Ерік Невланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ерік Невланд
Ерік Невланд
Ерік Невланд
Ерік Невланд у футболці «Фулгема» (2009)
Особисті дані
Повне ім'я Ерік Невланд[1]
Народження 10.11.1977 [1]
  Ставангер, Норвегія
Зріст 177 см
Вага 75 кг
Громадянство Норвегія Норвегія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Норвегія «Вікінг»
Англія «Манчестер Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995—1997 Норвегія «Вікінг» 14 (5)
1997—2000 Англія «Манчестер Юнайтед» 1 (0)
1998 → Норвегія «Вікінг» 8 (3)
1999 → Швеція «Гетеборг» 4 (0)
2000—2004 Норвегія «Вікінг» 113 (54)
2004—2008 Нідерланди «Гронінген» 95 (43)
2008—2010 Англія «Фулгем» 52 (9)
2010—2012 Норвегія «Вікінг» 54 (16)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996—1997
1997—1999
2002
2001—2010 		Норвегія Норвегія (U-20)
Норвегія Норвегія (U-21)
Норвегія Норвегія Б
Норвегія Норвегія 		3 (1)
22 (1)
2 (0)
8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ерік Невланд (норв. Erik Nevland, нар. 10 листопада 1977, Ставангер, Норвегія) — норвезький футболіст, нападник. Виступав у клубах Норвегії, Англії, Швеції та Нідерландів.Провів 8 поєдинків у футболці національної збірної Норвегії. Після завершення футбольної кар'єри працював продавцем автомобілів[2].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Професіональну кар'єру розпочав у «Вікінзі». В Елітесеріен дебютував дебютував 20 жовтня 1996 року, вийшовши на поле наприкінці переможного (3:0) поєдинку проти «Молде» замість Кеннета Сторвіка. Дебютним голом в еліті норвезького футболу відзначився 11 травня 1997 року, в переможному (4:1) поєдинку проти «Бранна». 16 травня відзначився першим дублем у професіональній кар'єрі, в переможному (5:1) поєдинку проти «Стабека». Наступного сезону тренер почав частіше довіряти молодому нападнику[3]. У 1997 році провів 16 матчів та відзначився 10 голами в чемпіонаті та кубку.

Завдяки вдалим виступам отримав запрошення на перегляд від англійського клубу «Манчестер Юнайтед»[3][4]. Справив позитивне враження на менеджера Алекса Фергюсона, відзначившись хет-триком із резервною командою, й у підсумку підписав чотирирічний контракт[4]. Таким чином, йому довелося конкурувати за місце в основі разом зі своїми товаришами по команді Енді Коулом, Тедді Шерінгемом, Полом Скоулзом та Уле Гуннаром Сульшером[4]. Дебютував у футболці «Червоних дияволів» 14 жовтня 1997 року в програному (0:2) поєдинку кубку Англії проти «Іпсвіч Тауна», замінивши Ронні Йонсена. 19 січня 1998 року зіграв єдиний матч у Прем'єр-лізі за «Манчестер Юнайтед» у програному (0:1) поєдинку проти «Саутгемптона», замінивши цього разу Гарі Невілла.

Наступні роки[ред. | ред. код]

Після цього повернувся до «Вікінга», але на правах оренди. З квітня по червень у чемпіонаті Норвегії 1998 року провів 8 матчів, в яких відзначився 3-ма голами. Після цього повернувся до «Манчестер Юнайтед», де провів ще один поєдинок. 28 жовтня 1998 року з'явився на полі замість Філіпа Малріна у переможному (2:0) поєдинку кубку Футбольної ліги проти «Бері». Саме ерік допоміг команді вийти до наступного раунду завдяки голу в додатковий час. У 1999 році його віддали в оренду до шведського «Гетеборга», але грав рідко, провів 4 поєдинки в Аллсвенскані. Повернувшись до «Манчестер Юнайтед» в офіційних матчах більше не грав.

