Костел Вітовта
| Костел Вітовта | |
|---|---|
 | |
| 54°53′42″ пн. ш. 23°53′11″ сх. д. / 54.8950220000277724° пн. ш. 23.88660800002777762° сх. д.Координати: 54°53′42″ пн. ш. 23°53′11″ сх. д. / 54.8950220000277724° пн. ш. 23.88660800002777762° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Литва, Каунас |
| Початок будівництва | 15 століття |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | готика і Цегляна готика |
| Належність | католицтво |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
| Вебсайт | vytautine.lcn.lt |
  Костел Вітовта (Литва) | |
 | |
 Костел Вітовта у Вікісховищі | |
Костел Вітовта (костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії; лит. Vytauto Didžiojo bažnyčia; Švč. Mergelės Marijos Ėmimo į dangų) — католицький храм в Старому місті Каунаса (вулиця Алексото, 3), Литва, один із найстаріших в місті. Храм включено до Реєстру культурних цінностей Литовської Республіки та охороняється державою, код 825[1].
Історія[ред. | ред. код]
Храм був споруджений на північному березі річки Німан близько 1400 року для ченців-францисканців та іноземних купців. Будівництво фінансував князь Вітовт як комендацію Пресвятій Діві Марії за збереження його життя після головного бою в битві на Ворсклі.
Розташовуючись досить близько до річки, храм неодноразово страждав від весняних паводків. У 1812 році він був спалений французькими військами. Після Листопадового повстання (1830—1831) францисканський монастир був закритий російським урядом. У 1845 році храм було закрито й він пізніше, вже після перебудови, відновив свою діяльність як православний. З 1903 року в приміщеннях костелу розміщувалися військові казарми. У 1915 році представники Рейхсверу використовували будівлю як склад. У 1919 році монастир та костел було повернуто Католицькій церкві, а в 1931—1938 роках й пізніше, у 1978—1982 роках, у даних будівлях проводилися реставраційні роботи.
Архітектура[ред. | ред. код]
Храм був побудований в готичному стилі і є прикладом литовської цегляної готичної архітектури. Форма храму у вигляді хреста є унікальною для литовської готики. Протягом багатьох років рівень ґрунту навколо храму значно зростав, і, відповідно, фасади стали нижчими; щоб компенсувати це, вікна зменшили, а бічні портали видалили[2]. Дзвіниця була додана пізніше і використовувалася для управління навігацією кораблів по Німану.
Литовський письменник Юозас Тумас (1869—1933) похований у крипті храму.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Švč. M. Marijos Ėmimo į dangų bažnyčia, vad. Vytauto Didžiojo. Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2017.
- ↑ Minkevičius, Jonas. {{{Заголовок}}}. — Vilnius Mokslas, 1988. — С. 126.