Життя Балтазара Руссова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Життя Балтазара Руссова»
АвторЯан Кросс
Моваестонська мова
ТемаБалтазар Руссов
Жанрісторичний роман
Видано1970

Життя Балтазара Руссова (естн., дослівний переклад між трьома чумами ; назва в німецькому перекладі: Життя Балтазара Руссова, 1986) — назва чотиритомного історичного роману естонського письменника Яана Кросса (1920—2007).

Походження та історія видання

[ред. | ред. код]

У певному сенсі роман виник як «побічний продукт» кіносценарію, запропонованого радянськими кіночиновниками: під час візиту до Таллінна в середині 1960-х років вони були здивовані, що в естонців немає історичного фільму про їхню республіку. У результаті естонський літературний діяч і перекладач Лембіт Реммельґас доручив Яану Кросу створити сценарій для такого фільму. Цей фільм так і не був повністю знятий, є лише коротка телевізійна версія, але автор зібрав достатньо матеріалу, щоб перетворити його на чотиритомний роман.[1]

Як це було звичайною практикою в тодішній Радянській Естонії, повний роман, над яким автор працював понад десять років, був раніше опублікований у провідному естонському літературному журналі Looming. Перша частина вийшла в номерах 5–7 за 1970 рік, друга — у номерах 1–2/1972. Третій том містить дві частини, які були розділені між номерами 9-10/1975 та 6-7/1976. Четвертий і останній том також складається з двох частин, які були поділені на номери 5–7/1979 та 3–4/1980. Роман був опублікований книгою в чотирьох томах естонським державним видавництвом Eesti Raamat у 1970, 1972, 1977 і 1980 роках.[2] Для 65-го Спецвидання в одному томі вийшло до дня народження автора 1985 року[3], потім двотомне видання як частина шеститомного трудового видання, з якого з'явилися лише перші два томи.[4] Нарешті роман вийшов знову в перших трьох томах повного видання.[5]

Романний сюжет

[ред. | ред. код]
Перше видання Хроніки Руссова, Росток 1578

Як і підзаголовок оригінального видання та основна назва деяких перекладів стверджує, що роман описує життя Балтазара Руссова, хроніста XVI століття. Ця автентична особа жила приблизно з 1536 по 1600 рік і сьогодні найбільш відома як автор нижньонімецької хроніки провінції Ліфландт, яка вийшла в трьох виданнях і досі є важливим джерелом для історії регіону в XVI столітті. Історик Пауль Йогансен висунув тезу або правдоподібно довів, що Руссов, ймовірно, був естонського[6] походження, тому Яану Кросу прийшла в голову ідея написати такий біографічний роман.[7]

Перша частина роману охоплює період з 1547 по 1558 рік і починається з появи італійських жонглерів, які протягнули канат від вежі Олайкірхе до міської стіни. Талліннський школяр Балтазар захоплюється карколомними подвигами художників і дивується, як їм це вдається. Так на початку формулюється пошук істини, яку головний герой не покине до кінця життя. У подальшому в книжці на основі шкільної кар'єри Балтазара малюється складна картина пізньосередньовічного Таллінна. Після потрясінь Реформації релігійний орден занепадає, але мир усе ще панує.

Друга частина охоплює період між 1558 і 1562 роками і, таким чином, починається з року, коли почалася Лівонська війна. Для Руссова це означало роки навчання в Штеттіні, короткочасно також у Віттенберзі та Бремені, тоді як Таллінн переживав бурхливі часи, і місто підпорядковувалося шведському королю. Водночас у країні лютують ворожі війська, панує смута у селян. Балтазар навіть ненадовго повертається інкогніто і приєднується до повстанців.

У третій частині, яка розгортається між 1562 і 1578 роками, в країні все ще вирує війна. Балтазар отримав першу посаду диякона, а з 1566 року був пастором у церкві Святого Духа в Таллінні. Тут під час проповіді у нього виникає ідея написати хроніку подій на батьківщині. Відтоді він збирає матеріали з усіх можливих джерел, що не без ризику в непевні часи війни. Наслідки — конфлікти та інтриги. Він одружується зі своєю першою дружиною Ельсбет Ганандер і переживає кілька епідемій чуми, які спустошують місто. Наприкінці третього тому по дорозі в Росток головний герой згадує про свій рукопис.

