Журбинці (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Журбинці
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Тер. громада Гришковецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18020070060087484
Основні дані
Засноване 1593
Населення 287 (2001)
Площа 2,152 км²
Густота населення 133,36 осіб/км²
Поштовий індекс 13324
Географічні дані
Географічні координати 49°58′46″ пн. ш. 28°42′57″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
240 м
Водойми р. Пустоха
Місцева влада
Адреса ради вул. Добровольчих Батальйонів, 4, смт Гришківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13337
Карта
Журбинці. Карта розташування: Україна
Журбинці
Журбинці
Журбинці. Карта розташування: Житомирська область
Журбинці
Журбинці
Мапа
Мапа

Журби́нці — село в Україні, у Гришковецькій селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 287 осіб (2001).

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече річка Пустоха.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснував село Антоній Журбинський осадивши в ньому 6 селян і назвав від власного прізвища[1].

Вперше згадується в інвентарі добр Тишкевичів-Лохойських від 7 жовтня 1593 року, в складі Кодненської волості.

У 1647 році Катерина Потоцька (уроджена Янковська) організувала наїзд на село у ході ворогувань з місцевою власницею Покривницькою[2].

У 1806—1841 р.р. — село Махнівського повіту. Мало церкву св.ап. Івана Богослова.[3]

У 1906 році — село Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 33 верст, від волості 6. Дворів 140, мешканців 953[4].

У 1923—54 роках — адміністративний центр Журбинецької сільської ради Бердичівського району[5].

До 17 травня 2018 року село входило до складу Скаківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 366 осіб, з яких 142 чоловіки та 224 жінки[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 283 особи[8].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 98,95 %
російська 1,05 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Slownik geograficzny. Архів оригіналу за 7 березня 2016.
  2. Україна перед визвольною війною 1648-1654 рр. Збірка документів (українська) . Київ. 1946. с. 118.
  3. Государственный архив Житомирской области (ГАЖО) .Фонды религиозных учреждений. Сайт о генеалогии. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 27.07.2019.
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 червня 2019.
  5. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. http://resource.history.org.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 148. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  6. Скаківська сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 29 вересня 2020.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]