Очікує на перевірку

Моріс Шуц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріс Шуц
Ім'я при народженніПоль Моріс Шутценбергер
Дата народження4 серпня 1866(1866-08-04)
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті22 березня 1955(1955-03-22) (88 років)
Місце смерті
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор
Роки активності1918 — 1952
IMDbID 0776914
Моріс Шуц у Вікісховищі

Морі́с Шуц (фр. Maurice Schutz, справжнє ім'я — Поль Моріс Шуценбергер (фр. Paul Maurice Schutzenberger); 4 серпня 1866, Париж, Франція — 22 березня 1955, Кліші-ла-Гаренн, О-де-Сен, Франція) — французький театральний та кіноактор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Моріс Шуц народився 4 серпня 1866 року в Парижі. Почав акторську кар'єру у 1890-х роках, граючи на театральній сцені у постановках п'єс «Лісістрата» (1892), «Мадам Сен-Жан» (1893), «Орля» (1900) та «Тейрун де Мерикур» (1902) (останні два в театрі Сари Бернар)[1]. У 1910-х роках він час від часу знімався у кіно, але повноцінна кінокар'єра Шуца почалася лише після Першої світової війни у 1919 році. У німому кіно 1920-х років знімався у таких режисерів, як Гастон Рудес, Жермен Дюлак, Жак де Баронеселлі, Жан Епштейн, Рене Клер та ін., граючи переважно вікові ролі[1].

1927 року Шуц зіграв роль глави Корсиканської республіки Паскаля Паолі у масштабній постановці Абеля Ґанса «Наполеон»; у фільмі Жульєна Дювів'є «Агонія Єрусалима» — професора-пенсіонера, який мешкаючи в Єрусалимі, виявляє, що його син бере участь у мережі анархістів у Парижі. У 1928 році знявся у знаменитій стрічці Карла Теодора Дреєра «Страсті Жанни д'Арк», де зіграв Ніколя Луазелера[fr].

У 1930-1940-х роках і на початку 1950-х Моріс Шутц продовжував багато зніматися у французьких фільмах, але більшість його ролей були невеликими, а деякі навіть не були зазначені в титрах. Знімався у кінороботах Реймона Бернара, Саші Гітрі, Жульєна Дювів'є, Макса Офюльса, Марка Аллегре, Крістіана-Жака, Марселя Л'Ерб'є, Жана Древіля та ін. Загалом Шуц зіграв ролі майже у 100 кінофільмах.

Моріс Шуц помер у віці 88 років 22 березня 1955 року в Кліші-ла-Гаренні поблизу Парижа.

