Очікує на перевірку

Одланьєр Соліс Фонте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Соліс, а друге (материне) прізвище Фонте.
Одланьєр Соліс
Загальна інформація
ПрізвиськоТінь (ісп. La Sombra)
ГромадянствоКуба Куба
Народження5 квітня 1980(1980-04-05) (44 роки)
Гавана,Куба Куба
ПроживанняГамбург,Німеччина Німеччина
Вагова категоріяВажка (англ. heavyweight) (понад 90,892 кг)
Професіональна кар'єра
Перший бій27 квітня 2007
Останній бій19 березня 2011
Боїв24
Перемог21
Перемог нокаутом14
Поразок3
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Золото Афіни 2004 до 91 кг
Чемпіонати світу з боксу
Золото Белфаст 2001 до 91 кг
Золото Бангкок 2003 до 91 кг
Золото Мяньян 2005 понад 91 кг
Панамериканські ігри
Золото Вінніпег 1999 до 91 кг
Золото Сан-Домінго 2003 до 91 кг

Одланьє́р Солі́с Фонте́ (ісп. Odlanier Solís Fonté, нар. 5 квітня 1980, Гавана, Куба) — кубинський професійний боксер, олімпійський чемпіон 2004 року, триразовий чемпіон світу (2001, 2003 и 2005 років), чемпіон Панамериканських ігор 1999 и 2003 років.

Любительська кар'єра

[ред. | ред. код]

Його перший міжнародний успіх відбувся в 1998 році. Він виграв титули в чемпіонаті Панамериканських ігор серед юніорів у Толуці і чемпіонаті світу серед юніорів в Буенос-Айресі.

1999 року Соліс виграв чемпіонат Куби, перемігши у фіналі Фелікса Савона, і, як переможець, мав право на виступ на Олімпійських іграх 2000, але Савон був діючим дворазовим олімпійським чемпіоном і в разі вдалого виступу на Олімпійських іграх 2000 мав шанс стати триразовим олімпійським чемпіоном з боксу, що до того вдавалося лише Ласло Паппу і Теофіло Стівенсону. Таким чином, рішенням керівництва Куби путівку отримав Савон, а Соліс взагалі не брав участі у Олімпіаді 2000. А в трьох боях із Савоном Соліс двічі виходив переможцем.

До 2004 року Соліс захистив титул чемпіона Куби п'ять разів підряд.

Соліс став чемпіоном світу 2001 року в Белфасті і 2003 року в Бангкоці у важкій вазі, а 2005 року в Мяньяні — в надважкій вазі.

Чемпіонат світу 2001

[ред. | ред. код]

(кат. до 91 кг)

2001 року у півфіналі Соліс переміг за очками російського срібного призера Олімпійських ігор 2000 року Султана Ібрагімова і в фіналі британця Девіда Хея технічним нокаутом. Хей вів у рахунку після першого раунду 8-1, тобто випереджав на 7 очок, але Соліс у другому раунді зрівняв рахунок і виграв бій зупинкою в третьому раунді. На момент зупинки рахунок на картках був 31-17 на користь кубинця.

Крім того, Соліс переміг Султана Ібрагімова ще раз (13-7) в чотирьох раундах в Галлі, Німеччина 10 березня 2002 року.

Чемпіонат світу 2003

[ред. | ред. код]

(кат. до 91 кг)

Олімпійські Ігри 2004

[ред. | ред. код]

(кат. до 91 кг)

Чемпіонат світу 2005

[ред. | ред. код]

(кат. понад 91 кг)

Втеча

[ред. | ред. код]

У січні 2007 року у Венесуелі під час підготовки збірної Куби з боксу до Панамериканських ігор 2007 троє кубинських боксерів - переможців Олімпійських ігор 2004 (Одланьєр Соліс, Юріоркіс Гамбоа і Ян Бартелемі) покинули розташування команди і зникли у невідомому напрямі. Після втечі, яка сталася через бажання боксерів розпочати професійну кар'єру, вони опинилися у Колумбії, а потім в Маямі. Соліс, який планував жити в Німеччині, підписав професійний контракт з німецькою компанією First Artist.[1]

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

На професійному ринзі Соліс дебютував 27 квітня 2007 року в важкій ваговій категорії. За 18 місяців провів 11 прохідних боїв, в яких отримав перемоги.

11 жовтня 2008 року він виграв технічним нокаутом в бою проти американця Чонсі Веллівера вакантний титул інтернаціонального чемпіона по версії WBC.

9 січня 2009 року Соліс технічним нокаутом переміг американця Кевіна Барнетта, захистив інтернаціональний титул WBC і завоював вакантний титул WBA Fedelatin, а 10 жовтня 2009 року в черговому захисті титулу інтернаціонального чемпіона WBC він переміг технічним нокаутом американця Монте Барретта. 20 березня 2010 року Соліс втретє захистив титул інтернаціонального чемпіона WBC і заодно чемпіона WBA Fedelatin, здобувши перемогу технічним рішенням над костариканцем Карлом Девісом Драмондом.

