Новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика концертна зала Віденського музичного товариства, де і проходить концерт

Новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру (нім. Das Neujahrskonzert der Wiener Philharmoniker) — традиційний щорічний концерт класичної музики, що з 1939 року проводиться Віденським філармонічним оркестром 1 січня в столиці Австрії — місті Відні.

Історія[ред.ред. код]

Ідея проведення концерту з'явилася наприкінці 1930-х років у нацистського керівництва після аншлюсу Австрії[1]. Перший концерт відбувся 31 грудня 1939 року в рамках програми «Зимова допомога», диригував Клеменс Краус[2]. Надалі концерти проводилися вже 1 січня.

Протягом 40 років концертами керували австрійські диригенти, у тому числі понад 20 років (з 1955 по 1979) концертом керував концертмейстер Віденського філармонічного оркестру Віллі Босковскі[en]. З 1987 року для проведення концерту запрошується один із найвідоміших диригентів світу.

Концерт транслюється по телебаченню на весь світ. У 2015 році аудиторія телеглядачів концерту за оціночними даними склала 50 мільйонів людей з 90 країн[3]. Обговорюється можливість транслювання концерту і в Україні[3].

Квіти для прикрашення Великого концертного залу Віденського музичного товариства (нім. Wiener Musikverein) — щорічний дар італійського міста Санремо.

Репертуар[ред.ред. код]

Репертуар концерту становить австрійська легка музика кінця XVIII — кінця XIX століть: віденські вальси, польки, мазурки, марші сімейства Штраусів: Йоганна Штрауса-старшого, Йоганна Штрауса-молодшого, Йозефа Штрауса[en], Едуарда Штрауса, а також Моцарта, Шуберта, Йозефа Ланера[en], Йозефа Хельмесбергера[en], Отто Ніколаї, Еміля фон Резнічека[en], Франца фон Зупе[en] та інших.

У концерті зазвичай виконується 12 творів з перервою після шостого номера. За основною частиною слідують три номери на біс: швидка полька, потім вальс Штрауса-сина «На прекрасному блакитному Дунаї», який переривається оплесками музикантів і їх вітаннями з Новим роком публіки, і «Марш Радецького» Штрауса-батька, при виконанні якого публіка за традицією оплесками і тупотінням ніг відбиває такт, а диригент повертається до неї обличчям і диригує цими оплесками. Ця традиція сягає своїм корінням до першого виконання маршу, який справив таке сильне враження на присутніх на ньому австрійських офіцерів та інших офіційних осіб, що ті стали мимоволі притупувати ногами в такт, всупереч своїй культурній стриманості. Загальна тривалість концерту складає близько двох з половиною годин.

Диригенти[ред.ред. код]

Новорічний концерт 1 січня 2013 року

Примітки[ред.ред. код]

  1. Norman Lebrecht (13 грудня 2014). The Nazi origins of the Vienna Phil’s New Year’s Day concert. The Spectator[en]. Процитовано 22 березня 2015. 
  2. Petroc Trelawny (1 січня 2015). The New Year tradition with a dark history. BBC. Процитовано 22 березня 2015. 
  3. а б Neujahrskonzert 2015: Jahr der Jubiläen. Die Presse. 29 грудня 2014. Процитовано 22 березня 2015. 
  4. Zubin Mehta dirigiert Neujahrskonzert 2015. Der Standard. 31 грудня 2013. Процитовано 22 березня 2015. 
  5. Riccardo Muti dirigiert das Neujahrskonzert 2018. Der Standard. 1 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017. 
  6. Mariss Jansons dirigiert Neujahrskonzert 2016. ORF. 1 січня 2015. Процитовано 22 березня 2015. 
  7. Dudamel leitet Neujahrskonzert 2017. ORF. 1 січня 2016. Процитовано 13 січня 2017. 

Посилання[ред.ред. код]