Крістоф Шенборн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістоф Шенборн
Народився22 січня 1945(1945-01-22)[1][2][…] (79 років)
Skalka Castled, Vlastislavd[4]
Країна Австрія
Діяльністькатолицький священник, богослов, письменник, викладач університету, Latin Catholic bishop
Alma materПаризький католицький інститут, Віденський університет і Паризький університет
Знання мовнімецька[5][6]
ЗакладУніверситет Фрібура
ЧленствоЄвропейська академія наук і мистецтв і Папська академія святого Фоми Аквінськогоd[7]
Титулграф[d]
ПосадаArchbishop of Viennad, кардинал-священник[8], єпископ-помічник, титулярний єпископ, католицький архієпископd, coadjutor archbishopd і ієрарх
Конфесіякатолицька церква[8]
БатькоHugo-Damian Schönbornd[3]
МатиEleonore Schönbornd[3]
Брати, сестриMichael Schönbornd і Philipp Schönbornd
Нагороди

Крі́стоф Ше́нборн (нім. Christoph Maria Michael Hugo Damian Peter Adalbert von Schönborn; нар. 22 січня 1945(19450122), замок Скалка, околиці Літомержіце, Чехія) — австрійський кардинал, архієпископ Відня і примас Австрії з 14 вересня 1995 року, ординарій для вірних візантійського обряду в Австрії.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився в німецькій шляхетській родині. Другий син графа Гуґо Даміана фон Шенборна та баронеси Елеонори Оттилії Гільди Марії фон Добльгофф. У вересні 1945 року родина переїхала до Австрії.

У 1963 році вступив до Домініканського ордену. Вивчав теологію в домініканських осідках студій в Бонні та Парижі (Le Saulchoir), філософію і психологію у Віденському університеті, славістику та історію візантійського християнства в Сорбонні, теологію в Паризькому католицькому інституті. Отримав ступінь ліценціата теології в 1971 році, доктора теології — в 1974 році в Парижі.

27 грудня 1970 року рукоположений на священика архієпископом Віденським кардиналом Францом Кенігом.

У 1973—1975 роках Крістоф Шенборн був духівником студентської спільноти в Грацькому університеті. У 1976—1991 — професор догматики християнського Сходу у Фрібурзькому університеті, Швейцарія. У 1980—1991 — член теологічної комісії Швейцарської єпископської конференції, в 1980—1987 — комісії з діалогу між православними і римо-католиками, в 1980—1984 — комісії з діалогу між римо-католиками та іншими християнами. З 1980 — член Міжнародної теологічної комісії, з 1984 року — член фундації «Pro Oriente», створеної для підтримки відносин між Католицькою церквою і Східними церквами.

Почесний доктор православного богословського факультету Бухарестського університету.

У 1987—1992 роках Шенборн був секретарем комісії Конгрегації віровчення з підготовки Катехизму католицької церкви.

11 липня 1991 року папа Римський Іван-Павло II призначив Крістофа Шенборна єпископом-помічником Віденським, титулярним єпископом Сутрі. Єпископська хіротонія відбулася 29 вересня того ж року в Віденському кафедральному соборі (головним святителем був кардинал Ганс Герман Ґроер, архієпископ Віденський, а співсвятителями — кардинал Франц Кеніг, архієпископ-емерит Віденський, і Войтєх Ціркле, єпископ Брно). 13 квітня 1995 року призначений коад'ютором Віденської архідієцезії. З 14 вересня 1995 року — архієпископ Віденський. З 5 листопада 1995 року — ординарій для вірних візантійського обряду, що проживають в Австрії.

У 1996 році архієпископ Шенборн проповідував великопосні духовні вправи для папи і Римської курії.

У 1999 році отримав ступінь доктора honoris causa Карлового університету в Празі.

На консисторії 21 лютого 1998 року Іван Павло II надав архієпископові Шенборну сан кардинала-пресвітера з титулом римської церкви Джезу-Дівін-Лавораторе.

З червня 1998 року — кардинал Шенборн є головою Австрійської єпископської конференції.

Кардинал Шенборн брав участь у конклаві 2005 року, під час якого обрано папою Бенедикта XVI.

Крім рідної німецької, говорить англійською, французькою та італійською мовами.

Членство в дикастеріях Римської курії і комісіях

[ред. | ред. код]

Кардинал Шенборн є членом таких дикастерій Римської курії:

У межах Конференції єпископів Австрії кардинал Шенборн очолює комісію в справах віровчення і катехитичну комісію.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Великий хрест І ступеня Почесного знаку за заслуги перед Австрійською Республікою
  • Елемозинарій Ордену Золотого руна

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]