Гришківці
| Селище Гришківецька | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район | Бердичівський район | ||||
| Громада | Гришковецька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Облікова картка | Гришківці | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1775 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Агломерація | Житомирська агломерація | ||||
| Площа | 6 км² | ||||
| Населення | ▼ 4150 (01.01.2018)[1] | ||||
| Густота | 691,6 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 13337 | ||||
| Телефонний код | +380 4143 | ||||
| Географічні координати | 49°56′08″ пн. ш. 28°36′06″ сх. д. / 49.93556° пн. ш. 28.60167° сх. д.Координати: 49°56′08″ пн. ш. 28°36′06″ сх. д. / 49.93556° пн. ш. 28.60167° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 261 м
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Бердичів | ||||
| До станції: | 8 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - автошляхами: | 3,3 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 50 км | ||||
| - автошляхами: | 37,4 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 13337, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт Гришківці, вул. Добровольчих Батальйонів, 4 | ||||
| Карта | |||||
  Гришківецька | |||||
 Гришківецька | |||||
| |||||
|
| |||||
Гри́шківці — селище в Бердичівському районі Житомирської області. Відстань до райцентру становить понад 3 км і проходить автошляхом М21.8км від залізничної ст.Бердичів
У селищі є Гришковецька гімназія, Дмитрівська школа та Бердичівська спеціальна школа-інтернат для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківських прав[2].
Історія[ред. | ред. код]
Відоме з 1775р.[3] У цьому ж році побудовано дерев'яну Свято-Димитрівську церкву[4]
18 березня 1787 р. у палаці князів Радзивіллів, який знаходився у Гришківцях на місці, де нині перехрещуються вулиці Добровольчих батальйонів із вулицею Найдіна, вдруге побував польський король Станіслав II Август Понятовський[5].
У ХІХ столітті Гришківці належали польському шляхтичу Ігнату Станіславовичу Пашковському.[4]
На Військово-топографічній карті Російської імперії Ф.Ф.Шуберта (1867, 1875р.р.) Гришківці відображені під назвою Ришковці.[6]
Радянська влада встановлена в січні 1918 року.
Під час Бердичівської операції корпусу Січових Стрільців навесні 1919р., Є.Коновалець писав А.Мельнику: "як довго частини Північної групи не займуть Реї, а їх броневі потяги не посунуться до Ришковець, так довго наш наступ не буде мати ніякого успіху"[7].
В 1924 році організовано ТСОЗ.
Понад 1000 жителів селища боролося проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни, 360 — загинуло, 472 — відзначено орденами й медалями.
В Гришківцях 1954 року споруджено два обеліски Слави на честь воїнів, які полягли під час визволення селища від гітлерівських окупантів.
Станом на 1978р. у селищі проживало 5 тис.чол., діяли: консервний завод, комбінат побутового обслуговування, 2 восьмирічні школи, мед.амбулаторія,Будинок культури, кінотеатр,2 бібліотеки.[3]
На території Гришківців виявлено залишки поселення трипільської культури, доби бронзи та часів Київської Русі.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,10% |
| російська | 2,64% |
| інші | 0,36% |
Персоналії[ред. | ред. код]
Тут народився Перегуда Петро Устинович, Герой Радянського Союзу, нагороджений за подвиг, звершений у боротьбі з білофіннами
Тут народилася Ангеліна Яр, українська письменниця-анімалістка, еко-активістка.
Похований Сідлецький Сергій Юрійович (1983—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017[9].
Похований Венгер Олекса́ндр Анато́лійович (9 січня 1969 — 25 січня 2015) — старшина Збройних Сил України, учасник російсько-української війни[10].
У Гришківцях з 2002 року живе письменник, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Бердичівського району, кавалер найвищої нагороди області «Честь і Слава Житомирщини», лауреат численних міжнародних, всеукраїнських та обласних премій Михайло Павлович ПАСІЧНИК.
- Житниченко Іван Васильович (1886—1938) — кавалер чотирьох Георгіївських хрестів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Світлана Мартинець: «Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі» [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Газета «Експрес», 6 жовтня 2011
- ↑ а б 1904-1983., Бажан, Микола Платонович, (1979). Українська радянська енциклопедія (УРЕ), вид.2-ге (українська) . Київ: Glav. red. USĖ (Гол.редакція УРЕ). с. т.3, стор.169. OCLC 8220039.
{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) - ↑ а б Сичевський, Антон (26.12.2010). Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я. Житомирщина історична (українською) . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20.03.19.
- ↑ Горобчук, Анатолій (18.03.2000). Цей день в історії, 18 березня. Мій Бердичів (українською) . Анатолій Горобчук, Василь Котов. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 20.03.2019.
- ↑ Шуберт, Федір Федорович (1875). Военно-топографическая карта Российской Империи. Трехверстовка. ЭтоМесто (рос) . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 25.03.2019.
- ↑ Ковальчук, Михайло (2016). Бердичівська операція корпусу січових стрільців навесні 1919р (PDF) (українська) . Український визвольний рух. с. 74. Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2018. Процитовано 25 березня 2019.
- ↑ Сідлецький Сергій Юрійович («Іспанець»/«Грізлі») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ Венгер Олександр Анатолійович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в смт Гришківці [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Дерев'яні храми України [Архівовано 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- ІМСУ
| ||||||||
| ||||||||
