Каркінітська затока
 | |
| Мис Тарханкут - південна межа затоки | |
| 45°48′ пн. ш. 32°37′ сх. д. / 45.800° пн. ш. 32.617° сх. д.Координати: 45°48′ пн. ш. 32°37′ сх. д. / 45.800° пн. ш. 32.617° сх. д. | |
| Частина від | Чорне море |
|---|---|
| Море | Чорне море |
| Прибережні країни |
 Україна |
| Регіон |
Автономна Республіка Крим Херсонська область |
| Максимальна глибина | 36 м |
| Середня глибина | 10 м |
| Вливаються |
|
| Солоність | 18 ‰ |
| Міста та поселення | Армянськ, Красноперекопськ, Чорноморське |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 706764 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑71022 ·R (Херсонська область, Автономна Республіка Крим, Республіка Крим) |
  Каркінітська затока Каркінітська затока (Херсонська область) | |
 | |
 Каркінітська затока у Вікісховищі | |
Каркіні́тська зато́ка — частина Чорного моря, між північно-західним узбережжям Кримського півострова і берегом материка. Близько 118 км у довжину.
Географія[ред. | ред. код]
Розділена Бакальською косою Кримського півострова на західну й східну частину Глибина в західній частині до 36 м, в східній до 10 м. Береги західної частини піщані, у східній глинисті та розчленовані.
У північній частині затоки відокремлена островом Джарилгач і утворює Джарилгацьку затоку.
У суворі зими затока замерзає, влітку вода прогрівається до 22—24 °C. Солоність складає 17—18 ‰.
Порти: Скадовськ, Хорли. На березі затоки розташовані міста Армянськ, Красноперекопськ тощо.
Геологія[ред. | ред. код]
Затока є продуктом геологічної трансгресії. Дно затоки піщане, мулисте, місцями вкрите черепашником, трапляються підводні банки.
Живий світ[ред. | ред. код]
У затоці наявна водна рослинність, донні рослини — переважно водорості, зокрема зелені, харові, червоні, бурі, а також вища водна рослинність.
Серед риб описано 46 видів. Через затоку проходить важливий міграційний маршрут птахів, описано понад 260 видів.
Природоохорона[ред. | ред. код]
В акваторії затоки знаходиться 4 природоохоронні території: заповідник «Лебедині острови», заказник «Мале філофорне поле», ландшафтний парк «Бакальська коса», орнітологічний заказник «Каркінітський».
11 видів макрофітів занесено до Червоної книги України, 1 — до списку Бернської конвенції. З тварин до Червоної книги України занесені 4 види риб, 3 види земноводних і плазунів, 160 видів птахів, 3 види китоподібних (дельфін-білобочка, азовка та афаліна).
Історія[ред. | ред. код]
Після окупації Криму[ред. | ред. код]
Після окупації Криму у Каркінітській затоці кораблі та катери Берегової охорони ФСБ Росії займаються покриванням незаконного видобутку піску земснарядами «Печора», «Трофа», «Иртыш» та «Амур»[1].
У травні 2021 року на патрулювання та висвітлення надводної обстановки до затоки був направлений патрульний катер P191 «Старобільськ» ВМС України[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Люксіков Михайло (27 травня 2021). «Старобільськ» вийшов на службу до Каркінітської затоки. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каркінітська затока |
- Старух Б. К. Каркінітська затока [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X., 2011
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |