Лусочниця звичайна
| Лусочниця звичайна, Цукрова лусочниця | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lepisma saccharina Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Звичайна лусочниця, цукрова лусочниця[джерело?] або звичайна лусківниця[джерело?] (Lepisma saccharina) — дрібна безкрила комаха із ряду щетинохвостих. Космополітичний вид, зустрічається по всій Україні. Ця прудка комаха нерідко трапляється в житлі людини, переважно на кухні, а також на продовольчих складах. Вважають, що лусочниця є однією з найдавніших комах, що нині живуть — її предки мешкали на Землі більше 300 млн років тому у палеозойську еру.[1]
Довжина комахи становить 0,8 — 1,9 см.[2] Тіло плоске, поступово звужується до кінця, після третього линяння покрито дрібними сріблясто-сірими лусочками. Завдяки своїм лусочкам комаха отримала свою українську назву. Від хвоста відходять три нитки, дві з яких направлено у боки і одна назад. Від голови відходять довгі вусики, спрямовані вперед. За лусочницю іноді помилково приймають одну з губоногих багатоніжок — звичайну мухоловку (Scutigera coleoptrata), що відрізняється від лусочниці великою кількістю довгих ніг.
Лусочниці полюбляють вологі та темні місця — у природі їх можна зустріти в опалому листі, під корчами, каменями тощо. У приміщеннях вони також віддають перевагу аналогічним умовам — якщо у будинку сухо і світло, то лусочниці там не буде. Припускають, що лусочниці походять з тропіків — їх оптимальні умови проживання складають +21… +26 °C і 75 — 97 % вологості.[1][3] Активні вночі, решту часу ховаються. У разі потрапляння на світло намагаються швидко сховатися. Пересуваються швидко, дорогою роблячи короткі зупинки.
Живиться продуктами рослинного походження, що містять у собі крохмаль або полісахариди; їхній раціон може включати цукор, борошно, клей, книжкові палітурки, папір, фотографії, тканини, що містять крохмаль. Зі складських приміщень можуть бути занесені до будинку через покупку туалетного паперу або картонок з паперовими серветками. Нешкідливі для людини та домашніх тварин і не є переносниками захворювань, але можуть псувати вологий папір.
Близьким родичем лусочниці звичайної є термобія хатня (Thermobia domestica), яка належить до роду Thermobia родини Lepismatidae (сріблясті лусочниці). Ця комаха сягає довжини 8–10 мм. Вусики майже вдвічі довші за тіло. Забарвлення темне, із жовтими плямами. Термобія поширена по всій Україні, часто мешкає в магазинах, хлібопекарнях.
Джерела[ред. | ред. код]
- Для написання цієї статті використаний матеріал Російської Вікіпедії
- В. В. Бригадиренко ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ КОМАХ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Entomology Department at the University of Arkansas Fayetteville «Silverfish [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]» Прочитано 2007-11-21
- ↑ George C. Mcgavin «DK Handbooks: Insects — Spiders And Other Terrestrial Arthropods» Dorling Kindersley 2000 ISBN 0-7894-5337-1
- ↑ The Bug Clinic «Silverfish/firebrat [Архівовано 2 листопада 2007 у Wayback Machine.]» Прочитано 2007-11-21
Посилання[ред. | ред. код]
- Звички, місця проживання і загрози лусочниць [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
|
