Збігнев Горнунг
| Збігнев Горнунг | |
|---|---|
| пол. Zbigniew Hornung | |
| Народився |
23 січня 1903 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
22 липня 1981 (78 років) Вроцлав |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Діяльність | мистецтвознавець, реставратор, викладач університету, музеєзнавець |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | мистецтвознавство |
| Заклад | Вроцлавський університет |
Збігнев Мар'ян Горнунг, або Збіґнев Мар'ян Горнунґ (пол. Zbigniew Marian Hornung, 23 січня 1903, Львів — 22 липня 1981, Вроцлав) — польський вчений, історик мистецтва, архітектури. Професор Вроцлавського університету, університету Миколая Коперника (Торунь).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 23 січня 1903 року в м. Львів (нині Україна).
Історію мистецтва вивчав у Львівському університеті ім. Яна Казімежа, науковий керівник — професор Владислав Подляха. Перед ІІ-ю світовою — окружний «консерватор» у Львові. Зокрема, приїжджав до зруйнованого у першу світову під час бомбардування 1916 року московськими агресорами Язловця, сприяв збереженню вцілілих міських вірменських ренесансових пам'яток. Під час московсько-більшовицької, гітлерівської окупацій — керівник відділу західньоєвропейського малярства Львівської картинної галереї (нині Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького). Після червоної окупації 1944 року став віце-директором закладу, брав активну участь у перевезенні пам'яток зі Львова до Польщі.
Доробок[ред. | ред. код]
- Статті Пінзель,[1] Бернард Меретин,[2] Франциск Оленський, Осинський Антон (Polski Słownik Biograficzny).
- Stanisław Stroiński. — Львів, 1935.
- Antoni Osiński, nakwybitniejszy rzeźbiarz lwowski XVIII st. — Львів, 1935.
- Pierwsi rzeźbiarze lwowscy z okresu rokoka // Ziemia Czerwieńska, III. — 1937. — S. 1—37.
- Na marginesie ostatnich badań nad rzeźba lwowską XVIII wieku [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Biuletyn Historii Sztuki. — № VII. — 1939. — S. 131—149. (переклад українською мовою [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.])
- Wpływy drezdeńskie w rzeźbie polskiej XVIII wieku. — Торунь, 1965.
- Majster Pinzel snycerz. Karta z dziejów lwowskiej rzeźby rokokowej. — Вроцлав, 1976.
- Jan de Witte, architekt kościoła Dominikanów we Lwowie (1995).[3]
Частину його атрибуцій спростовують сучасні дослідники.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hornung Z. Pinsel (Pinzel) (zm. ok. 1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 343—345. (пол.)
- ↑ Hornung Z. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 442—444. (пол.)
- ↑ Jan de Witte, architekt kosciola Dominikanow we Lwowie (Polish Edition) [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Підставка Р., Рибчинський О. Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм. — Збараж, 2013. — 128 с. — С. 48-51.
- Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 211 s., 402 il. — S. 184. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
- Wrabec O. Zbigniew Hornung (1903—1981) // Rocznik Historii Sztuki. — PAN WDN, 2011. — T. XXXVI. — S. 113—125. (пол.) [доступ 2017-02-08]
Посилання[ред. | ред. код]
- Збіґнєв Ґорнунґ. На марґінесі нещодавніх досліджень львівської скульптури XVIII століття [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.] // Ї. — 2013. — Ч. 72.
- Мечислав Гембарович (1893 −1984) і львівська мистецтвознавча школа.
- Zbigniew Hornung [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
