Жорж Претр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жорж Претр
фр. Georges Prêtre
Основна інформація
Дата народження 14 серпня 1924(1924-08-14)[1][2][…]
Місце народження Вазьє[4]
Дата смерті 4 січня 2017(2017-01-04)[3][5][…] (92 роки)
Місце смерті Кастр[4]
Роки активності з 1946
Громадянство Франція
Професії диригент
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Regional Conservatoire of Douaid
Вчителі Maurice Durufléd
Відомі учні Vannina Santonid
Жанри класична музика
Псевдоніми Georges Dhérain[7]
Лейбли EMI
Нагороди
командор ордена «За заслуги» великий офіцер ордена Почесного легіону
Діти Isabelle Prêtred
CMNS: Файли у Вікісховищі

Жорж Претр (фр. Georges Prêtre; 14 серпня 1924, Вазьє, департамент Нор, Франція — 4 січня 2017)[8] — французький диригент.

Біографія[ред. | ред. код]

Музиці навчався в консерваторії міста Дуе, потім — в Паризькій консерваторії у Моріса Дюрюфле (гармонія) і Андре Клюітанса (диригування).

Диригентський дебют Претра відбувся в 1946 році в Марсельській опері в опері Лало «Король з міста Іс», в наступні десять років працював в невеликих оперних театрах Лілля і Тулузи, часто виступаючи під псевдонімом Жорж Дерен.

В 1956 році вперше виступив в Парижі, де керував першою французькою постановкою опери Ріхарда Штрауса «Каприччіо» в театрі «Опера-комік». Серед інших творів, які вперше прозвучали під керуванням Претра — опера «Людський голос» (1959) і «Gloria» (1961) Франсіса Пуленка.

З 1960 року регулярно виступав в Гранд-опера, де в 1966—1971 роках займав пост музичного керівника.

У 1959 році дебютував в США в Чиказькій опері, в 1964 році — в «Метрополітен-опера», в 1965 році — в «Ла Скала» і «Ковент-Гарден», нарешті, в 1966 році — на Зальцбурзькому фестивалі.

У наступні роки провадив активну диригентську кар'єру з різними європейськими та американськими оркестрами, в тому числі з Віденським симфонічним оркестром в 1986 — 1991 роках.

В 19961998 роках очолював Симфонічний оркестр Штутгартського радіо.

У 2008 році став першим французьким диригентом, котрий керував Новорічним концертом у Відні, він же стояв за пультом і в 2010 році[9].

Творчі інтереси Претра стосуються, перш за все, французької музики XIX — XX сторіч. Часто виконує твори німецьких й австрійських (В. А. Моцарт, Р. Вагнер, Й. Штраус, Р. Штраус, А. Берг), російських (П. І. Чайковський, І. Стравінський) композиторів.

Претр зробив ряд записів, серед яких — опери «Тоска» та «Кармен» з Марією Каллас в заголовних партіях (1964), «Самсон і Даліла», «Вертер», «Шукачі перлів», всі симфонії Сен-Санса, П'ята симфонія Дворжака, «Симфонія псалмів» Стравінського, твори Пуленка й інші твори.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #124169546 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. а б Find a Grave — 1996.
  4. а б Fichier des personnes décédées
  5. Discogs — 2000.
  6. Mort du grand chef d’orchestre français Georges Prêtre — 2017.
  7. Library of Congress Library of Congress Name Authority File
  8. Mort du grand chef d'orchestre français Georges Prêtre [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
  9. Neujahrskonzert | Wiener Philharmoniker. Архів оригіналу за 22 травня 2009. Процитовано 12 липня 2009.
  10. Légion d'honneur: promotion du 14 juillet (I) [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.] — Le Figaro, 15 июля 2009 года(фр.)
  11. Georges Prêtre [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.](фр.)
  12. Biography for Georges Prêtre(англ.)
  13. Cavaliere di Gran Croce Ordine al Merito della Repubblica Italiana Maestro Georges Pretre [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](італ.)
  14. Grande Ufficiale Ordine al Merito della Repubblica Italiana Maestro Georges Prètre [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.](італ.)
  15. Commendatore Ordine al Merito della Repubblica Italiana Maestro Georges Pretre [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.](італ.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Жорж Претр (англ.) на сайті Allmusic