Радовель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Радовель
Радовель центр весна.jpg
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Олевський
Рада/громада Радовельська сільська рада
Код КОАТУУ 1824486001
Основні дані
Засноване 1496
Населення 1249
Площа 3,81 км²
Густота населення 362,2 осіб/км²
Поштовий індекс 11025
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°08′56″ пн. ш. 27°50′08″ сх. д. / 51.14889° пн. ш. 27.83556° сх. д. / 51.14889; 27.83556Координати: 51°08′56″ пн. ш. 27°50′08″ сх. д. / 51.14889° пн. ш. 27.83556° сх. д. / 51.14889; 27.83556
Середня висота
над рівнем моря
192 м
Місцева влада
Адреса ради 11025, Житомирська обл., Олевський р-н, с.Радовель, вул.Київська,1 , тел. 9-64-31
Карта
Радовель. Карта розташування: Україна
Радовель
Радовель. Карта розташування: Житомирська область
Радовель
Мапа

Радовель у Вікісховищі?

Ра́довель — село в Україні, в Олевському районі Житомирської області.

Географія[ред. | ред. код]

Радовель розташований за 20 км від м. Олевськ (районний центр), за 165 км від Житомира (обласний центр) та за 205 км від Києва (столиця України). Територія села (тис.кв.м) — 3810[1].
Село лежить у Поліській низовині на висоті 192 м над рівнем моря. Клімат помірно континентальний з холодними зимами та теплим літом. Зона мішаних лісів. Рослинний і тваринний світ характерний для українського Полісся. Ґрунти «дерново-підзолисті глеюваті глинисто-піщані, дерново глейові осушені легкосуглинкові. Вміст гумусу в ґрунтах орних земель в межах 1,9»[2]. За 2 км від села протікає річка Перга. На південно-західній стороні від села пролягає автошлях М07.

Історія[ред. | ред. код]

Історію села Радовель у вигляді нарисів, написаних на основі архівних документів і спогадів очевидців, збережено у книгах колишньої вчительки, директорки Радовельської ЗОШ, дослідниці історії рідного краю Ніни Михайлівни Весельської «Куточок мальовничого Полісся»[3] і «Пам'ять вічно жива. Нариси з історії с. Радовель та його школи»[4].

У книгах зазначено, що чіткого походження назви села Радовель в архівних документах не виявлено. Існують усні перекази, згідно з якими назва може походити від слів «рада» і «вести» (князь радився, куди далі вести своє військо) або ж «раділи вельми», «радувалися» (князь із воїнами вибралися з топких боліт і знайшли зручне місце для відпочинку). Також існує легенда про Радова — сміливця племені древлян, на честь якого нібито й назвали поселення.

Не виявлено і конкретної дати заснування села. Утім, у «Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських теренів» випускниця Радовельської школи Надія Гергало знайшла таку інформацію: «Село Радовель, повіт Овруцький, волость Жубровицька, 99 верст від Овруча, 142 будинки, 849 мешканців, церква дерев'яна, побудована в 1862 році. У 1496 році Радовель відданий у володіння князю Тимофію Івановичу Капусті королем Олександром, у 1581 році — у володіння Сапеги Богдану»[5]. Таким чином, у 1496 році село Радовель вже існувало. А тому «перша згадка про село під назвою Радов 1545 року, що зберігається в архівах України, приблизна і набагато пізніша»[3].

У другій половині XVII століття Юзеф Кароль Немирич віддає Радовель монастирю кармелітів в Олевську, у 1694 році власником Радовля стає Олександр Немирич. У XVIII столітті село входило до Волинського воєводства, а потім до Волинської губернії (1795), яка була частиною Російської імперії, найвідсталішою окраїною Південно-західного краю Росії. У 1831 році Радовель переходить у державну маєтність, у розряд казенних сіл. На той час село належало до Олевської волості, у 1866 — воно переходить до Жубровицької волості, а згодом до Білокоровицької.

Далі в історії села Радовель мають місце Столипінська аграрна реформа1906 році в селі мешкало 1000 осіб, налічувалось 156 дворових господарств[6]), національно-визвольний рух 1917—1921 років, радянська влада, Голодомор, Друга світова війна, Чорнобильська аварія (село віднесене до третьої категорії), відновлення незалежності України. На сьогоднішній день у селі реалізується проект «Радовель»[7].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі працюють навчальний заклад, дитячий садочок, поштове відділення «Укрпошти», амбулаторія й аптека, сільський клуб, де розміщено бібліотеку й народознавчу світлицю, а також сільська рада (об'єднує Радовель, Рудню-Радовельську і Пояски) .

