Андріївка (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Андріївка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Громада Олевська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060190050052471
Облікова картка Андріївка 
Основні дані
Засноване 1445
Населення 219
Площа 0,87 км²
Густота населення 251,72 осіб/км²
Поштовий індекс 11062[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°18′33″ пн. ш. 27°42′00″ сх. д. / 51.30917° пн. ш. 27.70000° сх. д. / 51.30917; 27.70000Координати: 51°18′33″ пн. ш. 27°42′00″ сх. д. / 51.30917° пн. ш. 27.70000° сх. д. / 51.30917; 27.70000
Середня висота
над рівнем моря
187 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001
Карта
Андріївка. Карта розташування: Україна
Андріївка
Андріївка
Андріївка. Карта розташування: Житомирська область
Андріївка
Андріївка
Мапа

Андрі́ївка — село в Україні, в Олевській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. До 1939 року — колонія. Кількість населення становить 219 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

На південно-західній околиці села бере початок річка Юрівка.

Населення[ред. | ред. код]

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 649 осіб, з них: римокатоликів — 120, протестантів — 507, чоловіків — 317, жінок — 332[2].

В кінці 19 століття в селі налічувалося 80 дворів та 393 жителі[3], у 1906 році — 99 дворів та 530 мешканців[4], в 1910 році — 510 осіб[5].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 635 осіб, кількість дворів — 117[6].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 290 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 219 осіб[7].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
українська 99,54 %
білоруська 0,46 %

Історія[ред. | ред. код]

Лютеранське поселення Андріївка-Сущанська (Андріївка Друга, Андріївка-Ольгинка) на орендованих землях, із перевагою населення німецької національности, лютеранська парафія — Емільчин; мало дім молитви та школу[5].

В кінці 19 століття — село Юрівської волості Овруцького повіту, за 88 верст від Овруча[3].

В 1906 році — колонія Юрівської волості (4-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 90 верст, до волосної управи в містечку Олевськ — 15 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Олевську[4].

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Андріївської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Олевського району; адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, міст. Олевськ, становила 9 верст[6]. Від 1939 року — село. 11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Андріївської сільської ради, включене до складу Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області[9].

11 серпня 2016 року увійшло до складу новоствореної Олевської міської територіальної громади Олевського району Житомирської області[10]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 15 січня 2020. 
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська). Санкт-Петербург : типография "Общественная польза" : паровая типо-литография Н. Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022. 
  3. а б Andrzejówka (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 30. (пол.)
  4. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. Інститут історії України НАН України (російська). с. 160. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 28 березня 2022. 
  5. а б Німці Росії. Населені пункти та місця поселень. Енциклопедичний словник. М.:«ЭРН», 2006. (російська). с. 33. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 лютого 2021. 
  6. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 112. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 28 березня 2022. 
  7. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 27 березня 2022. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  9. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 190. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 13 лютого 2021. 
  10. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2020. 
  11. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 27 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]