Національна бібліотека святого Марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна бібліотека святого Марка
Libreria Marciana, Biblioteca Nazionale Marciana
Національна бібліотека святого Марка
45°26′00″ пн. ш. 12°20′21″ сх. д. / 45.43333333336110513300809544° пн. ш. 12.33916666669444417° сх. д. / 45.43333333336110513300809544; 12.33916666669444417Координати: 45°26′00″ пн. ш. 12°20′21″ сх. д. / 45.43333333336110513300809544° пн. ш. 12.33916666669444417° сх. д. / 45.43333333336110513300809544; 12.33916666669444417
Країна: Італія[1]
Тип:публічна
Назва на честь:Євангеліст Марко
РозташуванняВенеція[5]
АдресаPiazzetta San Marco, 7
Заснована31 травня 1469 року
Статус спадщининаціональна спадщина Італіїd[6]
Фонди:1 млн книг, 2283 інкунабул, 13 000 рукописів, 24 055 книг XVI століття
Площа приміщень:5582 квадратний метр[3] і 1056 квадратний метр[3]
Сайт:marciana.venezia.sbn.it

Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Національна бібліотека святого Марка, Бібліотека Марчіана (італ. Libreria Marciana, Biblioteca Nazionale Marciana, Libreria Sansoviniana, Libreria Vecchia, Libreria di San Marco Marciana) — найбільша бібліотека Венеції. Її зібрання налічує близько 13 000 рукописів, 2283 інкунабул і 24 055 книг XVI століття. Крім того має близько 1 млн сучасних книг.

Історія

[ред. | ред. код]
Бревіарій Грімані, 1510

Історія бібліотеки починається 31 травня 1469 року. Цього дня кардинал Віссаріон Нікейський передав Венеційській республіці свою книгозбірню, що нараховувала 750 рукописів латиною та давньогрецькою, а також велику кількість інкунабул. Серед переданих рукописів був Marcianus Graecus Z. 454 ( =482) або ж Venetus A — найдавніша повна копія Іліади [7]. Протягом всього існування республіки загальнодоступна книгозбірня поповнювалася за рахунок дарунків аристократичних родин, а на початку XIX століття — ще й завдяки надходженню книг із ліквідованих Наполеоном венеційських монастирів.

У 1530-і роках бібліотекою керував впливовий П'єтро Бембо. Не без його участі були виділені кошти на зведення будівлі бібліотеки в кварталі Сан-Марко. Будівництво почалося в 1537 році за проектом Якопо Сансовіно й було завершене в 1580-их роках під керівництвом Вінченцо Скамоцці . Над оздобленням залів бібліотеки працювали Паоло Веронезе, Франческо Сальвіаті, Андреа Мелдолла та інші славнозвісні майстри того часу. З часом бібліотека збільшилась й зайняла також сусідні будівлі, включаючи побудований за проектом Сансовіно в 1537–1547 роках монетний двір (Дзекку).

Список директорів з часу падіння Республіки

[ред. | ред. код]
  • Jacopo Morelli: 1797 — 1819
  • Pietro Bettio: 1819 — 1846
  • Giuseppe Valentinelli: 1846 — 1874
  • Giovanni Veludo: 1874 — 1884
  • Carlo Castellani: 1884 — 1897
  • Salomone Morpurgo: 1898 — 1905
  • Carlo Frati: 1906 — 1913
  • Ulisse Ortensi: 1913
  • Giulio Coggiola: 1913 — 1919
  • Ester Pastorello: 1919 — 1920
  • Luigi Ferrari: 1920 — 1946
  • Pietro Zorzanello: 1947 — 1951
  • Tullia Gasparrini Leporace: 1951 — 1969
  • Giorgio Emanuele Ferrari: 1969 — 1973
  • Eugenia Govi: 1973 — 1976
  • Gian Albino Ravalli Modoni: 1976 — 1989
  • Marino Zorzi: з 1990 року

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.
  2. https://www.librari.beniculturali.it/it/biblioteche-pubbliche-statali/
  3. а б в ISTAT 2019 survey on Italian libraries — 2021.
  4. ISTAT 2020 survey on Italian libraries — 2022.
  5. а б Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
  6. dati.beniculturali.it — 2014.
  7. The Venetus A (Marciana 454 = 822). The Homer Multitext project (англ.). Процитовано 30 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]