Костенко Костянтин Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костенко Костянтин Олегович
 Солдат
Загальна інформація
Народження28 листопада 1994(1994-11-28)
Вознесенськ
Смерть16 серпня 2014(2014-08-16) (19 років)
Благодатне
Військова служба
Роки служби2013-2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Костянти́н Оле́гович Косте́нко (28 листопада 1994(19941128) — 16 серпня 2014) — солдат 28-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 28 листопада 1994 року в місті Вознесенськ Миколаївської області. У 2013 році закінчив загальноосвітню школу № 10 міста Вознесенська.

У Збройних Силах України з осені 2013 року. Служив за контрактом старшим стрільцем механізованого взводу 28-ї окремої механізованої бригади.

З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Загинув від поранення в серце під час обстрілу терористами біля села Благодатне у Амвросіївському районі Донецької області.

Тоді ж полягли Віктор Булавенко, Олександр Друзь, Микола Прудій, Олександр Топал й Олександр Цибульський.

Поховали Костянтина 20 серпня 2014 року у Вознесенську на Лагерському кладовищі. 19-20 серпня у Вознесенську були днями жалоби.

Без сина лишилися мама Оксана Вікторівна, батько Олег Володимирович.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Почесні громадяни міста Вознесенська. Вознесенськ. Інтернет-портал територіальної громади. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 29.09.2021. (укр.)
  2. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях! В Міноборони вшанували загиблих захисників

Джерела

[ред. | ред. код]