Ліссітса Алекс Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліссітса Алекс Миколайович
Народився 23 квітня 1974(1974-04-23) (49 років)
Корюківський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність економіст
Alma mater Національний університет біоресурсів і природокористування України

Алекс Ліссітса (Олексій Лисиця)[1][2] (нар. 23 квітня 1974, c. Тельне Корюківського району Чернігівської обл.) — український громадський діяч, провідний фахівець аграрного та харчового секторів економіки, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».[3]

Освіта[ред. | ред. код]

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Навчаючись в університеті Гумбольдта, Алекс Ліссітса працював науковим співробітником (research assistant). По закінченню навчання був запрошений до праці провідним науковим співробітником Інституту аграрного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Галлє, Німеччина).

У 2006–2007 роках обіймав посаду генерального директора асоціації «Українська аграрна конфедерація».

2007-го заснував і очолив асоціацію «Український клуб аграрного бізнесу».[4]

У 2009–2011 роках обіймав посаду невиконавчого директора групи компаній «Агротон», одного з найбільших агровиробників України.[5]

Алекс Ліссітса був радником Міністра аграрної політики України Юрія Мельника[6] та комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України.[7]

У 2012 році обіймав посаду невиконавчого директора «Індустріальної Молочної Компанії» (ІМК).[8]

З травня 2013 року обіймає посаду генерального директора «Індустріальної Молочної Компанії» (ІМК).[9]

Алекс Ліссітса — голова правління Українського центру європейської політики.[10]

З 2017 р. Алекс Ліссітса — голова Ради з питань аграрної освіти при МОН України.[11][12]

З 2017 р. є членом Ради директорів Української академії корпоративного управління.[13]

З 2019 року є засновником та активно розвиває програму підготовки фахівців широкого профілю "Агрокебети" на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України, яка дає змогу отримати диплом державного зразка.[14]

Кандидат у народні депутати від партії «Українська Стратегія Гройсмана» на позачергових парламентських виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року, № 15 у списку. Безпартійний.[15][16]

18 грудня 2020 р. обраний співголовою Східноєвропейського комітету DLG (Німеччина)[17]

Голова наглядової ради закритого інвестиційного клубу.[18]

У червні 2021 року став амбасадором економічного напряму діяльності ГД ООН в Україні[19]

Разом з колишнім міністром Кабміну Дмитром Дубілетом створив онлайн-платформу з продажу землі dobrozem.com.ua [20]

На початку квітня започаткував благодійну ініціативу «BORSCH», яка покликана допомогти українцям що мають в обробітку землю до 1 га в особистих селянських господарствах потерпілих областей, безкоштовно отримати насіння овочів борщового набору через територіальні громади.[21][22][23][24]

Досягнення та нагороди[ред. | ред. код]

  • У 2000 р. Алекс Ліссітса виграв головний приз на одному з престижних конкурсів Фонду імені Конрада Аденауера.[25]
  • Алекс Ліссітса – кращий топ-менеджер аграрної галузі за версією журналу Landlord.[26]
  • Переможець у номінації Ментор року 2020 премії Агро Champions[27]

Публікації[ред. | ред. код]

Доктор Алекс Ліссітса є автором понад 40 наукових публікацій українською, німецькою, англійською та російською мовами.[28]

Деякі з публікацій:

  • Lissitsa, Alexej & Rungsuriyawiboon, Supawat, 2006. Agricultural productivity growth in the European Union and transition countries (англ.)
  • Lissitsa, Alexej & Odening, Martin, 2001. Effizienz und totale Faktorproduktivität in der ukrainischen Landwirtschaft im Transformationsprozess (нім.)
  • Лисситса, Алексей 2006. Единая аграрная политика Европейского Союза: путь становления и принципы функционирования (рос.)

