Козлодуй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Козлодуй
болг. Козлодуй
Країна Болгарія Болгарія
Область Врачанська область
Община Козлодуй
Код ЕКАТТЕ 37798
Поштовий індекс 3320
Телефонний код 0973
43°46′22″ пн. ш. 23°43′42″ сх. д.H G O
Висота 36
Площа 105,307 км²
Населення 13 058 (2011)
Водойма Дунай
Міста-побратими Путивль
kozloduy.bg
Відстань
До обласного центру
 фізична 64 км [2]
До Софії
 фізична 124 км [2]
Розташування
Козлодуй. Карта розташування: Болгарія
Козлодуй
Козлодуй
Козлодуй (Болгарія)
Мапа
Мапа
CMNS: Козлодуй у Вікісховищі

Козлоду́й (болг. Козлодуй) — місто в Врачанській області Болгарії. Адміністративний центр громади Козлодуй.

Географія[ред. | ред. код]

Козлодуй розташований в Дунайській рівнині, на 7 км від впадіння Огости в Дунай, на родючій житниці Болгарії під назвою «Златія». Проти міста є другий за величиною болгарський острів.

У Козлодуйському районі існує велике природне розмаїття птахів і рослин. Функціонуюче відділення БДПБ в місті регулярно організовує заходи, пов'язані з орнітологією. Різні екологічні та природничі клуби в школах також організовують акції дослідження та природоохоронні заходи в цьому районі.

Історія[ред. | ред. код]

Століттями на цьому узбережжі Дунаю жили фракійці, слов'яни і болгари, створюючи власний спосіб життя і культуру. Сліди фракійського поселення першого тисячоліття до нашої ери знайдені у вигляді надгробків. Пізніше в цих місцях проходить велика римська дорога Дунаю. Про це свідчать залишки римських замків Магура піатра (або Регіанум), Каміструм і Августа.

У цьому регіоні знаходяться три історичні окопи, згодом названі Ломським, Островським і Козлодуйським, де розміщався військовий гарнізон Аспаруха.

Перше відоме письмове свідчення про існування села з подібною назвою в Никопольському санджаку дають «іджмальські» дефтори 15 століття. В інвентарізації санджака, що проходив близько 1483 року для населених пунктів у згаданій Чибрі (Цибар) зафіксовано:

«Село Койдозлу, що належить до Чибрі, домогосподарства 8.
......
Село Бутанофче, що належить до Чибрі, домогосподарств 6.
Село Хайреддін, що належить до Чибрі, домогосподарств 4.»[3]

Відомо, що Козлодуй датується 16 століттям, що свідчить про постійне заселення населеного пункту.

У вісімнадцятому столітті, село позначено як Котозлук і Козлудере (низький дол), а пізніше — Козлодуй (кут льоду).

Назва села Козлодуй та відомості про нього надруковані болгарською мовою в журналі «Летоструй» у календарі 1873 року, виданому у Відні.[4] Дані наведені в статистичній таблиці Оряхівського району від Врачанської єпархії. Про село Козлодуй в 1873 році написано кирилицею:

Селище — Козлодуй
Національність — Влахи
Будинки — 320
Венчила — 401
Церкви — Св. Трійця
Ім'я священика — Рад. Георгієв і Дим. Наков[5]

17 травня 1876 року на узбережжі біля Козлодуя з корабля «Радецький» спускається загін Христо Ботева.

23 листопада 1877 року 8-й кавалерійський полк з командувачем Олександром Перцем звільнив Козлодуй з-під османського правління.

Влітку 1950 року, під час колективізації, близько 600 осіб з села зробили невдалу спробу вийти з раніше створеного трудового кооперативу. У Козлодуй був спрямований заступник міністра сільського господарства Стоян Сюлемезов, який намагається їх відмовити. Його прибуття викликало стихійну демонстрацію, вікна муніципалітету були розбиті і була розправи над Сюлемезовим. Натовп розсіяли зброєю, а десятки селян були арештовані і засуджені. Пізніше учасники Горянського руху також намагалися організувати подібні події.[6]

6 квітня 1970 р. початок будівництва Першої АЕС «Козлодуй».

31 грудня 2004 року Декретом Національної Асамблеї були зняті з експлуатації енергоблоки № 1 та 2 АЕС «Козлодуй».

На 31 грудня 2006 року 3 та 4 енергоблоки АЕС Козлодуй були зняті з експлуатації.

Населення[ред. | ред. код]

Населення міста складає 13 771 мешканців за даними від 15 червня 2013 року.[7][8][9] Це другий за кількістю мешканців населений пункт області після Враци. У 1969 році Козлодуй отримав статус міста.[9]

У Козлодуї живуть переважно болгари, є також волохи, роми, росіяни, українці, в'єтнамці, турки та інші.

