Національна бібліотека святого Марка
| Національна бібліотека святого Марка Libreria Marciana, Biblioteca Nazionale Marciana | |
|---|---|
 | |
| 45°26′00″ пн. ш. 12°20′21″ сх. д. / 45.43333333336110513300809544° пн. ш. 12.33916666669444417° сх. д.Координати: 45°26′00″ пн. ш. 12°20′21″ сх. д. / 45.43333333336110513300809544° пн. ш. 12.33916666669444417° сх. д. | |
| Країна: |  Італія[1] |
| Тип: | публічна |
| Назва на честь: | Євангеліст Марко |
| Розташування | Венеція[5] |
| Адреса | Piazzetta San Marco, 7 |
| Заснована | 31 травня 1469 року |
| Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[6] |
| Фонди: | 1 млн книг, 2283 інкунабул, 13 000 рукописів, 24 055 книг XVI століття |
| Площа приміщень: | 5582 квадратний метр[3] і 1056 квадратний метр[3] |
| Сайт: | marciana.venezia.sbn.it |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Національна бібліотека святого Марка, Бібліотека Марчіана (італ. Libreria Marciana, Biblioteca Nazionale Marciana, Libreria Sansoviniana, Libreria Vecchia, Libreria di San Marco Marciana) — найбільша бібліотека Венеції. Її зібрання налічує близько 13 000 рукописів, 2283 інкунабул і 24 055 книг XVI століття. Крім того має близько 1 млн сучасних книг.
Історія бібліотеки починається 31 травня 1469 року. Цього дня кардинал Віссаріон Нікейський передав Венеційській республіці свою книгозбірню, що нараховувала 750 рукописів латиною та давньогрецькою, а також велику кількість інкунабул. Серед переданих рукописів був Marcianus Graecus Z. 454 ( =482) або ж Venetus A — найдавніша повна копія Іліади [7]. Протягом всього існування республіки загальнодоступна книгозбірня поповнювалася за рахунок дарунків аристократичних родин, а на початку XIX століття — ще й завдяки надходженню книг із ліквідованих Наполеоном венеційських монастирів.
У 1530-і роках бібліотекою керував впливовий П'єтро Бембо. Не без його участі були виділені кошти на зведення будівлі бібліотеки в кварталі Сан-Марко. Будівництво почалося в 1537 році за проектом Якопо Сансовіно й було завершене в 1580-их роках під керівництвом Вінченцо Скамоцці . Над оздобленням залів бібліотеки працювали Паоло Веронезе, Франческо Сальвіаті, Андреа Мелдолла та інші славнозвісні майстри того часу. З часом бібліотека збільшилась й зайняла також сусідні будівлі, включаючи побудований за проектом Сансовіно в 1537–1547 роках монетний двір (Дзекку).
- Jacopo Morelli: 1797 — 1819
- Pietro Bettio: 1819 — 1846
- Giuseppe Valentinelli: 1846 — 1874
- Giovanni Veludo: 1874 — 1884
- Carlo Castellani: 1884 — 1897
- Salomone Morpurgo: 1898 — 1905
- Carlo Frati: 1906 — 1913
- Ulisse Ortensi: 1913
- Giulio Coggiola: 1913 — 1919
- Ester Pastorello: 1919 — 1920
- Luigi Ferrari: 1920 — 1946
- Pietro Zorzanello: 1947 — 1951
- Tullia Gasparrini Leporace: 1951 — 1969
- Giorgio Emanuele Ferrari: 1969 — 1973
- Eugenia Govi: 1973 — 1976
- Gian Albino Ravalli Modoni: 1976 — 1989
- Marino Zorzi: з 1990 року
-
Псалтир, ілюстрація з життя Давида, X століття. -
Кодекс Наніус, Новий Завіт, X століття. -
Кодекс Куманікус, Сторінка із зображенням папуги, аркуш 58 зв.) -
-
Бревіарій Грімані, «Косарі», ілюстрація за червень, 1510. -
Якопо Тінторетто. «Філософ», 1570 р., Національна бібліотека святого Марка, Венеція.
- Бібліотека Лауренціана
- Бібліотека Аріостея
- Ріккардіанська бібліотека
- Королівська бібліотека (Турин)
- Туринська національна університетська бібліотека
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ https://www.librari.beniculturali.it/it/biblioteche-pubbliche-statali/
- ↑ а б в ISTAT 2019 survey on Italian libraries — 2021.
- ↑ ISTAT 2020 survey on Italian libraries — 2022.
- ↑ а б Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
- ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ The Venetus A (Marciana 454 = 822). The Homer Multitext project (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна бібліотека святого Марка |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