У 2010 році Соліс став обов'язковим претендентом на титул чемпіона світу за версією WBC.

Соліс проти Віталія Кличко

[ред. | ред. код]

19 березня 2011 року у Кельні відбувся бій за титул WBC Одланьєр Соліс - Віталій Кличко. Бій, якого чекали дуже довго, тривав менше 3 хвилин. Наприкінці першого раунду Соліс пішов в атаку, викинув двійку, на що чемпіон на відході відповів ударом правою, який прийшовся десь в район скроні, після чого Соліс зупинився і позадкував назад. Віталій намагався ударити навздогін, але Соліс упав швидше. Поки рефері відраховував нокдаун, кубинець намагався підвестися, але його ноги увесь час підкошувалися, і стало зрозуміло, що він не зможе продовжувати бій.[2] Після поєдинку у Соліса діагностували розрив передньої хрестоподібної зв'язки і ушкодження колінного хряща правої ноги. Соліса, якого зразу підозрювали у симуляції травми,[3] після проведеної на нозі операції фахівці звинуватили у непрофесійному ставленні до боксу, через яке він вийшов на бій з зайвою вагою, що і стало причиною травми.[4][5]

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]
Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Примітки
Перемога Хорватія Александар Тодорович Одностайне рішення 8 (з 8) 02016-09-1717 вересня 2016 Німеччина Геппінген, Німеччина
Перемога Сербія Мілош Довіден Нокаут 2 (з 6) 02016-08-044 серпня 2016 Німеччина Гамбург, Німеччина
Поразка США Тоні Томпсон Технічне рішення 8 (з 12) 02015-02-2727 лютого 2015 Туреччина Анталія, Туреччина Бій за титул чемпіона континентальної Америки за версією WBC
Поразка США Тоні Томпсон Розділене рішення 12 (з 12) 02014-03-2222 березня 2014 Туреччина Текірдаг, Туреччина Бій за вакантний титул інтернаціонального чемпіона WBC
Перемога Німеччина Якуп Сеглем Технічний нокаут 7 (з 12) 02013-07-2727 липня 2013 Німеччина Куксгафен, Німеччина Захистив титул інтерконтинентального чемпіона IBF (2-й захист Соліса)
Перемога Норвегія Лейф Ларсен Одностайна перемога 12 (з 12) 02013-03-2222 березня 2013 Німеччина Берлін, Німеччина Захистив титул інтерконтинентального чемпіона IBF.
Перемога Німеччина Константін Айріх Одностайна перемога 12 (з 12) 02012-05-1919 травня 2012 США Фар, США Завоював титул інтерконтинентального чемпіона IBF, 2-й захист Айріха.
Поразка Україна Віталій Кличко Технічний нокаут 1 (з 12) 02011-03-1919 березня 2011 Німеччина Кельн, Німеччина Бій за титул чемпіона світу за версією WBC.Соліс отримав травму при падінні.
Перемога США Рей Остін Дискваліфікація суперника 10 (з 12) 02010-12-1717 грудня 2010 США Маямі, США
Перемога Куба Карл Девіс Драмонд Відмова від продовження бою 3 (з 12) 02010-03-2020 березня 2010 США Маямі, США Захистив титул інтернаціонального чемпіона світу за версією WBC. Захистив титул чемпіона Fedelatin за версією WBA.
Перемога США Монте Барретт Технічний нокаут 2
(10) 		02009-10-1010 жовтня 2009 США Нью-Йорк, США Захистив титул інтернаціонального чемпіона світу за версією WBC
Перемога США Домінік Александр Технічний нокаут 1
(з 8) 		02009-06-1212 червня 2009 США Маямі, США
Перемога США Кевін Барнетт Технічний нокаут 8
(з 10) 		02009-01-099 січня 2009 США Прімм, Невада, США Захистив титул інтернаціонального чемпіона світу за версією WBC. Виграв титул чемпіона Fedelatin за версією WBA.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ С Кубы сбежали трое олимпийских чемпионов. Sports.ru. Процитовано 26 грудня 2019.
  2. ↑ Кличко – Солис: кубинец рухнул в первом раунде. Новости спорта «СпортОнлайн.ua» — новости спорта, спортивные результаты и фотографии соревнований, спорт в Украине и в мире. Процитовано 26 грудня 2019.
  3. ↑ Кличко не верит в нокаут кубинца Солиса. delo.ua (рос.). Процитовано 26 грудня 2019.
  4. ↑ Кличко - Солис. Без эмоций. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 26 грудня 2019.
  5. ↑ Виталий Кличко: «В первый момент, когда Солис упал, я подумал, что он симулирует». fakty.ua (рос.). Процитовано 26 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

• https://boxrec.com/en/proboxer/391766

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одланьєр_Соліс_Фонте&oldid=43889379