Козлодуй
місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Козлодуй болг. Козлодуй | ||||
 | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
| Область | Врачанська область | |||
| Община | Козлодуй | |||
| Код ЕКАТТЕ | 37798 | |||
| Поштовий індекс | 3320 | |||
| Телефонний код | 0973 | |||
| 43°46′22″ пн. ш. 23°43′42″ сх. д.H G O | ||||
| Висота | 36 | |||
| Площа | 105,307 км² | |||
| Населення | 13 058 (2011) | |||
| Водойма | Дунай | |||
| Міста-побратими | Путивль | |||
| kozloduy.bg | ||||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 64 км [2] | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 124 км [2] | |||
| Розташування | ||||
  Козлодуй Козлодуй (Болгарія) | ||||
| ||||
| Мапа | ||||
| ||||
 Козлодуй у Вікісховищі
| ||||
Козлоду́й (болг. Козлодуй) — місто в Врачанській області Болгарії. Адміністративний центр громади Козлодуй.
Географія[ред. | ред. код]
Козлодуй розташований в Дунайській рівнині, на 7 км від впадіння Огости в Дунай, на родючій житниці Болгарії під назвою «Златія». Проти міста є другий за величиною болгарський острів.
У Козлодуйському районі існує велике природне розмаїття птахів і рослин. Функціонуюче відділення БДПБ в місті регулярно організовує заходи, пов'язані з орнітологією. Різні екологічні та природничі клуби в школах також організовують акції дослідження та природоохоронні заходи в цьому районі.
Історія[ред. | ред. код]
Століттями на цьому узбережжі Дунаю жили фракійці, слов'яни і болгари, створюючи власний спосіб життя і культуру. Сліди фракійського поселення першого тисячоліття до нашої ери знайдені у вигляді надгробків. Пізніше в цих місцях проходить велика римська дорога Дунаю. Про це свідчать залишки римських замків Магура піатра (або Регіанум), Каміструм і Августа.
У цьому регіоні знаходяться три історичні окопи, згодом названі Ломським, Островським і Козлодуйським, де розміщався військовий гарнізон Аспаруха.
Перше відоме письмове свідчення про існування села з подібною назвою в Никопольському санджаку дають «іджмальські» дефтори 15 століття. В інвентарізації санджака, що проходив близько 1483 року для населених пунктів у згаданій Чибрі (Цибар) зафіксовано:
- «Село Койдозлу, що належить до Чибрі, домогосподарства 8.
- ......
- Село Бутанофче, що належить до Чибрі, домогосподарств 6.
- Село Хайреддін, що належить до Чибрі, домогосподарств 4.»[3]
Відомо, що Козлодуй датується 16 століттям, що свідчить про постійне заселення населеного пункту.
У вісімнадцятому столітті, село позначено як Котозлук і Козлудере (низький дол), а пізніше — Козлодуй (кут льоду).
Назва села Козлодуй та відомості про нього надруковані болгарською мовою в журналі «Летоструй» у календарі 1873 року, виданому у Відні.[4] Дані наведені в статистичній таблиці Оряхівського району від Врачанської єпархії. Про село Козлодуй в 1873 році написано кирилицею:
- Селище — Козлодуй
- Національність — Влахи
- Будинки — 320
- Венчила — 401
- Церкви — Св. Трійця
- Ім'я священика — Рад. Георгієв і Дим. Наков[5]
17 травня 1876 року на узбережжі біля Козлодуя з корабля «Радецький» спускається загін Христо Ботева.
23 листопада 1877 року 8-й кавалерійський полк з командувачем Олександром Перцем звільнив Козлодуй з-під османського правління.
Влітку 1950 року, під час колективізації, близько 600 осіб з села зробили невдалу спробу вийти з раніше створеного трудового кооперативу. У Козлодуй був спрямований заступник міністра сільського господарства Стоян Сюлемезов, який намагається їх відмовити. Його прибуття викликало стихійну демонстрацію, вікна муніципалітету були розбиті і була розправи над Сюлемезовим. Натовп розсіяли зброєю, а десятки селян були арештовані і засуджені. Пізніше учасники Горянського руху також намагалися організувати подібні події.[6]
6 квітня 1970 р. початок будівництва Першої АЕС «Козлодуй».
31 грудня 2004 року Декретом Національної Асамблеї були зняті з експлуатації енергоблоки № 1 та 2 АЕС «Козлодуй».
На 31 грудня 2006 року 3 та 4 енергоблоки АЕС Козлодуй були зняті з експлуатації.
Населення[ред. | ред. код]
Населення міста складає 13 771 мешканців за даними від 15 червня 2013 року.[7][8][9] Це другий за кількістю мешканців населений пункт області після Враци. У 1969 році Козлодуй отримав статус міста.[9]
У Козлодуї живуть переважно болгари, є також волохи, роми, росіяни, українці, в'єтнамці, турки та інші.
Національний склад населення міста[10]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 10966 | 97,6% |
| цигани | 136 | 1,2% |
| турки | 24 | 0,2% |
| інша | 55 | 0,5% |
| не визначились | 56 | 0,5% |
| Всього відповіли | 11237 |
Розподіл населення за віком у 2011 році[11]:
Динаміка населення[12]:
Економіка[ред. | ред. код]
Місто має велике економічне значення завдяки функціонуванню АЕС Козлодуй. Населення міста переважно зайняті на АЕС Козлодуй та Державному підприємстві «Радіоактивні відходи».
