Калинівка (Олевська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Калинівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Олевська міська громада
Облікова картка Калинівка 
Основні дані
Засноване 1770
Населення 738
Площа 2,76 км²
Густота населення 267,39 осіб/км²
Поштовий індекс 11037
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°01′28″ пн. ш. 27°26′20″ сх. д. / 51.02444° пн. ш. 27.43889° сх. д. / 51.02444; 27.43889Координати: 51°01′28″ пн. ш. 27°26′20″ сх. д. / 51.02444° пн. ш. 27.43889° сх. д. / 51.02444; 27.43889
Середня висота
над рівнем моря
187 м
Водойми річки: Зольня, Золенка
Місцева влада
Адреса ради 11037, с. Калинівка, вул. Лесі Українки, 3
Карта
Калинівка. Карта розташування: Україна
Калинівка
Калинівка
Калинівка. Карта розташування: Житомирська область
Калинівка
Калинівка
Мапа

Кали́нівка (МФА[kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати); до 1960 — Голиші[1], у 1960-2016 — Жовтневе) — село в Україні, в Олевському районі Житомирської області. Населення становить 738 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Зольня з правою притокою Золенка.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Голиші Кисорицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 150 верст, від волості 30. Дворів 94, мешканців 649[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[3].

Нині до сільської ради населеного пункту відноситься ще два села: Ліски та Бацево.

У селі є будинок культури, бібліотека, сільська рада, загальноосвітня школа І-II — ступенів, що збудована 1949 року.

12 травня 2016 року Жовтневе перейменоване на Калинівку[джерело?].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 812 осіб, з яких 397 чоловіків та 415 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 731 особа.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,19 %
російська 0,27 %
білоруська 0,14 %
молдовська 0,14 %
інші 0,26 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. etomesto.ru/map/online/shubert/21/map/21-6-1.png. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 3 липня 2019. 
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2019. 
  3. Жовтневе. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. [недоступне посилання]
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]