Повернення у «Вікінг»[ред. | ред. код]

У січні 2000 року знову повернувся у «Вікінг», цього разу підписавши з командою повноцінний контракт. За 5 сезонів, проведених у команді, регулярно виходив на поле й демонстрував результативну гру. 9 серпня 2001 року вперше зіграв у єврокубках, але в кваліфікаційному раунді: вийшов на поле в стартовому складі в переможному (1:0) поєдинку Кубку УЄФА 2001/02 проти «Бротньо»[5]. 27 вересня відзначився першим голом у єврокубках, у перемогжному (2:0) поєдинку проти «Кілмарнока»[6]. Того ж року допоміг команді виграти кубок Норвегії 2001 року. У 2002 році відзначився двома вирішальними голами в переможному поєдинку кубку УЄФА проти «Челсі»[7]. Виступав у «Вікінзі» до завершення чемпіонату 2004 року.

Нові виступи за кордоном[ред. | ред. код]

Після цього Ерік вільним агентом підписав контракт з нідерландським «Гронінгеном», де до нього в атаці приєднався Глен Салмон. Дебютував в Ередивізі 7 листопада 2004 року в переможному (2:1) поєдинку проти «Твенте», в якому, зокрема, відзначився й першим голом у новій команді[8]. 21 листопада відзначився дублем у переможному (2:1) поєдинку проти «Феєнорда»[9]. 8 травня 2005 року відзначився хет-триком у нічийному (4:4) домашньому поєдинку проти «Роди»[10]. Завершив сезон з 16 голами в 20 матчах й допоміг Гронінгену посісти 12-те місце в чемпіонаті. Наступного року вже не демонстрував таку високу результативність, 8-м голів у 29-ти матчах чемпіонату. По ходу сезону, а саме 13 січня 2006 року, став першим гравцем, який відзначився голом на Еуроборзі, новому стадіоні Гронінгена: саме Невланд відкрив рахунок у переможному (2:0) поєдинку проти «Геренвена»[11]. За підсумками вище вказаного сезону «Гронінген» виборов путівку до кваліфікації Кубку УЄФА. У грудні 2007 року телеглядачі Гронінгена визнали Невланда «Гронінгенцем року», хоча він і народився за межами Нідерландів. Ерік залишався в Нідерландах до січня 2008 року.

28 січня 2008 року підписав 2,5-річний контракт з «Фулгемом». Сума відступних склала 2,5 млн. євро (1,85 млн. фунтів стерлінгів), плюс ще 0,5 млн. євро (370 тис. фунтів стерлінгів), якщо Фулхем збереже місце в Прем'єр-лізі, що вони й зробили. 3 лютого дебютував у футболці нового клубупід керівництвом Роя Годжсона в переможному (2:1) поєдинку проти «Астон Вілли»[12]. 12 квітня відзначився першим голом за «Фулгем», у переможному (2:0) поєдинку проти «Редінга»[13]. Допоміг команді уникнути пониження в класі. 31 січня 2009 року відзначився першим дублем за «Фулгем» у переможному (3:1) поєдинку проти «Портсмута»[14]. За підсумками сезону клуб кваліфікувався до наступного розіграшу Ліги Європи. Саме у вище вказаному турнірі, 5 листопада 2009 року, отримав червону картку за порушення правил проти Данієле Де Россі в програному (1:2) поєдинку проти «Роми» на Олімпійському стадіоні[15]. «Фулгем» дійшов до фіналу змагань, де зустрілися з «Атлетіко» (Мадрид). Невланд вийшов на поле за декілька хвилин до кінця основного часу, за рахунку 1:1: але в додатковий час Дієго Форлан відзначився голос, який приніс мадридцям трофей[16]. Наприкінці сезону нападник вирішив залишити лондонський клуб, щоб повернутися на батьківщину.