Четверта частина починається з публікації книги і охоплює період з 1578 року до смерті Балтазара в 1600 році. Але часи все ще тривожні, чума знову лютує і забирає його дружину та дітей. Водночас Балтазар працює над новим виданням своєї книги. Він одружувався ще двічі, в 1582 році на Маргарете фон Гельдерн, в 1593 році на Анні Баде, при цьому з коханою молодості Епп не вступав у законні стосунки, але не забував і про неї. Адже саме вона наприкінці роману лишається біля смертного ложа Балтазара.

Загалом роман дає не лише масштабну картину історії XVI ст Століття в Естонії, а й багатошаровий філософський розгляд вічної проблеми, оскільки її «тема пошуку істини, а також пов'язані з цим ускладнення можуть бути перенесені в інші епохи».[8] Водночас він розрізняє різні «соціальні, культурні та національні світи»[9] між якими перебуває Балтазар Руссов.

Оцінка

[ред. | ред. код]

Роман характеризується трьома властивостями, які усі разом роблять його особливо цінним. З одного боку, є мовна сила, яка виражається не лише в «бароковому багатослів'ї»[10], а й у складній і яскраво образній мові, яку естонський письменник Яан Ундуск влучно описав так у своїй шані Яан Кросс: Ви майже ніколи просто не пишете: "Вона сіла на ліжко. Ви також не пишете точніше: "Вона сіла на покривало. Ви навіть не пишете: «Вона сіла на хутряне покривало шлюбного ложа». Ви зазвичай пишете хоча б так: «Вона сіла на поїдене міллю в недоступних кінцях собаче покривало двоспального ліжка, яке вже злегка скрипіло під матрацом. »[11]

Другий — філософський вимір, який робить роман позачасовим. «Я не знаю, — нерішуче відповіла Ельсбет, — але якщо ви кажете, що ваша робота має зберігати правду, то що ж, це не сподобається всім можновладцям…»[12] Ця проблема не обмежується лише XVI століттям, але є універсальною. І, звісно, якщо врахувати, що роман був опублікований у 1970-х роках, тобто в зеніті брежнєвської політики застою, не можна не помітити алегорію умов Радянського Союзу. Проблемна сфера влада — лояльність — спротив як одна з головних тем автора[13] знаходить тут глибоке трактування.

По-третє, інтригуючий, складний сюжет просто захоплює, водночас подається монументальна історична панорама XVI ст. століття. Це вміло ілюструє складну історію Естонії. Після краху релігійного ордену країні довелося самостверджуватися, а не тільки справлятися з фактичними епідеміями чуми, які явно вирували в країні в 1549, 1553, 1565/1566, 1570/1571 і 1579/1580 роках[14]. Також можна назвати «епідемії чуми» війські держав, які вторглися, а це означає Московію, Річ Посполиту та Швецію. На додаток до цієї глобальної перспективи також майстерно представлено складну соціальну структуру ганзейського міста кінця Середньовіччя.

Відзиви

[ред. | ред. код]

Відзиви в Німеччині

[ред. | ред. код]

Перший німецький переклад був опублікований у НДР видавництвом Rütten & Loening: Jaan Kross: The life of Balthasar Rüssow. Історичний роман. Переклад з естонської Гельги Війра [1. і 2. Книга]; Переклад з російської Барбари Гейткам [3. і 4. Книга]. 3 томи на касеті. Berlin: Rütten & Loening 1986. 522 + 448 + 502 сторінки. Наклад 10 000 примірників.[15] Він отримав кілька позитивних відгуків.[16]

Нове видання, опубліковане у видавництві Carl Hanser Verlag у 1995 році, привернуло більшу увагу після того, як там уже були опубліковані «Божевільний цар» (1990) і «Від'їзд професора Мартенса» (1992): Яан Кросс: Життя Балтазара Руссова. Роман. Переклали Хельга Війра та Барбара Хейткам. Munich, Vienna: Hanser 1995. 1465 pp. Це видання рецензували більше двох десятків разів[17] і загалом дуже позитивно. Карл-Маркус Гаусс назвав роман «уроком сили та опору».[18] Роком пізніше роман був опублікований у тому ж перекладі Gutenberg Book Guild[19] і в 1999 році dtv-Verlag.[20]