Фільмографія (вибірково)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1919 ф Його дитина Sa gosse
1921 ф Дев'яносто третій рік Quatre-vingt-treize Ґронкер
1921 ф Фромон молодший і Рислер старший Fromont jeune et Risler aîné Ле Ґарденуа
1922 ф Імператор жебраків L'empereur des pauvres Марсель Анаван, промисловець, багатий батько Марка
1923 ф Пригноблений Les opprimés Феддінанд Альварес де Толеде, герцог Альба
1923 ф Злочин чоловіків Le crime des hommes генерал Самсон
1923 ф Сірано де Бержерак Cirano di Bergerac Ле Бре
1923 ф Клеймо вбивці Gossette граф Савієр
1923 ф Маленький Жак Le petit Jacques доктор Арті
1923 ф Для життя Para toda la vida
1924 ф Жебрачка з Сен-Сюльпіс La mendiante de Saint-Sulpice граф д'Арен
1925 ф Фобур Монмартр Faubourg Montmartre мосьє Жонтьйом
1925 ф Примара Мулен-руж Le fantôme du Moulin-Rouge Віктор Вінсент, екс-міністр
1926 ф Жан Шуан Jean Chouan Жан Коттеро / Жан Шуан, старий рояліст
1926 ф Уявна подорож Le voyage imaginaire відьма
1926 ф Мопра Mauprat Трістан де Мупра / Юбер де Мупра
1926 ф Вічний жид Le Juif errant мосьє д'Егріні
1927 ф Агонія Єрусалима L'agonie de Jérusalem Марк Вердьє
1927 ф Наполеон Napoléon vu par Abel Gance Паскаль Паолі
1928 ф Страсті Жанни д'Арк La passion de Jeanne d'Arc Ніколя Луазелер
1928 ф Верден, видіння історії Verdun, visions d'histoire маршал імперії
1929 ф Божевільна діва La vierge folle герцог де Шаранс
1929 ф Душа Петра L'âme de Pierre
1929 ф Венера Vénus
1930 ф Арлезіанка L'Arlésienne Бальтазар, старий пастух
1931 ф Канікули диявола Les vacances du diable Давид Стоун
1931 ф Верден, пам'ять історії Verdun, souvenirs d'histoire
1932 ф Вампір: Марення Алена Ґрея Vampyr власник замку
1932 ф Фантомас Fantômas абат Сіко, гість маркіза
1933 ф Тисяча і друга ніч La mille et deuxième nuit Великий візир
1933 ф Маленький король Le petit roi митрополит
1935 ф Пастер Pasteur дідусь
1935 ф Адемай у Середньовіччі Adémaï au moyen âge
1936 ф Поклик тиші L'appel du silence
1938 ф Катя Katia
1938 ф Пройдемося по Єлисейських Полях Remontons les Champs-Élysées Людовик XIV у літньому віці
1939 ф Кінець дня La fin du jour Верней
1942 ф Фантастична ніч La nuit fantastique старий
1943 ф Біла вантажівка Le camion blanc
1943 ф Золотий козел La chèvre d'or Пу-Парль
1943 ф Гупі-Червоні руки Goupi mains rouges Гупі-імператор
1943 ф Роквілари Les Roquevillard Етьєн Роквілар
1943 ф Адемаї — бандит честі Adémaï bandit d'honneur Анджеліко Брацція
1943 ф Жанну Jeannou Елаї з Фаржа
1943 ф Єдине кохання Un seul amour батько нотаріуса
1943 ф Вотрен Vautrin
1945 ф Діти райка Les enfants du paradis інкасатор
1945 ф Велика зграя La grande meute Патріс де Ламбрефут
1945 ф Ассасин не винен L'assassin n'est pas coupable колекціонер
1946 ф Капітан Le capitan старий радник
1947 ф Село гніву Le village de la colère Анне́
1947 ф Ноїв ковчег L'arche de Noé представник Ради директорів
1947 ф Збіги Coïncidences старий Фармер
1947 ф Загублене село Le village perdu Шардон
1947 ф Небезпека смерті Danger de mort Le beau-père
1948 ф Кульгавий диявол Le diable boiteux Вольтер
1949 ф Вийшов у світ Vient de paraître старий майстер
1949 ф Повернення до життя Retour à la vie Старий (епізод 3: «Повернення Жана»)
1950 ф Мікетта та її мати Miquette et sa mère Panouillard
1950 ф Екстравагантна Федора L'extravagante Théodora
1950 ф Вероніка Véronique старий джентльмен
1950 ф Адемай на посту кордону Adémaï au poteau-frontière
1951 ф Дівчина з характером Une fille à croquer дідусь Люк
1951 ф Мис Надії Le cap de l'espérance маркіз дю Тайї
1951 кф Крамниця на продаж Boîte à vendre
1952 ф Дівчина і привид La demoiselle et son revenant декан
1952 мф Забавні пригоди містера Вандерберда La bergère et le ramoneur озвучування

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Maurice Schutz. European Film Star Postcards (англ) . 9.09.2012. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 21.09.2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Olivier Barrot et Raymond Chirat, Noir et Blanc — 250 acteurs français du cinéma français 1930—1960, Paris, Flammarion, 2000, pp. 520—521 (фр.)

Посилання

[ред. | ред. код]