Повернення на батьківщину[ред. | ред. код]

15 червня 2010 року, незважаючи на бажання Роя Годжсона зберегти нападника, став гравцем «Вікінга», де отримав футболку з 15-им ігровим номером. 1 серпня повернувся до Елітесеріен, зігравши в нічийному (0:0) поєдинку проти «Саннефіорда»[17]. Відзначився 6 голами у 12 матчах чемпіонату. Наступного сезону відзначився 8-ма голами в 28-ми матчах. 18 листопада 2012 року провів останню матч у кар'єрі, проти «Тромсе», який його команда виграла з рахунком 2:1[18].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Невланд зіграв 15 матчів за молодіжну збірну Норвегії. Дебютував у футболці «молодіжки» 7 червня 1997 року в програному (0:2) поєдинку проти Угорщини. Брав участь у чемпіонаті Європи 1998 року, турнірі, який закінчився третім місцем для скандинавської збірної. 8 лютого 1999 року відзначився єдиним голом за збірну, в переможному (2:0) поєдинку проти Фінляндії[19]. Потім зіграв 8 матчів за головну збірну. Дебютував у футболці національної збірної Норвегії 6 червня 2001 року, замінивши Роара Странда в нічийному (1:1) поєдинку проти Білорусі[20].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 21 листопада 2012.

Сезон Клуб Чемпіонат Нац. кубок Єврокубки Суперкубок Загалом
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
1996 Норвегія «Вікінг» ЕС 1 0 КН 0 0 - - - - - - 1 0
січ.-лип. 1997 ЕС 13 5 КН 3 5 - - - - - - 16 10
1997-1998 Англія «Манчестер Юнайтед» ПЛ 1 0 КА+КЛ 3+1 0 ЛЧУ 0 0 - - - 5 0
бер.-лип. 1998 Норвегія «Вікінг» ЕС 8 3 КН 1 0 - - - - - - 9 3
1998-січ. 1999 Англія «Манчестер Юнайтед» ПЛ 0 0 КА+КЛ 0+1 0+1 ЛЧУ 0 0 СА 0 0 1 1
січ.-тр. 1999 Швеція «Гетеборг» А 4 0 КШ ? ? КУ - - - - - ? ?
1999-січ. 2000 Англія «Манчестер Юнайтед» ПЛ 0 0 КА+КЛ 0 0 ЛЧУ 0 0 СА+СУ+МК 0 0 0 0
Загалом за «Манчестер Юнайтед» 1 0 5 1 0 0 0 0 6 1
2000 Норвегія «Вікінг» ЕС 20 13 КН 2 0 - - - - - - 22 13
2001 ЕС 25 14 КН 6 3 КУ 6[21] 1 - - - 37 18
2002 ЕС 20 10 КН 4 6 КУ 4 2 - - - 28 18
2003 ЕС 25 11 КН 4 1 - - - - - - 29 12
2004 ЕС 23 6 КН 2 4 - - - - - - 25 10
лис. 2004-2005 Нідерланди «Гронінген» ЕД 20 16 КН - - - - - - - - 20 16
2005-2006 ЕД 29 8 КН 5 2 - - - - - - 34 10
2006-2007 ЕД 31 13 КН 1 0 КУ 0 0 - - - 32 13
2007-січ. 2008 ЕД 15 6 КН 1 0 КУ 2 1 - - - 18 7
Загалом за «Гронінген» 95 43 7 2 2 1 - - 104 46
січ.-лип. 2008 Англія «Фулгем» ПЛ 8 2 КА+КЛ - - - - - - - - 8 2
2008-2009 ПЛ 21 4 КА+КЛ 3+2 0 - - - - - - 26 4
2009-2010 ПЛ 23 3 КА+КЛ 1+0 1+0 ЛЄУ 6 0 - - - 30 4
Загалом за «Фулгем» 52 9 6 1 6 0 - - 64 10
сер.-гр. 2010 Норвегія «Вікінг» ЕС 12 6 КН 1 0 - - - - - - 13 6
2011 ЕС 28 8 КН 5 5 - - - - - - 33 13
2012 ЕС 14 2 КН 1 1 - - - - - - 15 3
Загалом за «Вікінг» 193 77 31 25 10 3 - - 234 105
Усього за кар'єру 345 129 ? ? 18 4 0 0 ? ?