Інфраструктура[ред. | ред. код]
- Школи
На території міста функціонують чотири школи:
- Вища школа «Христо Ботев»
- Вища школа «Св. Кирила і Мефодія» (Козлодуй)
- Професійна вища школа ядерної енергетики «Ігор Курчатов»
- Початкова школа «Василь Левський»
На території міста діють 4 дитячих сади.
Культура[ред. | ред. код]
У Козлодуї знаходяться наступні пам'ятки 100 туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу: Національний музей «Пароплав Радецький». Корабель також пропонує спальні каюти.
У муніципалітеті Козлодуй туристична діяльність пов'язана швидше з наданням можливостей для відпочинку і розваг для мешканців на її території. Існують дві великі туристичні поїздки, маршрут яких проходить по общині — національний туристичний похід «По стопах Ботевого загіну — Козлодуй-Околчиця» та Міжнародної водний похід по річці Дунай.
Іконостас храму Святої Трійці є роботою майстрів Дебори з роду Філіпови.[13] У 2018 році церква визнана пам'яткою культури місцевого значення.[14]
Театри[ред. | ред. код]
Відома діяльність Товариства молодіжного театру «3 — 4!» міського дитячого комплексу. Окрім театральних вистав, молодь у Козлодуї виступає з піснями, танцями і т.п. Досить популярними є «Домініка», «Робінзон» і кілька балетів.
На території міста є:
- «Будинок енергетиків»
- Громадський центр «Христо Ботев»
Музеї[ред. | ред. код]
Національний музей «Пароплав Радецький». Він підпорядкований Міністерству культури і фінансується ним.
Музей «Пароплав Радецький» був створений наказом №5 Ради Міністрів Республіки Болгарія від 16 травня 1962 року. Його реставрація розпочалася у травні 1966 року і пройшла кілька етапів. Судно розташоване у порту Козлодуя. З 1993 року організовує подорожі в акваторії між портами по всій Болгарській ділянці Дунаю.
Судно пропонує розміщення на 40 осіб, першокласний салон з експозицією, придатний для проведення культурних заходів, ділових зустрічей, концертів та багато іншого.
Спорт[ред. | ред. код]
Плавальний клуб «Атомік» від АЕС Козлодуй.
Місцева футбольна команда Ботев Козлодуй грає в «Б» РПГ.
Щорічно в липні в Козлодуї проходить тенісний турнір.
Є також клуб дзюдо — «Олімпія».
Клуб таеквон-до Оренда також займається спортом. Клуб існує з 1995 року.
Регулярні події[ред. | ред. код]
- 27 травня — Христо Ботев і його загін зійшли на пляж Козлодуй. Свято відзначається урочистим феєрверком.
- 19 червня — День енергетика
- 29 червня — День Дунаю — в цей день корабель «Радецький» плаває одну годину (безкоштовно)
Особи[ред. | ред. код]
- Народилися в Козлодуї
- Величко Добрев, болгарський вчений і мікробіолог
- Зорцелін Мінков, болгарський актор
- Румен Трифонов, болгарський футболіст
- Юлія Юревич, болгарська модель українського походження
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Kozloduy", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9912013/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- ↑ а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ цитата з книги доцента Румена Ковачева «Інвентаризація Нікопольського санджака 80-х років XV століття в Болгарському історичному архіві», Національний видавництво «Св. Кирила і Мефодія», Софія, 1997, с.121
- ↑ Журнал Letostrue або простий календар на простий рік 1873, ювілейний ювілей, видав книжковий магазин Христа. Г. Данова і Ко в Пловдив, Рущук і Велес, надруковані у Відні в буклетах Л. Соммер і Сіе, стор.
- ↑ Від Іскара до Огоста. Архів оригіналу за 2 Лютого 2019. Процитовано 27 Лютого 2019.
- ↑ Груев, Михаил (2009). Преорани слогове. Колективизация и социална промяна в Българския северозапад 40-те – 50-те години на XX век. София: Сиела. с. 157, 160—161. ISBN 978-954-28-0450-5.
- ↑ Населення — міста Болгарії — НСІ. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 27 лютого 2019.
- ↑ Населення — міста Болгарії — «WorldCityPopulation». Архів оригіналу за 24 Лютого 2019. Процитовано 27 Лютого 2019.
- ↑ а б Населення — міста Болгарії — pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 10 Листопада 2017. Процитовано 27 Лютого 2019.
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Козлодуй, общ. Козлодуй, обл. Враца (болгарською) . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 23 січня 2012.
- ↑ Василиев, Асен (1965). Български възрожденски майстори: живописци, резбари, строители. София: Наука и изкуство. с. 250.
- ↑ . 21 август 2018 г.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка)
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Радіо і телебачення в Козлодуї[недоступне посилання з квітня 2019]
- Сітка Козлодуй
- 360 градусів віртуальні панорами [Архівовано 27 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Портал новин — Козлодуй [Архівовано 28 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Козлодуйська АЕС [Архівовано 8 Травня 2013 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 2 Лютого 2019 у Wayback Machine.]