Координати: 51°4′42″ пн. ш. 27°24′19″ сх. д. / 51.07833° пн. ш. 27.40528° сх. д. / 51.07833; 27.40528

Майдан (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Майдан
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Олевська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060190280057930
Облікова картка Майдан 
Основні дані
Населення 452
Площа 1.89 км²
Густота населення 239.15 осіб/км²
Поштовий індекс 11036
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°4′42″ пн. ш. 27°24′19″ сх. д. / 51.07833° пн. ш. 27.40528° сх. д. / 51.07833; 27.40528
Середня висота
над рівнем моря
189 м
Відстань до
обласного центру
184 км
Відстань до
районного центру
31.2 км
Місцева влада
Адреса ради 11036, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Майдан, вул. Центральна, 54
Сільський голова Ничипорук Тамара Василівна
Карта
Майдан. Карта розташування: Україна
Майдан
Майдан
Майдан. Карта розташування: Житомирська область
Майдан
Майдан
Мапа
Мапа

Майда́н [1]село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 452 осіб. Відстань до центру громади становить близько 31 км і проходить автошляхом місцевого значення. Село розташовано на кордоні із Сарненським районом Рівненської області.

Географія

[ред. | ред. код]

На заході від села бере початок річка Кам'янка.

Історія

[ред. | ред. код]

Колишня назва — Майдан-Голишівський[2], село Голишівської волості Овруцького повіту Волинської губернії.

4 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду на Майдан-Голишівський напав відділ Василя Падалки з Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республікиі захопив там у полон 25 бійців та командира батальйону московського війська, 60 крісів, 2 жінок-комуністок. Невдовзі за ним через Майдан-Голишівський пройшла Збірна Київська дивізія (командир — Володимир Янченко) Волинської групи.

8 липня 1943 року нацистські окупанти спалили повністю село Майдан Олевського району, загинуло 20 жителів.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 519 осіб, з яких 230 чоловіків та 289 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,45 %
російська 1,55 %

Постаті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF).[недоступне посилання]
  2. etomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-6-1.png. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 3 липня 2019.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]