У збірній[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Норвегія Норвегія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
6-6-2001 Осло Норвегія Норвегія 1 – 0 Білорусь Білорусь Відбір до ЧС 2002 -
15-11-2006 Белград Сербія Сербія 1 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч -
28-3-2007 Франкфурт Туреччина Туреччина 2 – 2 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2008 -
6-2-2008 Рексем Уельс Уельс 3 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч -
26-3-2008 Спліт Чорногорія Чорногорія 3 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч -
28-5-2008 Осло Норвегія Норвегія 2 – 2 Уругвай Уругвай товариський матч -
20-8-2008 Осло Норвегія Норвегія 1 – 1 Ірландія Ірландія товариський матч -
11-2-2009 Дюссельдорф Німеччина Німеччина 0 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч -
Усього Матчів 8 Голів 0

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

«Вікінг»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Hugman, Barry J., ред. (2010). The PFA Footballers' Who's Who 2010–11. Edinburgh: Mainstream Publishing. с. 307. ISBN 978-1-84596-601-0.
  2. ↑ We spraken Erik Nevland over auto’s verkopen, modellenwerk en Luis Suarez [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] vice.com
  3. ↑ а б 10. Erik Nevland (норв.). viking-fk.no. Архів оригіналу за 11 giugno 2011. Процитовано 12 marzo 2012.
  4. ↑ а б в Erik Nevland (англ.). get2net.dk. Архів оригіналу за 6 febbraio 2008. Процитовано 12 marzo 2012.
  5. ↑ Viking 1 - 0 Brotnjo. uefa.com. Процитовано 12 marzo 2012.
  6. ↑ Viking 2 - 0 Kilmarnock. uefa.com. Процитовано 12 marzo 2012.
  7. ↑ Viking humble Chelsea. BBC. 3 жовтня 2002. Архів оригіналу за 16 лютого 2007. Процитовано 25 жовтня 2019.
  8. ↑ FC Twente - FC Groningen (1-2) (нід.). fcgstats.nl. Архів оригіналу за 5 marzo 2016. Процитовано 12 marzo 2012.
  9. ↑ Feyenoord - FC Groningen (1-2) (нід.). fcgstats.nl. Архів оригіналу за 31 maggio 2008. Процитовано 12 marzo 2012.
  10. ↑ FC Groningen - Roda JC (4-4) (нід.). fcgstats.nl. Архів оригіналу за 4 marzo 2016. Процитовано 12 marzo 2012.
  11. ↑ FC Groningen - SC Heerenveen (2-0) (нід.). fcgstats.nl. Архів оригіналу за 4 marzo 2016. Процитовано 12 marzo 2012.
  12. ↑ Fulham 2-1 Aston Villa (англ.). bbc.co.uk. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 12 marzo 2012.
  13. ↑ Reading 0-2 Fulham (англ.). bbc.co.uk. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 12 marzo 2012.
  14. ↑ Fulham 3-1 Portsmouth (англ.). bbc.co.uk. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 12 marzo 2012.
  15. ↑ Roma 2 - 1 Fulham (англ.). bbc.co.uk. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 12 marzo 2012.
  16. ↑ Atletico Madrid 2 - 1 Fulham (англ.). bbc.co.uk. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 12 marzo 2012.
  17. ↑ Viking 0 - 0 Sandefjord (норв.). altomfotball.no. Архів оригіналу за 6 dicembre 2013. Процитовано 12 marzo 2012.
  18. ↑ Rørt Nevland takket av (норв.). rogalandsavis.no. Архів оригіналу за 7 aprile 2013. Процитовано 21 novembre 2012.
  19. ↑ Finland - Norge 0 - 2 (норв.). fotball.no. Архів оригіналу за 18 giugno 2012. Процитовано 12 marzo 2012.
  20. ↑ Norge - Hviterussland 1 - 1 (норв.). fotball.no. Архів оригіналу за 10 maggio 2012. Процитовано 12 marzo 2012.
  21. ↑ Два матчі та гол у кваліфікаційних раундах.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерік_Невланд&oldid=40690050