Герберт Ілефельд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герберт Ілефельд
Herbert Ihlefeld
Народження 1 червня 1914(1914-06-01)
Німецька імперія Піннов, Померанія
Смерть 8 серпня 1995(1995-08-08) (81 рік)
Німеччина Веннігзен, Нижня Саксонія
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 19331945
Звання оберст
Формування LG 2, JG 77, JG 52, JG 103, JG 25, JG 11, JG 1 «Езау»
Командування І.JG 77, JG 52, JG 103, JG 25, JG 11, JG 1 «Езау»
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Військова медаль (Іспанія)
Військова медаль (Іспанія)
Золотий Іспанський хрест з мечами
Золотий Іспанський хрест з мечами
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Орден «Доблесний авіатор»
Орден «Доблесний авіатор»
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті з підвіскою «1000»

Герберт Ілефельд (нім. Herbert Ihlefeld; нар. 1 червня 1914, Піннов, Померанія — пом. 8 серпня 1995, Веннігзен, Нижня Саксонія) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, протягом Громадянської війни в Іспанії та Другої світової війни здійснив 987 бойових вильотів, в ході яких здобув 132 перемоги в повітряних боях, у тому числі 9 під час Іспанської громадянської війни. Оберст (1945) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1942).

Біографія[ред. | ред. код]

В 1934 році вступив механіком до Люфтваффе. Закінчив льотну школу. В березні 1937 року переведений в 1-шу групу 132-ї (потім 2-ї) винищувальної ескадри «Ріхтгофен». В листопаді 1937 року направлений в Іспанію у складі 2-ї ескадрильї 88-ї винищувальної ескадри легіону Кондор. Свою першу перемогу здобув 21 лютого 1938 року, збивши І-16. Всього в Іспанії збив 9 літаків і вже на початку війни вважався одним з найкращих німецьких асів. З 1938 року служив в 1-й винищувальній ескадрильї 2-ї групи (потім — 1-ї групи) 77-ї винищувальної ескадри. Учасник Французької кампанії і битви за Британію, під час яких збив 25 ворожих літаків. Під час Балканської кампанії був збитий і взятий в полон югославськими військами, але через 8 днів звільнений наступаючими частинами вермахту. Учасник Німецько-радянської війни. 24 березня 1942 року збив 5 літаків протягом дня, 30 березня — 7. 20 квітня 1942 року збив свій 100-й літак. З 22 червня по 28 жовтня 1942 року — командир 52-ї, з 7 грудня 1942 року — 103-ї винищувальної ескадри. В цей час здійснював «нелегальні» бойові вильоти і збив 6 літаків, які йому офіційно не зарахували. З 20 липня 1943 року — командир 25-ї винищувальної ескадри, яка формувалась в Берліні для боротьби з De Havilland Mosquito і підпорядковувалась безпосередньо ОКЛ. В травні 1944 року недовго керував 11-ю винищувальною ескадрою. З 20 травня 1944 року — командир 1-ї винищувальної ескадри «Езау».

Всього за час бойових дій здійснив 987 бойових вильотів і збив 132 ворожих літаків, з них 56 — на Західному фронті (включаючи 15 4-моторних бомбардувальників).

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • MacLean, French L. (2007). Luftwaffe Efficiency & Promotion Reports — For the Knight's Cross Winners. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military History. ISBN 978-0-7643-2657-8.
  • Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
  • Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Ihlefeld, Herbert. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 7 червня 2013. (нім.)
  • Herbert Ihlefeld [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • Ihlefeld, Herbert [Архівовано 15 вересня 2015 у Wayback Machine.] — нагороди оберста Ілефельда (англ.)
  • Herbert Ihlefeld
  • Илефельд Херберт [Архівовано 20 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  • Список известных побед(рос.)
  • Herbert Ihlefeld [Архівовано 24 червня 2013 у Wayback Machine.]
  • Илефельд Герберт (Herbert Ihlefeld) [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]

Відео[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
оберстлейтенант
Фрідріх Бек

командир 52-ї винищувальної ескадри

22 червня — 28 жовтня 1942
Наступник:
майор
Гордон Голлоб
Попередник:
сформована
командир 103-ї винищувальної ескадри
7 грудня 1942 — 20 липня 1943
Наступник:
майор
Ганс фон Ган
Попередник:
сформована
командир 25-ї винищувальної ескадри
21 липня — грудень 1943
Наступник:
розформована
Попередник:
майор
Антон Гакль
командир 11-ї винищувальної ескадри
1 — 15 травня 1944
Наступник:
майор
Гюнтер Шпехт
Попередник:
майор
Гайнц Бер

командир 1-ї винищувальної ескадри «Езау»

20 травня 1944 — 5 травня 1945
Наступник:
капітуляція