Ломикамінь болотний
| Ломикамінь болотний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
| Родина: | Ломикаменеві (Saxifragaceae) |
| Рід: | Ломикамінь (Saxifraga) |
| Вид: | Ломикамінь болотний (S. hirculus)
|
| Біноміальна назва | |
| Saxifraga hirculus | |
| Синоніми | |
|
Saxifraga hirculus var. alpina Engl. | |
Ломикамінь болотний[1][2], ломикамінь болотяний[3] (Saxifraga hirculus) — вид трав'янистих рослин родини ломикаменеві (Saxifragaceae), поширений у гірських, болотистих та арктичних районах Європи, Азії та Північної Америки.
Це багаторічні трав'янисті рослини 10–40 см заввишки. Кореневища від гіллястих до безгілкових, коричневі. Є короткі столони, іноді злегка запушені. Стебла висхідні, без гілок, густо вкриті вузькими світло-зеленими листками, верхні частини стебел вкриті іржаво-коричневими волосками, нижні — злегка червонуваті. Листя: у прикореневій розетки і чергуються уздовж стебла, від коротко-черешкових до безчерешкових. Листові пластини ланцетні, з цілими краями. Квіти з відразливим запахом, поодинокі або в групах з 2–3 квіток. Квіти 1–3 см в діаметрі, жовті, з оранжовими крапками; пелюсток 5, 6–18 мм, більш ніж удвічі довші за чашолистки; чашолистків 5, відігнуті; тичинок 10. Плоди — довгасті коробочки, які містять багато коричневого насіння.
Цвіте в липні–вересні. Розмножується насінням та вегетативно.
Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Німеччина, Польща, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Швеція, Велика Британія, Румунія, Франція), Азія (Вірменія, Азербайджан, Росія, Китай, Казахстан, Таджикистан, Монголія, Індія — Сіккім), Північна Америка (Ґренландія, Канада, США)[4]. Населяє мокру, як правило, мохову, арктичну або альпійську тундру, вологі альпійські луки, болота, низинні луки, джерела. Зростає на висотах від 0 до 5000 м (у Китаї) над рівнем моря. У помірних областях в Європі та в усьому світі під загрозою. На територіях Австрії й Ліхтенштейну зник.
В Україні зростає в Поліссі, поодиноко трапляється на Волино-Подільській височині. Популяції нечисленні, в їх складі часто менше 10 екземплярів. Суттєвою загрозою є осушення та освоєння боліт і прилеглих територій. Природоохоронний статус виду: вразливий. Охороняють в ПЗ «Розточчя» та пам'ятці природи «Хом-гора» (Рівненська обл.)[2].
- ↑ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 154. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Червона книга України. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
- ↑ Saxifraga hirculus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- NatureGate [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- The Euro+Med PlantBase (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
