Комаров Віктор Нойович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Нойович Комаров
рос. Виктор Ноевич Комаров
Ім'я при народженніВиктор Ноевич Комаров
ПсевдонімПавло Багряк (колективний)
Народився1924(1924)
Ростов-на-Дону
Помер18 березня 2001(2001-03-18)
Москва
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьпрозаїк, журналіст
Alma materфізичний факультет МДУ
Мова творівросійська
Роки активності19592001
Напрямокпроза
Жанрфантастична повість, роман, оповідання, науково-популярна література
Magnum opus«Слідами Невідомого»
Нагороди
орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»

Ві́ктор Но́йович Комаро́в (рос. Ви́ктор Но́евич Комаро́в, {1924, Ростов-на-Дону — пом.18 березня 2001, Москва) — російський радянський та російський письменник-фантаст, вчений-астроном, а також автор-науково-популярної літератури та журналіст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Віктор Комаров народився у Ростові-на-Дону. Деякий час майбутній учений та письменник жив разом із родиною у станиці Мілютинській. Пізніше Віктор Комаров жив у Москві, де закінчив фізико-математичний факультет Московського університету. Після закінчення університету Віктор Комаров працював у Московському планетарії, де був головою астрономічної секції. Окрім наукової роботи, Віктор Комаров займався популяризацією науки, є автором близько 50 науково-популярних та науково-художніх книжок, переважно астрономічної та атеїстичної тематики. Найвідомішими з його науково-популярних та науково-художніх книжок є «Що таке чудеса?», «Нова цікава астрономія», «Цікава астрофізика», «Шляхи до таємниці». Віктор Комаров був членом Академії космонавтики імені Ціолковського та Міжнародної академії ноосфери.

Помер Віктор Комаров 18 березня 2001 року в Москві.

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Першим літературним твором Віктора Комарова став роман «Слідами Невідомого», написаний ним у співавторстві з Аріадною Громовою, який вийшов друком у 1959 році, в якому описується знахідка в Гімалаях марсіанського космічного корабля. У доробку письменника більше 30 фантастичних оповідань, переважно на атеїстичні та астрономічні теми, які він часто робив частиною своїх науково-популярних книжок. Два оповідання Комаров написав у співавторстві з Віктором Шрейбергом. Також Віктор Комаров є автором фантастичної повісті «Божий суд».

У 60-80-х роках ХХ століття Віктор Комаров був членом творчого колективу письменників і художника, який публікував науково-фантастичні твори під псевдоніном Павло Багряк. До цього колективу, крім Комарова, входили Валерій Аграновський, Ярослав Голованов, Володимир Губарєв, Дмитро Біленкін і художник Павло Бунін, який ілюстрував книги видані під цим псевдонімом. Цей творчий колектив створив романи «П'ять президентів» (який складається із чотирьох повістей «Хто?», «Перехрестя», «П'ять президентів», «Перевертень») і «Фірма пригод», а також повість «Сині люди». Усі ці твори написані в жанрі науково-фантастичного детектива, та присвячені критиці тогочасного капіталістичного суспільства. Колектив також написав сценарій до фільму «Нові пригоди барона Мюнгаузена», проте він так і не був опублікований. Після смерті в 1987 році Дмитра Біленкіна колектив авторів розпався.[1][2]

Переклади

[ред. | ред. код]

Твори Віктора Комарова перекладені багатьма мовами світу, зокрема англійською, німецькою, чеською, словацькою, французькою, угорською, польською, китайською та багатьма іншими. Українською мовою опубліковано ряд науково-фантастичних оповідань письменника.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • 1959 — По следам неведомого (у співавторстві з Аріадною Громовою)а

Повісті

[ред. | ред. код]
  • 1974 — Божий суд

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • 1961 — Блуждающая частота (у співавт. з В. Ф. Шрейбергом)
  • 1964 — Электронный бог
  • 1966 — Отступление хроноса (у співавт. з В. Ф. Шрейбергом)
  • 1968 — Душа
  • 1968 — Яблоки падают всегда!
  • 1970 — Все может быть…
  • 1972 — Переворот откладывается
  • 1972 — Черная бездна
  • 1972 — Эксперимент
  • 1972 — Сюрприз
  • 1973 — Этюдное решение
  • 1974 — Решение
  • 1975 — Сказки
  • 1976 — Если бы знать заранее…
  • 1976 — Круг
  • 1978 — Сценарий для Вселенной
  • 1978 — Тупик
  • 1981 — Шалун
  • 1982 — Двойная сенсация
  • 1984 — Райская ловушка
  • 1985 — Оставался один час
  • 1986 — Стечение обстоятельств
  • 1986 — В ожидании чуда
  • 1988 — Неудачник
  • 1988 — Четвертый закон
  • 1988 — Слепая удача
  • 1988 — Игра природы
  • 1989 — Правило перевода
  • 1990 — Адвокаты дьявола
  • 1990 — Я этого не знал
  • 1990 — Приговор
  • 1992 — Ни «да», ни «нет»

Науково-популярні твори

[ред. | ред. код]
  • 1955 — Наука о строении Вселенной
  • 1956 — Как астрономы изучают небесные тела
  • 1957 — Движения звёзд
  • 1958 — Материал в помощь лектору: Советские искусственные спутники Земли
  • 1959 — Космические полеты и их атеистическое значение
  • 1960 — Чудесные явления на небе
  • 1961 — Будет ли конец мира?
  • 1961 — Путь в космос открыт
  • 1961 — Советский человек в космосе
  • 1963 — Космос, бог и вечность мира
  • 1964 — По ту сторону тайны
  • 1966 — Человек и тайны вселенной
  • 1966 — Наступление продолжается
  • 1967 — Свершение мечты
  • 1968 — Увлекательная астрономия
  • 1968 — Сегодня вечером
  • 1971 — Загадка будущего
  • 1972 — Астрономия в СССР
  • 1972 — Неисчерпаемость материи и современное естествознание
  • 1972 — Новая занимательная астрономия
  • 1972 — Спор с самим собой
  • 1974 — По следам бесконечности
  • 1974 — Вопреки здравому смыслу?
  • 1975 — Беседы о религии и атеизме
  • 1976 — Раскрывая тайны природы
  • 1977 — Рядом с неведомым
  • 1978 — В звездных лабиринтах
  • 1979 — Атеизм и научная картина мира
  • 1979 — Вселенная видимая и невидимая
  • 1979 — Методика подготовки и чтения популярных лекций по естественнонаучной тематике
  • 1979 — Московский планетарий
  • 1982 — Что такое чудеса?
  • 1982 — Покой нам и не снился…
  • 1983 — Новая занимательная астрономия
  • 1983 — Человек познающий
  • 1984 — Занимательная астрофизика
  • 1985 — Приглашение к звездам
  • 1986 — Быть мудрым без бога!..
  • 1987 — Оглянись вокруг…
  • 1987 — Астрономия и мировоззрение
  • 1988 — Непримиримое противостояние
  • 1988 — Наука и миф
  • 1989 — В космическом зеркале
  • 1990 — Человек в мироздании
  • 1990 — Путь к тайне
  • 1997 — Диалоги не о Боге
  • 1999 — Тайны космических катастроф
  • 1999 — Занимательная астрономия
  • 2001 — Час звездочета
  • 2000 — Тайны пространства и времени
  • 2001 — Чего мы не знаем о Вселенной
  • 2002 — Увлекательная астрономия

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Павло Багряк на сайті fantlab.ru [Архівовано 22 Червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Багряк Павел [Архівовано 22 Червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]