Переклади іншими мовами

[ред. | ред. код]
  • 1975—1982: рос. — Между тремя поветриями (Ольга Самма). Москва: Сов. писатель.
  • 1979: польська — Trzy bicze czarnej śmierci czyli Opowieść o Baltazarze Russowie (Wieslawa Karaczewska). Варшава: Panstwowy Instytut Wydawniczy. 456 с (тільки частини 1 і 2)
  • 2003: фінська — Uppiniskaisuuden kronikka (Кайсу Лахікайнен, Йоуко Ванханен). Гельсінкі: WSOY. 1245 стор.
  • 2012: латиська — Stūrgalvības hronika (Maima Grīnberga). Рига: Яніс Розе. 1104 стор.
  • 2016-: Англійська — The Ropewalker. Між трьома чумами том. 1 (Меріке Лепасаар Бічер). Лондон: MacLehose Press. 544 с.; Народ без минулого. Між трьома чумами том. 2 (Меріке Лепасаар Бічер). Лондон: MacLehose Press. 2017. 432 с.; Книга брехні. Між трьома чумами том. 3 (Меріке Лепасаар Бічер). Лондон: MacLehose Press. 2022. 496 с.
  • 2018: голландська — Tussen drie plagen. Vertaald Франса ван Неса та Джессі Німейера. Амстердам: Prometheus 2018. 1017 стор.
  • 2020-: Литовська — Lyno akrobatas. Tarp trijų marų. я; II. (Danutė Sirijos Giraitė) Baltos Lankos, 2020. 564 с.; Žmonės be praeities. Tarp trijų marų. (Дануте Сірійос Гірайте). Балтос Ланкос, 2022. 448 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Nigol Andresen: Inimesed ajaloos. Kroonika ja krooniku romaan, in: Keel ja Kirjandus 8/1981, S. 499–504.
  • Matthias Biskupek: Der Balthasar des Jaan Kross, in: Die Weltbühne 13/1987, S. 407–409.
  • Martin Carayol (Hrsg.): Jaan Kross: bilan et découvertes. Actes de la journée Jaan Kross, 28 novembre 2008 (Bibliothèque finno-ougrienne, 20). L'Harmattan, Paris 2011, ISBN 978-2296-56073-4.
  • Andrzej Drawicz: "Estnischer Morgentau". Über das Schaffen des sowjetestnischen Schriftstellers Jaan Kross, in: Osteuropa 29 (1979), S. 37–43.
  • Cornelius Hasselblatt: Auf der Suche nach Wahrheit, in: Estonia 4/1986, S. 23–29.
  • Cornelius Hasselblatt: Die Deutschen im Werk von Jaan Kross, in: Estonia 1/1990, S. 6–13.
  • Cornelius Hasselblatt: Ein Wegweiser zu den Esten, in: Estonia 1/1992, S. 10–16.
  • Cornelius Hasselblatt: Kolme katku vahel. In: Kindlers Literatur Lexikon. 3., völlig neu bearbeitete Auflage. Metzler, Stuttgart 2009, ISBN 978-3-476-04000-8, Bd. 9: Kes–Len, S. 451.
  • Küllike Kaplinski: Veel Balthasar Russowi päritolust, in: Keel ja Kirjandus 2/1988, S. 74–82.
  • Tiina Kirss: History and narrative. An introduction to the fiction on Jaan Kross. In: Cross Currents, Jg. 6 (1987), S. 397–404, ISSN 0748-0164
  • Tiina Ann Kirss: Balthasar Russow at Koluvere. Peasant Rebellion in Jaan Kross‘ Between Three Plagues, in: Novels, Histories, Novel Nations. Historical Fiction and Cultural Memory in Finland and Estonia. Edited by Linda Kaljundi, Eneken Laanes & Ilona Pikkanen. Helsinki: SKS 2015 (Studia Fennica Historica 19), S. 257–278.
  • Jaan Kross: Balthasar Russow – ajalugu ja romaan, in: Keel ja Kirjandus 3/1987, S. 145–152.
  • Jaan Kross: Paul Johanseni (ja iseenese) päästmiskatseks ühe ülirange ajaloolasmuusa käest, in: Keel ja Kirjandus 5/1988, S. 276–283.
  • Jaan Kross: Balthasar Russowi (ja iseenese) päästmiskatseks teise ülirange ajaloolasmuusa käest, in: Keel ja Kirjandus 7/1988, S. 412–422; 8/1988, S. 466–476.
  • Hendrik Markgraf: Gedächtnis und Dichter der Esten. Jaan Kross. In: FAZ Magazin vom 22. Februar 1991 (8. Woche, H. 573), S. 13–18.
  • Elina Öpik: Ajalootunnetuse tasandist ja Balthasar Russowi kohast Eesti kultuuriloos, in: Keel ja Kirjandus 3/1988, S. 149–159.
