Карахан Лев Михайлович

Карахан Лев Михайлович
вірм. Լևոն Միքայելի Կարախան
Ім'я при народженні	вірм. Լևոն Միքայելի Կարախանյան
Народився	20 січня (1 лютого) 1889 або 1889 Тифліс, Російська імперія
Помер	20 вересня 1937(1937-09-20) Москва, СРСР ·вогнепальна рана
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	державний діяч, дипломат
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет (1915) і Томський університет (1916)
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада	посол і Ambassador of the Soviet Union to the Republic of Chinad
Партія	КПРС
У шлюбі з	Семенова Марина Тимофіївна і Vera Viktorovna Karakhand
Медіафайли у Вікісховищі

Лев Михайлович Карахан (справжнє прізвище — Караханян; нар. 1 лютого 1889, Тифліс — пом. 20 вересня 1937, Москва) — радянський державний діяч, дипломат.

Біографія

Народився 20 січня [1 лютого] 1889(18890201) року в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія) в сім'ї адвоката. Закінчив реальне училище. Член РСДРП з 1904 року, меншовик. Заробляв репетиторством і репортерством.

1905 року переїхав до Харбіна, де в 1910 року був вперше заарештований. У 1910—1915 роках навчався на юридичному факультеті Петроградського університету. З 1912 року брав участь у профспілковому русі, з 1913 року працював в міжрайонній організації РСДРП, в якій виконував найрізноманітніші функції — як агітатора, так і пропагандиста-організатора. Написав низку листівок.

1915 року заарештований і засланий до Томська, де здав екстерном за курс Томського університету. Вів активну роботу у підпільних соціал-демократичних організаціях. 2 квітня 1917 року повернувся до Петрограда. У червні 1917 року був обраний член ВЦВК Рад робітничих і солдатських депутатів 1-го скликання, а в серпні його обрали членом Президії та секретарем Петроградської ради робітничих та солдатських депутатів. На VI-му з'їзді РСДРП(б) він із групою «міжрайонців» був прийнятий в члени більшовицької партії. У дні Жовтневої революції 1917 року — член Петроградського військово-революційного комітету.

У листопаді 1917 року — на початку 1918 року — секретар радянської делегації на перемовинах про укладання Берестейського миру. З березня 1918 року по 1920 рік обіймав посаду заступника народного комісара із закордонних справ. У 1921 році — повноважний представник у Польщі; з вересня 1923 року по серпень 1926 року — повноважний представник у Китаї. У 1927—1934 роках — заступник народного комісара закордонних справ СРСР, потім (до 3 травня 1937 року) — посол у Туреччині. Обирався членом Центрального виконавчого комітету СРСР.

3 травня 1937 року відкликаний з Туреччини до Москви і заарештований. 20 вересня 1937 року військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до страти; розстріляний того ж дня. Тіло кремоване у Донському монастирі. У 1956 році посмертно реабілітований.

Література

• Карахан Лев Михайлович // Советская историческая энциклопедия : у 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1965. — Т. 7. — 1022 ствп.(рос.);
• Карахан Лев Михайлович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Карахан, Лев Михайлович // Дипломатический словарь. Том 2 (К—П). Издательство политической литературы. Москва. 1972, С.27 (рос.);
• Карахан Лев Михайлович // Великая Октябрьская социалистическая революция. Энциклопедия. Москва. Советская энциклопедия. 1987, С. 222 (рос.);
• Карахан Лев Михайлович // Деятели СССР и Октябрской революции. Энцтклопедический словарь. Москва. Советская энциклопедия. 1989, С. 437 (рос.)