Національний склад населення міста[10]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 10966 97,6%
цигани 136 1,2%
турки 24 0,2%
інша 55 0,5%
не визначились 56 0,5%
Всього відповіли 11237

Розподіл населення за віком у 2011 році[11]:


Динаміка населення[12]:

Економіка[ред. | ред. код]

АЕС Козлодуй

Місто має велике економічне значення завдяки функціонуванню АЕС Козлодуй. Населення міста переважно зайняті на АЕС Козлодуй та Державному підприємстві «Радіоактивні відходи».

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Школи

На території міста функціонують чотири школи:

  • Вища школа «Христо Ботев»
  • Вища школа «Св. Кирила і Мефодія» (Козлодуй)
  • Професійна вища школа ядерної енергетики «Ігор Курчатов»
  • Початкова школа «Василь Левський»

На території міста діють 4 дитячих сади.

Культура[ред. | ред. код]

Корабель Радецький

У Козлодуї знаходяться наступні пам'ятки 100 туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу: Національний музей «Пароплав Радецький». Корабель також пропонує спальні каюти.

У муніципалітеті Козлодуй туристична діяльність пов'язана швидше з наданням можливостей для відпочинку і розваг для мешканців на її території. Існують дві великі туристичні поїздки, маршрут яких проходить по общині — національний туристичний похід «По стопах Ботевого загіну — Козлодуй-Околчиця» та Міжнародної водний похід по річці Дунай.

Іконостас храму Святої Трійці є роботою майстрів Дебори з роду Філіпови.[13] У 2018 році церква визнана пам'яткою культури місцевого значення.[14]

Театри[ред. | ред. код]

Культурний центр для мешканців і гостей Козлодую

Відома діяльність Товариства молодіжного театру «3 — 4!» міського дитячого комплексу. Окрім театральних вистав, молодь у Козлодуї виступає з піснями, танцями і т.п. Досить популярними є «Домініка», «Робінзон» і кілька балетів.

На території міста є:

  • «Будинок енергетиків»
  • Громадський центр «Христо Ботев»

Музеї[ред. | ред. код]

Національний музей «Пароплав Радецький». Він підпорядкований Міністерству культури і фінансується ним.

Музей «Пароплав Радецький» був створений наказом №5 Ради Міністрів Республіки Болгарія від 16 травня 1962 року. Його реставрація розпочалася у травні 1966 року і пройшла кілька етапів. Судно розташоване у порту Козлодуя. З 1993 року організовує подорожі в акваторії між портами по всій Болгарській ділянці Дунаю.

Судно пропонує розміщення на 40 осіб, першокласний салон з експозицією, придатний для проведення культурних заходів, ділових зустрічей, концертів та багато іншого.

Спорт[ред. | ред. код]

Плавальний клуб «Атомік» від АЕС Козлодуй.

Місцева футбольна команда Ботев Козлодуй грає в «Б» РПГ.

Щорічно в липні в Козлодуї проходить тенісний турнір.

Є також клуб дзюдо — «Олімпія».

Клуб таеквон-до Оренда також займається спортом. Клуб існує з 1995 року.

Регулярні події[ред. | ред. код]

  • 27 травня — Христо Ботев і його загін зійшли на пляж Козлодуй. Свято відзначається урочистим феєрверком.
  • 19 червня — День енергетика
  • 29 червня — День Дунаю — в цей день корабель «Радецький» плаває одну годину (безкоштовно)

Особи[ред. | ред. код]

Народилися в Козлодуї
  • Величко Добрев, болгарський вчений і мікробіолог
  • Зорцелін Мінков, болгарський актор
  • Румен Трифонов, болгарський футболіст
  • Юлія Юревич, болгарська модель українського походження

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Kozloduy", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9912013/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. цитата з книги доцента Румена Ковачева «Інвентаризація Нікопольського санджака 80-х років XV століття в Болгарському історичному архіві», Національний видавництво «Св. Кирила і Мефодія», Софія, 1997, с.121
  4. Журнал Letostrue або простий календар на простий рік 1873, ювілейний ювілей, видав книжковий магазин Христа. Г. Данова і Ко в Пловдив, Рущук і Велес, надруковані у Відні в буклетах Л. Соммер і Сіе, стор.
  5. Від Іскара до Огоста. Архів оригіналу за 2 Лютого 2019. Процитовано 27 Лютого 2019.
  6. Груев, Михаил (2009). Преорани слогове. Колективизация и социална промяна в Българския северозапад 40-те – 50-те години на XX век. София: Сиела. с. 157, 160—161. ISBN 978-954-28-0450-5.
  7. Населення — міста Болгарії — НСІ. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 27 лютого 2019.
  8. Населення — міста Болгарії — «WorldCityPopulation». Архів оригіналу за 24 Лютого 2019. Процитовано 27 Лютого 2019.
  9. а б Населення — міста Болгарії — pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 10 Листопада 2017. Процитовано 27 Лютого 2019.
  10. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
  11. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
  12. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Козлодуй, общ. Козлодуй, обл. Враца (болгарською) . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 23 січня 2012.
  13. Василиев, Асен (1965). Български възрожденски майстори: живописци, резбари, строители. София: Наука и изкуство. с. 250.
  14. . 21 август 2018 г. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]