  • Juhani Salokannel: Sivistystahto. Jaan Kross, hänen teoksensa ja virolaisuus. Söderström, Helsinki 2008, ISBN 978-951-0-33540-6.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 684f.
  2. ↑ Jaan Kross: Kolme katku vahel I—IV. Tallinn: Eesti Raamat 1970. 268 S.; 1972. 202 S.; 1977. 368 S.; 1980. 428 S.
  3. ↑ Jaan Kross: Kolme katku vahel. Balthasar Russowi romaan. Tallinn: Eesti Raamat 1985. 997 S.
  4. ↑ Jaan Kross: Teosed kuues köites. 1-2. Tallinn: Eesti Raamat 1987, 1989. 534 + 491 S.
  5. ↑ Jaan Kross: Kogutud teosed 1-3. Tallinn: Virgela 1997—1998. 500 + 295 + 459 S.
  6. ↑ Erstmals in einem Aufsatz: Paul Johansen: Kronist Balthasar Rüssowi päritolu ja miljöö, in: Tulimuld 4/1964, S. 252—260; später in einer umfangreichen Monographie: Paul Johansen: Balthasar Rüssow als Humanist und Geschichtsschreiber. Aus dem Nachlaß ergänzt und herausgegeben von Heinz von zur Mühlen. Köln, Weimar, Wien: Böhlau. 313 S. (Quellen und Studien zur baltischen Geschichte 14)
  7. ↑ Cornelius Hasselblatt: Ein Wegweiser zu den Esten, in: Estonia 1/1992, S. 12.
  8. ↑ Kindlers Literatur Lexikon. 3., völlig neu bearbeitete Auflage. Metzler, Stuttgart 2009, Bd. 9: Kes–Len, S. 451.
  9. ↑ Jaan Kross: Balthasar Russow — ajalugu ja romaan, in: Keel ja Kirjandus 3/1987, S. 145.
  10. ↑ Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 687.
  11. ↑ Jaan Undusk: Jaan Kross ehk kirja katkematus, in: Postimees 19. Februar 2000, S, 10; hier zitiert nach: Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 687.
  12. ↑ Jaan Kross: Das Leben des Balthasar Rüssow. Deutsch von Helga Viira und Barbara Heitkam. Berlin: Rütten & Loening 1986, S. 301.
  13. ↑ Vgl. Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 686.
  14. ↑ Vgl. Märchen und Sagen des estnischen Volkes. Uebersetzt und mit Anmerkungen versehen von Harry Jannsen. Zweite Lieferung. Riga: N. Kymmel / Leipzig: C. F. Fleischer 1888, S. 201; Seppo Zetterberg: Viron historia. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura 2007, S. 748—749.
  15. ↑ Angela Burmeister: Estnische Literatur in Deutschland und in der Deutschen Demokratischen Republik von Beginn des 20. Jahrhundert [sic] bis Ende der achtziger Jahre. [Ungedruckte] Dissertation A zur Erlangung des akademischen Grades Doktor eines Wissenschaftszweiges (doctor philosophiae) vorgelegt dem Wissenschaftlichen Rat der Wilhelm-Pieck-Universität Rostock. Februar 1990, S. 116.
  16. ↑ Nachweis der Rezensionen bei: Cornelius Hasselblatt: Estnische Literatur in deutscher Sprache 1784—2003. Bibliographie der Primär- und Sekundärliteratur. Bremen: Hempen Verlag 2004, S. 68.
  17. ↑ Cornelius Hasselblatt: Estnische Literatur in deutscher Übersetzung. Eine Rezeptionsgeschichte vom 19. bis zum 21. Jahrhundert. Wiesbaden: Harrassowitz 2011, S. 329—332.
  18. ↑ Karl-Markus Gauß: Gefährliche Chroniken, in: Die Zeit Nr. 42, 13. Oktober 1995, Literaturbeilage, S. 24.
  19. ↑ Jaan Kross: Das Leben des Balthasar Rüssow. Roman. Übersetzt von Helga Viira und Barbara Heitkam. Frankfurt/M., Wien: Büchergilde Gutenberg [1996]. 1465 S.
  20. ↑ Jaan Kross: Das Leben des Balthasar Rüssow. Roman. Deutsch von Helga Viira und Barbara Heitkam. München: Deutscher Taschenbuch Verlag 1999. 1465 S. (dtv 12563)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Життя_Балтазара_Руссова&oldid=42414693