Кульджа

Кульджа уйг. غۇلجا / Ғулҗа‎ кит. 伊宁
Кульджа ввечері Кульджа ввечері
Основні дані
43°55′ пн. ш. 81°19′ сх. д.
Країна	КНР Китай
Регіон	Синьцзян-Уйгурський автономний район, Ілі-Казахський автономний округ
Адмінцентр	Herembagh Subdistrictd
Столиця для	Ілі-Казахська автономна область
Поділ	Saybuyi Subdistrictd, Döngmehelle Subdistrictd, Ilihelu Subdistrictd, Qazanchi Subdistrictd, Döletbagh Subdistrictd, Chongköwrük Subdistrictd, Herembagh Subdistrictd, Jiefanglu Subdistrict, Yiningd, Yining Border Economic Cooperation Zoned, Bayanday Townd, Yëngiyer Townd, Xenbing Townshipd, Tashköwrük Townshipd, Qaradöng Townshipd, Toghraq Townshipd, Këpekyüzi Townshipd, Dadamtu Townshipd, Penjin Townd
Площа	629 км²
Населення	430 000 (2004)
Телефонний код	0999
Часовий пояс	UTC+8
Номери автомобілів	新F
GeoNames	8563527
OSM	r2751497  ·R
Поштові індекси	835 000
Міська влада
Вебсайт	zgyn.gov.cn
Мапа
Кульджа Кульджа (Китайська Народна Республіка)
Кульджа у Вікісховищі

Кульджа (уйг. غۇلجا, Ғулҗа‎, каз. Құлжа) або Їнін (кит. 伊宁, пін. Yíníng) — місто у Китаї, центр Ілі-Казахського автономного округу, який входить до складу Синьцзян-Уйгурського автономного району. Розміщене на північному березі річки Ілі приблизно на відстані 100 км на схід від кордону Китаю з Алматинською областю Казахстану на так званій Кульджинській рівнині. Місто має найбільшу вологість зазвичай посушливого регіону Синьцзян.

Адміністративно місто Кульджа і навколишня територія загальною площею 521 км² утворює «місто повітового рівня», з кількістю населення 370 тис. чол. (2002 р.). Основна частина населення — уйгури, казахи, хоча з кожним роком сюди зі сходу країни посилюється потік етнічних китайців. На околицях міста наявні поселення маньчжурів (сібо) та монголів, які займаються скотарством. Протягом 19-20 століть у Кульджі був відчутний вплив татарської інтелігенції та купців, які полишили Російську імперію у зв'язку з подіями після Жовтневої революції. За деякими оцінками у першій половині XX ст. до третини населення міста складали татари. Татари створили й першу новометодну школу у Кульджі, яка у подальшому стала передвісником казахської, киргизької й уйгурської шкіл.

Клімат

Місто знаходиться у степовій зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -8.3 °С (17 °F).

Клімат Кульджі
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	7	17	27	32	32	36	37	37	35	30	18	8	37
Середній максимум, °C	−2	1	9	18	23	27	28	29	25	17	5	−1	15
Середня температура, °C	−8	−4	3	10	16	19	21	21	17	9	0	−6	8
Середній мінімум, °C	−14	−10	−2	3	9	12	14	13	9	2	−5	−11	1
Абсолютний мінімум, °C	−27	−20	−16	−7	−2	7	8	3	−2	−6	−22	−32	−32
Норма опадів, мм	0	20	10	20	20	40	10	10	10	20	30	20	260
Днів з дощем	2	5	2	4	3	5	2	3	1	3	4	5	44
Вологість повітря, %	77	79	71	53	55	58	60	56	55	63	75	79	65
Джерело: Weatherbase

Історія

Нагірні пасовища у межах Ілійської долини (див Кульджинська рівнина) з давніх-давен приваблювали кочові племена. Назва міста «Кульджа» уперше згадується ще в період Тюркського каганату.

У IX сторіччі в Ілійській долині оселилися уйгурські племена на чолі з Пен Текіном, з якими і перебувала частина племені Яглакар, яка також входила до складу уйгурського племінного союзу.

Саме у Кульджі була розміщена столиця володіння Чагатая, сина Чингісхана (див. Чагатайський улус). Під владу Китаю ця територія відійшла у 1755-57 рр. після закінчення збройних сутичок з джунгарами, під контролем яких вона і знаходилася.

З поширенням у середині XIX ст. в Семиріччі російського впливу Кульджа стає важливим осередком торгівлі між Росією та Китаєм. 1855 р. тут було підписано договір, яким узаконено торгівлю між підданими обох держав.

Місто зазнало великого руйнування у 1864–1866 рр. під час уйгуро-дунганського повстання. Увесь Ілійський край, у тому числі і Кульджа, 1871 р. було зайнято російськими військами. 1881 року місто було повернуто Китаю, після чого багато ілійських уйгурів (приблизно 45 тис. ос.) та дунганів (близько 4,6 тис. ос.) пересилилося у межі російських володінь (нинішній південно-західний Казахстан та північна Киргизстан).

У літературі, насамперед у російській, місто Кульджа (Їнін) інколи зустрічається під назвою «стара Кульджа» чи «таранчинська Кульджа», у той час як місто Суйдін (кит. 绥定), розташоване за 40 км на північний захід, іменувалося «нова Кульджа» або «китайська Кульджа». Тоді «таранчинська Кульджа» (тобто місто таранчів — уйгурів) була осередком торгівлі, а «китайська Кульджа», заснована 1762 року та розміщена ближче до кордону, — фортецею і центром китайської адміністрації в регіоні.

1965 року Суйдін було перейменовано, місто одержало політично більш прийнятну назву Шуйдін (水定), від 水 (вода) замість 绥 (угамовувати). Зараз Шуйдін є центром сусіднього повіту Хочен (霍城县).

5 лютого 1997 року Кульджа стало ареною протестів місцевого населення проти китайської політики. Події завдали глубокого враження на Рабію Кадир, яка незабаром очолила рух за права уйгурського народу.

Шляхи

• Годао 218. Їнін — Жоцян
• Годао 312. Шанхай — Їнін

Відомі особистості

В поселенні народилась:

• Майра Мухамедкизи (* 1969) — казахська оперна співачка.

• Фотогалерея
• 
• 
• 
• 

Посилання

• Офіційний сайт Кульджі (кит.)