Освіта[ред. | ред. код]

Біотехнологічний ліцей «Радовель»

15 вересня 2018 року в селі було відкрито[8][9][10] Біотехнологічний ліцей «Радовель», реорганізований з Радовельської загальноосвітньої школи I—III ступенів. Заклад адаптований до навчання дітей з особливими освітніми потребами, має сучасний дизайн та інноваційне оснащення[11][12][13]. У ліцеї діють більше 10 гуртків (робототехніка, таеквон-до, гончарство, театральне мистецтво, кулінарна студія, хореографія та ін.). Станом на лютий 2019 року в ліцеї навчається більше 330 дітей[14].

Дошкільна ланка освіти представлена дитячим садочком № 20 «Струмок»[15]. У садку працюють три групи (ясельна, середня і старша). Режим перебування дітей — денний. Мова навчання й виховання — українська. Заклад розрахований на 90 місць.

Радовельський дитячий садок «Струмок»

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Реанімобіль

Наразі в селі функціонують аптека, тимчасова амбулаторія, а також швидка невідкладна допомога — сучасний реанімобіль з інноваційним обладнанням. 8 грудня 2018 року застарілу сільську амбулаторію було демонтовано, а 24 грудня відбулося закладення перших блоків у будівництво[16] нового медичного центру європейського рівня, що передбачено впровадженням проекту «Радовель».

Культура[ред. | ред. код]

Народознавча світлиця
Скульптура «Матері й дитини»

Сьогочасний сільський клуб (за проектною документацією це саме клуб, а не будинок культури)[3] працює з 1981 року. Цілорічно тут проводяться різноманітні культурні заходи, приурочені до свят та інших важливих подій. З 1995 року діє самодіяльний ансамбль народного танцю «Радо», що є постійним учасником концертів художньої самодіяльності та районних фестивалів[17]. З 2014 року діє співочий колектив «Світанок».

У клубі розміщені сільська бібліотека та місцевий музей − народознавча світлиця[18], де зібрані старовинні речі народного вжитку. Серед експонатів — вишиті рушники, прялка, ткацький верстак для виготовлення полотна, ступи, різноманітні старовинні вироби, жень (шкіряний канат для бортництва) та багато іншого. Щодо бортництва — деякі місцеві жителі й досі збирають дикий мед, використовуючи для цього борть.
З культурних пам'яток у селі — скульптура «Матері й дитини», що стоїть у центрі села, виготовлена М. М. Бариновою[19], ученицею Радовельської ЗОШ. А також пам'ятники загиблим односельцям і С. К. Туру — командиру партизанського загону, що загинув у роки Другої світової війни на землях Радовля.

25 лютого 2016 року в Радовлі відбулося відкриття та освячення нового Храму на честь Богоявлення (Свято-Богоявленський храм), збудованого на кошти жителів місцевої громади та спонсорську допомогу. Історична споруда церкви була збудована в 1862 році за державні кошти і на той час називалася на честь Воскресіння Христового. У другій половині XX столітті її приміщення, де вже розташовувався сільський клуб, згоріло[4].

Транспорт[ред. | ред. код]

Через село щодня курсують автобуси сполученням Олевськ-Київ /Київ-Олевськ та Олевськ-Житомир / Житомир-Олевськ. За 5 км від с. Радовель знаходиться міжнародна траса М-07 Київ—Ковель—Ягодин, якою прямують транспортні засоби різноманітних рейсів, зокрема й міжнародних. Найближчі залізничні станції — в с. Пояски, м. Олевськ та с. Білокоровичі, а також у м. Коростень.

Населення[ред. | ред. код]

На 01.01.2019 кількість населення становить 1249 осіб[20].

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Хоречко Микола Степанович — старший солдат ЗСУ, загинув у боях за Дебальцеве.
  • Ярошенко Сергій Григорович — сержант, боєць 30-ї окремої механізованої бригади 8 армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України; загинув під час проведення антитерористичної операції на сході України.
  • Кручко Іван Борисович — молодший сержант, командир мотострілкового відділення. Народився й похований у Радовлі. Загинув в Афганістані[21](19 років).
  • Кравченко Яків Андрійович — ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
  • Павленко Володимир Сергійович — ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
  • Весельська Ніна Михайлівна — колишня директорка Радовельської ЗОШ, член Спілки краєзнавців України, голова Ради ветеранів, почесний ветеран міста-героя Києва, авторка літературно-художніх, історико-документальних, природничо-краєзнавчих видань. Почесна громадянка села Радовель.
  • Глотко-Пилипчук Ольга Андріївна — колишня медсестра сіл Рудня-Радовельська й Радовель, м. Олевськ, поетеса. Авторка більше 30-ти книг. Член Національної спілки журналістів України, спілки літераторів «Славутич» (Кременчук), Полтавської спілки літераторів. Почесна громадянка м. Олевська. Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Пантелеймона Куліша, Всеукраїнської премії імені Василя Юхимовича — за книгу «Синьооке Полісся».
  • Хлань Марія Федорівна — уродженка й жителька с. Радовель, авторка збірок «Перлина душі» та «На крилах духу». Багато років життя присвятила збиранню усної народної творчості, записала десятки народних пісень Поліського краю.
  • Сайко Людмила Михайлівна — українська радянська діячка, вчителька Радовельської ЗОШ, Біотехнологічного ліцею «Радовель». Депутатка Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань.
  • Весельський Михайло Миколайович — уродженець с. Радовель, підприємець, ініціатор і меценат проекту «Радовель».