Автор підручника для студентів «50 запитань і відповідей про агрополітику».[29]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Ліссітса, Алекс. «Кого „пасе“ аграрна наука?» [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.], «Дзеркало тижня», № 37, 04 Жовтень 2008, Перевірено 2011-6-3.
  2. Олексій Лисиця змінив ім'я на Алекс Ліссітса, аби уникнути втрати наукової репутації на Заході, яка би неминуче виникла при повторній транслітерації його імені (спочатку його ім'я транслітерувалося з російської на французьку мову). «Алекс Лисситса: „Меня везде воспринимают своим“» [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.], «Столичные новости», № 04, Перевірено 2011-6-10.
  3. «Україна зацікавлена в довгострокових інвестиціях у сільське господарство» [Архівовано 8 червня 2011 у Wayback Machine.], «Урядовий кур'єр» червень, 2011 р., Перевірено 2011-6-9.
  4. «Компанії АПК створили Український клуб аграрного бізнесу»[недоступне посилання], Finance.ua, Перевірено 2011-6-4.
  5. «А.Ліссітса заявив про вихід із складу директорів „Агротона“», РБК Україна, Перевірено 2011-6-10.
  6. «Амбіції, що заколосилися», Finance.ua, Перевірено 2011-6-10.
  7. "Українсько-німецький аграрний форум «Стан, тенденції та перспективи розвитку АПК»[недоступне посилання з липня 2019], Українська Аграрна Конфедерація, Перевірено 2011-6-10.
  8. «Алекс Лисситса получил должность в Индустриальной молочной компании» [Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine.], Дело
  9. «Гендиректором «Індустріальної молочної компанії» призначений Алекс Ліссітса» [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.], РБК
  10. «Український центр європейської політики — незалежний аналітичний центр аналізу та вироблення політики, який був заснований у 2015 році» [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.], УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ
  11. МОН оновило склад Ради з питань аграрної освіти [Архівовано 10 червня 2019 у Wayback Machine.], AgroPortal.ua, липень 2017 р.
  12. «Про створення Ради з питань аграрної освіти» [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Наказ, Міністерство освіти і науки України»
  13. The Ukrainian Corporate Governance Academy (UCGA), SUPERVISORY BOARD». Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 25 червня 2019.
  14. Проект «Агрокебети» змінює систему аграрної освіти в Україні. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  15. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  16. Чому я йду кандидатом по списку Української стратегії Гройсмана?. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  17. Ліссітсу обрано співголовою Східноєвропейського комітету DLG. AgroPortal.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  18. Land Club. landclub.com.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  19. Алекс Ліссітса став амбасадором економічного напряму діяльності ГД ООН в Україні | Global Compact. globalcompact.org.ua (ru-RU) . 7 червня 2021. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  20. Ексміністр Дубілет та агрокомпанія ІМК запускають онлайн-платформу з продажу землі. Ринок запрацює з 1 липня. babel.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  21. В Україні стартувала благодійна ініціатива BORSCH. LANDLORD. 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  22. В Україні стартувала благодійна ініціатива BORSCH | AgroDay. agroday.com.ua. Процитовано 4 травня 2022.
  23. В Украине стартовала благотворительная инициатива BORSCH | Агроновости | АПК-Информ: овощи & фрукты. www.fruit-inform.com. Процитовано 4 травня 2022.
  24. В Україні стартувала благодійна ініціатива BORSCH. Пропозиція - Главный журнал по вопросам агробизнеса (рос.). Процитовано 4 травня 2022.
  25. «Одного разу з Алексом Ліссітсою», Журнал «Новое время», №8 березня 2018 , Перевірено 2019-6-25.
  26. «25 найкращих топ-менеджерів аграрної галузі» [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.], Landlord, липень 2018 р. , Перевірено 2019-6-25.
  27. Хто вони, Агро Champions 2020?. AgroPortal.ua. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  28. «Alexej Lissitsa на WorldCat» [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.], WorldCat, Перевірено 2011-6-10.
  29. Підручник для студентів «50 запитань і відповідей про агрополітику» [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.], квітень 2019 р.

Посилання[ред. | ред. код]