Ломиніс
Ломиніс[1] (Clematis) — рід жовтецевоцвітих рослин родини жовтецевих. Назва роду походить від давньогрецького κληματίς — «витка рослина». Рід налічує близько 250 видів[2], більшість з яких ростуть у помірному поясі Азії, Америки та Європи.
Природно зростають на Заході України ломиніс виткий (Clematis vitalba L.) і ломиніс альпійський (Clematis alpina Mill.). Інтродукованими є ломиніс фіолетовий (Clematis viticella), ломиніс Жакмана (Clematis jackmani), ломиніс волотистий (Clematis paniculata)[3]. Також в Україні ростуть ломиніс вогнистий (Clematis flammula L.), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.), ломиніс східний (Clematis orientalis L.), ломиніс несправжньовогнистий (Clematis pseudoflammula Schmalh. ex Lipsky), ломиніс прямий (Clematis recta L.)[4].
Також рослину культивують для вирощування на квітниках та клумбах. В основному окультурені сорти та гібриди[5], котрі можна знайти на ринку України[5] вирощують з посадкового матеріалу, котрий завозиться з Польщі, найбільшим постачальником є розсадник Марчинського[6][7][2].
Це в основному деревні іноді трав'янисті виткі рослини. Підіймаються за допомогою кучерявого листя. Деякі види досягають висоти 2-6 метрів. Вони є вічнозеленими або листопадні. Деякі види мають довгі кореневища. Листки супротивні, прості або перисті. Суцвіття волоті або, рідко, одиночні квіти. Сім'янки зазвичай подовжені, пір'ясті або оголені. Число хромосом — 8.
Деякі сорти[5] цінуються за їх здатність дертися по стінах, парканах та інших структурах, а також за зростання серед інших рослин, таких як дерева і чагарники. Деякі можуть витися по землі, щоб забезпечити покриття.
Незважаючи на токсичність, корінні американці використовували дуже малі кількості Clematis ligusticifolia як ефективне лікування мігрені і нервових розладів. Рослина також використовується як ефективне лікування шкірних інфекцій. Європейські види[2] не використовують в лікувальних цілях, а лише для озеленення, окультурювання та краси[5].
- На честь рослини названо астероїд 1101 Клематіс.
- ↑ Clematis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Клематисы - Clematis - Źródło Dobrych Pnączy. www.clematis.com.pl. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ В. П. Рябчук, Ліани Заходу України, Науковий вісник, 2004, с. 135—139
- ↑ Довідник назв рослин України. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
- ↑ а б в г Мій розкішний сад. www.facebook.com (укр.). Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ Главная - Clematis - Źródło Dobrych Pnączy. www.clematis.com.pl. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ http://www.technetdesign.pl, TECH-NET Marcin Lis-. О питомнике. www.clematis.com.pl (рос.). Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ Genus: Clematis L. // «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Клематіс // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 109. — ISBN 978-966-08-4940-2.
Це незавершена стаття про жовтецеві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |