Мортен Ескіль Вінге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мортен Ескіль Вінге
швед. Mårten Eskil Winge
Народився21 вересня 1825(1825-09-21)[2][1]
Стокгольм, Швеція[3]
Помер22 квітня 1896(1896-04-22)[1] (70 років)
Енчепінґ, лен Уппсала, Швеція
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[4][5]
Країна Швеція[6]
Діяльністьхудожник, викладач університету, рисувальник, history painter
ВчителіТома Кутюрd
Відомі учніАнна Берглундd, Відольфа фон Енгестрем-Аренбергd і Емма Спрінхорнd
ЗакладШведська королівська академія вільних мистецтв
ЧленствоШведська королівська академія вільних мистецтв
Жанрісторичний живопис
Magnum opusКрака (картина) і Hjalmar Parting from Orvar Odd after the Fight on Samsöd
БатькоІсаак Мартін Вінгеd
У шлюбі зГанна Матільда Тенгелін-Вінге[3]

Мортен Ескіль Вінге (швед. Mårten Eskil Winge; 21 вересня 1825 — 22 квітня 1896) — шведський художник, один з найвизначніших історичних живописців Швеції. Професор Королівської Академії мистецтв. Поряд зі своїм однокурсником, другом і творчим соратником Августом Мальстремом зробив істотний внесок в шведський романтичний націоналізм — готицизм[7]. Чоловік шведської художниці Ганни Матильди Тенгелін-Вінге.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Стокгольмі в родині ректора і вікарія Ісаака Мартіна Вінге і його дружини Андрієтти Софії, уродженої Ротман. У 1846 році здобув ступінь бакалавра в Упсальському університеті, потім навчався в художній майстерні Пера Емануеля Валландера в Стокгольмі. У 1847 році вступив до Королівської Академії мистецтв. Одночасно з навчанням, працював поштовим службовцем, а також мав додатковий дохід, займаючись малюванням портретів.

У 1856 році Вінге отримав золоту медаль і грант для художньої мандрівки за кордон від Королівської Академії мистецтв за картину «Карл X Густав біля смертного ложа Акселя Оксеншерни» . Спершу Вінге вирушив до Дюссельдорфа, де проходив практику в Дюссельдорфській академії мистецтв. Потім відвідав Париж. Там Вінге разом з Мальстремом навчався у Тома Кутюра, у якого декільком роками раніше вчився їх наставник і професор Королівської Академії мистецтв Йоган Крістоффер Боклунд. За умовами гранту Вінге зробив декілька копій картин Рубенса в Луврі. Наприкінці 1859 року вирушив до Риму, де також зробив декілька копій картин Рафаеля, Тіціана тощо. У 1863 році повернувся до Швеції.

Творчість

[ред. | ред. код]

Скандинавські сюжети

[ред. | ред. код]

З ранніх років мотивом у творчості художника були скандинавські сюжети з міфології, саг, народного фольклору.

Захопленість до романтики середньовічної Скандинавії, була передана Вінге в дитинстві, спільним другом його батька і Адама Еленшлегера, основоположником шведської лікувальної гімнастики Пером Генріком Лінгом. Останні двоє були членами літературного гуртка «Готичний Заповіт» (Götiska förbundet).[8]

Вінге був ілюстратором епопеї «Боги Півночі» (Nordens Gudar) Адама Еленшлегера і віршів «Приймальні брати» (Fosterbröderna) кронпринца Карла XV.

Найвідоміші картини «Тор бореться з гігантами», «Крака», «Локі і Сігюн», «Г'ялмар прощається з Орвар Оддом після Самсеської битви» знаходяться в постійній експозиції Національного музею Швеції.

Християнські сюжети.

[ред. | ред. код]

З великим успіхом Вінге займався живописом на біблійні сюжети Нового Заповіту. Він створив у багатьох шведських церквах прекрасні вівтарні картини, серед яких «Христос в Гетсиманському саді» — церква в Боргебю, «Воскресіння Христове» — церква у Вестанфорсі, «Преображення Господнє» — церква Святого Павла в Мальме та інші.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]