Хмелівка (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хмелівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Олевська міська громада
Основні дані
Засноване 1960
Населення 379
Площа 0,79 км²
Густота населення 479,75 осіб/км²
Поштовий індекс 11001
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°15′41″ пн. ш. 27°41′23″ сх. д. / 51.26139° пн. ш. 27.68972° сх. д. / 51.26139; 27.68972Координати: 51°15′41″ пн. ш. 27°41′23″ сх. д. / 51.26139° пн. ш. 27.68972° сх. д. / 51.26139; 27.68972
Середня висота
над рівнем моря
180 м
Водойми Уборть, Глибока Велика, Радоробель
Місцева влада
Адреса ради 11030, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Тепениця, вул. Левчука, 48
Карта
Хмелівка. Карта розташування: Україна
Хмелівка
Хмелівка
Хмелівка. Карта розташування: Житомирська область
Хмелівка
Хмелівка
Мапа

Хмелі́вка (до 05.08.1960 року Радоробель)[1] — село в Україні, в Олевському районі Житомирської області. Населення становить 379 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Уборть, права притока Прип'яті.

На південно-західній стороні від села річка Глибока Велика впадає в Уборть. Через північно-східну оклолицю села протікає річка Родоробель, яка за межами села впадає у річку Уборть.

Назва[ред. | ред. код]

Село Радоробель походить від назви річки, яка протікає понад селом, річка Радоробель є лівою притокою р. Уборть. Прототипом назви є валійське слово rhaeadr·awl ‘водоспадна, порожиста, гучна, як водоспад’, від валійського rhaeadr ‘поріг, каскад’. Назва є свідченням кельтського минулого краю.

1960 року Радоробель перейменовано на Хмелівку.

Історія[ред. | ред. код]

1906 року слобода Радоробель Юрівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 90 верст, від волості 15. Дворів 16, мешканців 142[2].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 372 особи, з яких 160 чоловіків та 212 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 379 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,42 %
російська 1,06 %
білоруська 0,53 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006. 
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.