Зубковичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зубковичі
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Олевська міська громада
Основні дані
Засноване 1583
Населення 1643
Площа 3,79 км²
Густота населення 433,51 осіб/км²
Поштовий індекс 11043
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°02′03″ пн. ш. 27°41′27″ сх. д. / 51.03417° пн. ш. 27.69083° сх. д. / 51.03417; 27.69083Координати: 51°02′03″ пн. ш. 27°41′27″ сх. д. / 51.03417° пн. ш. 27.69083° сх. д. / 51.03417; 27.69083
Середня висота
над рівнем моря
188 м
Водойми річки: Уборть, Радча, Угля, Теремша
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Олевський р-н, Житомирська обл., 11001;
староста — вул. Житомирська, 44, с. Зубковичі, Олевський р-н, Житомирська обл., 11043
Карта
Зубковичі. Карта розташування: Україна
Зубковичі
Зубковичі
Зубковичі. Карта розташування: Житомирська область
Зубковичі
Зубковичі
Мапа

Зу́бковичі — село в Україні, в Олевському районі Житомирської області. Населення становить 1643 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Білокуровицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 101 верст, від волості 26. Дворів 194, мешканців 1232[1].

Увечері 4 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Зубковичі проходив відділ поручника Гопанчука Армії Української Народної Республіки.

5 листопада 1921 року під час того ж Листопадового рейду через Зубковичі проходила Збірна Київська дивізія (командир — Володимир Янченко) Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 9 жителів села[2].

До 11 серпня 2016 року — адміністративний центр Зубковицької сільської ради Олевського району Житомирської області.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1774 особи, з яких 850 чоловіків та 924 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1627 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,76 %
російська 0,24 %

Географія[ред. | ред. код]

Через село протікають річки Уборть, Радча, Угля, Теремша. В центрі села знаходиться школа, сільська рада, дитячий садок, лікарня, магазини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2019. 
  2. Зубковичі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. [недоступне посилання]
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Василь Верига. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.

Посилання[ред. | ред. код]