Проект «Радовель»[ред. | ред. код]

Головна мета проекту «Радовель», ініціатором і меценатом якого є уродженець села Михайло Весельський, полягає у створенні передумов і умов для розбудови комфортного життя й роботи в селі. Проектами, що забезпечують досягнення означеної мети, є[7]:

  • Створення освітнього простору (для дітей, вчителів, дорослих і громади): Біотехнологічний ліцей «Радовель»[22][23], будівництво дитячого садка, будинку майбутніх вчених, науково-дослідницьких лабораторій, ремісничих і творчих майстерень;
  • Організація сучасного і ефективного медичного забезпечення (наявність сучасного медичного закладу і команди спеціалістів[24]);
  • Організація місцевого бізнесу (вирощування ягідних культур[25] у промислових масштабах, бджільництво, вирощування огірків/помідорів у теплицях, будівництво виробничих потужностей);
  • Будівництво сучасного житла для залучених спеціалістів (будівництво житла тимчасового проживання і котеджів для постійного проживання, що при виконанні певних умов можуть перейти у приватну власність);
  • Розбудова інфраструктурних проектів (газифікація села, централізоване забезпечення кожного будинку водою, відведення і очищення каналізаційних стоків, збір і сортування побутових відходів, створення центру з відновлення лісу);
  • Комунікаційний проект (місцевий мультимедійний ньюзрум «Радовель»);
  • Створення громадського простору (культура, побут, спорт, розваги);
  • Піклування про людей, котрі потребують допомоги (будівництво будинку для літніх людей);
  • Реорганізація місцевої влади.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Облікова картка. Село Радовель. 
  2. Ґрунтовий покрив Олевського району. 
  3. а б в Весельська Н. М. Куточок мальовничого Полісся [Текст]: нариси з історії села Радовля / Н. М. Весельська. — Коростень: Тріада С, 2009. — 640 с.
  4. а б Весельська Н. М. «Пам'ять вічно жива. Нариси з історії с. Радовель та його школи» [Електронна книга]. — Київ, 2018. — 175 с.
  5. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. 
  6. Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 172.
  7. а б Проект Радовель. Проект Радовель (en). 
  8. Kitsoft. Кабінет Міністрів України - Геннадій Зубко відкрив інноваційний Біотехнологічний ліцей «Радовель». www.kmu.gov.ua (ua). 
  9. Житомирська облдержадміністрація (2018-09-17). Радовель - відкриття. 
  10. У селі Житомирської області відкрили надсучасний ліцей, реконструйований за кошти мецената. www.zhitomir.info (uk). 
  11. ICTV. Їдальня-ресторан і роботи: як працює надсучасна школа на Житомирщині. 
  12. Біотехнологічний ліцей «Радовель» – приклад для всієї України у створенні Нової української школи.. oda.zt.gov.ua. 
  13. skrypin.ua (2018-11-20). Радовель: Сільська школа – космічний корабель. 
  14. В інноваційному ліцеї «Радовель» на Житомирщині вже навчається більше 300 дітей. ruporzt.com.ua. 
  15. Головна - Радовельський заклад дошкільної освіти №20 "СТРУМОК". radovel-zdo20.zt.sch.in.ua. 
  16. На Олевщині урочисто заклали перший бетонний блок майбутньої амбулаторії. ВІДЕО – Житомирська область онлайн (uk-UA). 
  17. Програма святкування «Week-end в Олевську-2018». Олевська ОТГ (uk). 2018-07-16. 
  18. ukrvideotravel. Народознавча світлиця села Радовель. 
  19. Баринова Марія Миколаївна - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. 
  20. Радовельська сільська рада. 
  21. «Чорні тюльпани. Афганський мартиролог України» Випуск перший. Автор-засновник Олекса Мусієнко. Видавництво «Столиця» Київ — 1999
  22. Radowell (2018-09-15). Презентаційний відеофільм для відкриття Біотехнологічного ліцею "Радовель", 15 вересня 2018 року. 
  23. Radowell Lyceum (2018-12-26). Звичайний день у незвичайному ліцеї. 
  24. Krystal Media (2018-12-18). Амбулаторія в с. Радовель. 
  25. ukrvideotravel (2017-10-28). Аграрний стартап у селі Радовель на Житомирщині. 

Посилання[ред. | ред. код]