учасник Перша індокитайська війна і Друга світова війна
Військове звання Majord
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе

Зігфрід Фрейтаг (нім. Siegfried Freytag; 10 листопада 1919, Данциг2 червня 2003, Пюїлуб'є, Франція) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, майор люфтваффе, сержант Французького іноземного легіону. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення авіаційного училища в 1940 році зарахований в 6-у ескадрилью 77-ї винищувальної ескадри. Свою першу перемогу здобув 31 жовтня 1940 року в боях у Греції. Учасник Німецько-радянської війни. 12 серпня 1941 року отримав свою 10-ту, 30 жовтня — 20-ту, 8 травня 1942 року — 40-ту, а 3 червня — 50-ту перемогу. З 27 липня 1942 року — командир 1-ї ескадрильї своєї ескадри, з якою діяв на Середземномор'ї. Того ж дня його літак (Bf.109G) був збитий у бою над Мальтою і впав у затоку Валетти. Фрейтаг був підібраний німецьким гідролітаком, коли до нього вже наближався британський катер. У боях в районі Мальти (липень-жовтень 1942) здобув 21-у перемогу. З 13 березня 1943 року — командир 2-ї групи 77-ї винищувальної ескадри. З 26 грудня 1944 до 15 січня 1945 і з 7 березня по 1 квітня 1945 року виконував обов'язки командира своєї ескадри. 4 квітня 1945 року переведений в штаб 51-ї винищувальної ескадри, але потім був зарахований в 7-у винищувальну ескадру.

Всього за час бойових дій здійснив 879 бойових вильотів та збив 102 літаки, в тому числі 70 радянських, ще 12 літаків знищив на землі. Під час війни Фрейтаг втратив всіх своїх рідних.

В 1952 році вступив у Французький іноземний легіон і отримав французьке громадянство. Учасник Першої Індокитайської і Алжирської війн. В 1970 році вийшов у відставку через слабке здоров'я, підірване кількома пораненнями.

Нагороди[ред. | ред. код]

В останні дні війни був представлений до нагородження дубовим листям до Лицарського хреста, але нагородження офіційно оформлене не було.

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
  • KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Fichier des personnes décédées