Микола Яросевич
| Микола Яросевич | |
|---|---|
| о. Николай Яросевич | |
| Народився |
1873 с. Бедриківці, Заліщицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер |
1957 Львів, УРСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР Польща УРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | капелан УСС та УГА |
| Конфесія | УГКЦ |
| У шлюбі з | Олена Нижанківська |
| Діти |
Дарія (нар. 1898 —пом. 1978) Тетяна (нар. 1904 — пом. ?) Анатоль (нар. 5 лютого 1909 — пом. 11 грудня 1982) Ірена (нар. 12 травня 1917 — пом. 29 листопада 2010) Степан (нар. 1923 — пом. 1944) |
Микола (Николай) Яросевич (1873, с. Бедриківці, Заліщицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1957, Львів, УРСР) — український греко-католицький священник, в'язень Талергофу (1914–1915)[1], капелан УСС та УГА, батько Ірени Яросевич (артистичний псевдонім Рената Богданська).
Життєпис[ред. | ред. код]
Микола Яросевич народився у 1873 році в селі Бедриківці, Заліщицького повіту Королівства Галичини та Володимирії.
У 1897 році висвячений у священника. З 1897 по 1898 рік — парох села Річка, Косівського повіту. Був парохом у селі Старий Косів з 1898 до 1903, в Коломиї з 1903 до 1905 року. У 1905 році був священником села Сапогів та Бринь біля Галича, Станиславівський повіт.
Був ув'язнений у Талергофі з 1914 до 1915 року. Після чого був переведений до Відня де також був ув'язнений до 1916 року.
Служив капеланом з 1916 до 1917 року в австрійській армії у місті Фройденталь, тепер Брунталь у Чехії, де й народилися найменша донька Ірена.
Напередодні розпаду Австро-Угорщини та проголошення Західно-Української Народної Республіки родина Яросевичів повернулася на рідне Прикарпаття, де о. Микола був капеланом Легіону Українських Січових Стрільців та УГА у Коломиї з 1918 по 1919 рік.
З 1919 по 1925 рік року знову служив парохом у селах Сапогів та Бринь біля Галича[2][3].
З 21 січня 1925 до 1944 року о. Микола Яросевич служив капеланом психіатричної лікарні на Кульпаркові[4][5].
У 1945-1957 роках був священником Церкви святого Миколая у Львові[6].
Помер о. Микола Яросевич у 1957 році в Львові, похований на Личаківському цвинтарі поле №32[7].
Сім'я[ред. | ред. код]
Був одружений з Оленою Нижанківською, рідною сестрою визначного українського диригента, композитора та громадсько-політичного діяча Остапа Нижанківського[8], якого поляки розстріляли у 1919 році. У подружжя було п'ятеро дітей. Своїх дітей Микола Яросевич виховував у патріотичному дусі. Всі вони належали до ПЛАСТу.
- Дарія Яросевич (Роберт; 1898—1978)[9]
- Тетяна Яросевич (Котик, Степанович; 1904—?)[10]
- Анатоль «Только» Ярошевич (5 лютого 1909 — 11 грудня 1982, Нью-Йорк) — був пластуном у курені «Чорноморці», де товаришував з Романом Шухевичем та Степаном Бандерою[11]. Брав участь у націоналістичній агітації на Волині[12].
- Ірена Яросевич (Боруцька, Андерс; 12 травня 1917 — 29 листопада 2010) — польська естрадна співачка, театральна акторка та кіноакторка, капітан польської армії. Її донька Анна-Марія Андерс — держсекретар в Канцелярії Голови Ради Міністрів РП з питань міжнародного діалогу, голова Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва.
- Степан Яросевич (1923—1944) — загинув в УПА[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ірена Яросевич-Рената Богданська. Найкрасивіші очі Львова між двох вогнів ідентичності. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- ↑ Гордіїв вузол Історична політика - вміле поєднання пам'яті і забуття. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Кульпарків: історично і трохи родинно. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ Поминання родини Нижанківських. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ Цьогоріч на Личаківському цвинтарі відреставрували 20 надгробків[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Перша леді львівського джазу. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ Дарія Яросевич (Роберт) нар. 1898 пом. 1978. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Тетяна Яросевич (Котик, Степанович) нар. 1904. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Ірена Яросевич в Пласті. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститу т україно знавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. — Збірни к 10: До 100-річчя від дня народження Романа Шухевича. — 352 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
- ↑ Українка стала іконою польської діаспори. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Микола Яросевич [Архівовано 22 квітня 2019 у Wayback Machine.]
|
